Справа № 133/54/14-ц
Іменем України
04.12.2015 року
в складі головуючого судді Сєчко В.Л.
при секретарі Паращенко Л.І.
адвоката Путіліна Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині
цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном, -
Позивачка ОСОБА_2, звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, про усунення перешкоди у користуванні належній їй на праві власності будівлею, розташованою у АДРЕСА_1 та малою архітектурною формою для розміщення входу до магазину (сходинкової клітки), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення за власний рахунок ОСОБА_3 будівлі магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету, розташованої за адресою АДРЕСА_2
Свої вимоги позивач мотивував тим, що їй ОСОБА_2 на праві власності належить магазин із ґанком, загальною площею 86,9 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1
08.10.2010 року між Козятинською міською радою та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для комерційної діяльності, а саме земельної ділянки площею 51 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1. На зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1.
Рішенням Козятинської міської ради Вінницької області від 04.07.2008 року №1140-У про укладення договору земельного сервітуту вирішено укласти з ОСОБА_2 договір сервітутного користування земельною ділянкою площею 42 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для влаштування входу до магазину, терміном на 10 років, без права капітальної забудови.
28.01.2009 року між Козятинською міською радою та нею (сервітуарій) було укладено договір про встановлення земельного сервітуту, відповідно до якого розпорядник надає, а Сервітуарій приймає у строкове обмежене платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 42 кв.м. договір укладено терміном на 10 років.
Нею було замовлено та виготовлено ескіз забудови ділянки земельного сервітуту по АДРЕСА_1 . Мала архітектурна форма для розміщення входу до магазину (сходинкової клітки), яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована в управлінні містобудування та архітектури Козятинської міської ради під №5 від 15.01.2010 року. На даний час , впритул до приміщення її магазину , забудувавши вихід з малої архітектурної форми, громадянкою ОСОБА_3 проведено будівництво капітальної споруди, всупереч вимогам державних будівельних норм і правил. Будівництво будівлі ОСОБА_3 пояснювала наявністю права спільної часткової власності та наявністю зареєстрованої декларації про початок будівельних робіт від 09.02.2012р.
Рішеннями різних інстанцій , на даний час , скасовані дозвільні документи на будівництво будівлі по АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та визнано недійсним свідоцтво про право власності від 30.11.1998р., визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 24.04.2008р. №276 про видачу дубліката свідоцтва та визнано недійсним дублікат свідоцтва про право власності №410 від 08.05.2008р.
Позивачка та представник позивачки в судовому засіданні підтримали обставини та вимоги викладені в позові в повному обсязі , просять позов задовольнити та усунути перешкоди у користуванні належній на праві власності ОСОБА_2 будівлею та малою архітектурною формую для розміщення входу до магазину шляхом знесення відповідачкою за власний рахунок будівлі магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету , за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідачка та представник відповідачки в судовому засіданні позовні вимоги не визнали , в письмових запереченнях та в поясненнях вказали , що земельні ділянки за адресами АДРЕСА_1, які знаходяться у користуванні ОСОБА_3 та у власності ОСОБА_2, мають спільну межу, при цьому ОСОБА_3 є належним користувачем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.
Права ОСОБА_2 на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 виникли саме з підстав свідоцтва про право власності від 30.11.1998 року.
Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області
від 22.09.2015 року у справі № 133/3890/13-ц вказане свідоцтво, в частині прав
ОСОБА_2 визнано не дійсним, що визначає відсутність прав ОСОБА_2 на
об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1, а від так і відсутність
можливості захисту таких прав. Крім того, постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 01.07.2013 року, залишеною в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, у справі № 133/187/13-а встановлено, що об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Козятин, вул. АДРЕСА_1, належний на праві власності ОСОБА_2, незалежно від вводу в експлуатацію та оформлення свідоцтва про право власності, є об'єктом самочинного будівництва, що у відповідності до ч. 2 ст. 376 ЦК України визначає відсутність прав ОСОБА_2, за захистом яких вона звернулась до суду.
Також матеріалами справи доведено те, що об'єкт нерухомого майна, розташований за адресою: м. Козятин, вул. АДРЕСА_1, знаходиться на межі земельних ділянок, які знаходяться у власності ОСОБА_2 та користуванні ОСОБА_3, а у відповідності до п. 3.25 ДБН 360-92 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1 метра, що також не було дотримано ОСОБА_2 при будівництві об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Козятин, вул. АДРЕСА_1, що визначає можливість користування ОСОБА_2 об'єктом нерухомого майна виключно з порушенням прав ОСОБА_3, як належного землекористувача суміжної земельної ділянки.
Разом з тим, з метою проведення реконструкції власного об'єкти нерухомого майна, 04.04.2013 року ОСОБА_3 отримала Декларацію про початок виконання будівельних робіт, яка була зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницький області 04.04.2013 року за № ВН 083130940060, реєстрація якої скасована постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року у справі №802/4857/13-а.
Сам по собі факт скасування реєстрації Декларацію про початок виконання будівельних робіт не може бути підтвердженням того, що будівництво будівлі магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету - літ. "А", загальною площею 143 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, здійснено ОСОБА_3 самочинно, оскільки будівництво було проведено до скасування реєстрації Декларації про початок виконання будівельних робіт, на земельної ділянці, яка відведена у користування ОСОБА_3 саме для цієї мети, з додержанням Державних будівельних норм, відповідно до робочого проекту, що було встановлено 07.11.2013 року перевіркою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницький області (акт № 1126-ПП від 07.11.2013 року).
При цьому, ОСОБА_3 не порушено протипожежні правила.
Згідно з правовою позицією, наведеною в постанові Верховного суду України від 19.11.2014 року № 6-180цс14, знесення об'єкту нерухомості відповідно до статті 376 ЦК України є крайнім заходом впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи з метою усунення порушень, зокрема проведення відповідної перебудови, і лише у разі якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню, з приведенням земельної ділянки до попереднього стану і лише у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил.
Вимоги про проведення перебудови будівлі магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету - літ. "А", загальною площею 143,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, не заявлено та у відповідності до ч. 7 ст. 376 ЦК України правом на звернення до суду з такою вимогою наділені органи державної влади або органи місцевого самоврядування.
Представник третьої особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області в судове засідання з'являвся тільки під час попереднього судового засідання.
Будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи в судове засідання не з'явився.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить магазин із ґанком, загальною площею 86,9 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 04.02.2009 року №37, зареєстрованого в ВООБТІ за Р№114, виданого на підставі рішення виконкому Козятинської міської ради від 28.01.2009 року №58. ( т1.а.с.9,10) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна (т.2 а.с.35)
08.10.2010 року між Козятинською міською радою та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення для комерційної діяльності, а саме земельної ділянки площею 51 кв.м., розташованої в АДРЕСА_1. На зазначену земельну ділянку ОСОБА_2 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1.(а.с.6)
Між Козятинською міською радою (розпорядник), відповідно до рішення 19 сесії 5 скликання від 04.07.2008 року №1140-V (а.с.24) та ОСОБА_2, (сервітуарій ) укладено договір про встановлення земельного сервітуту від 28.01.2009 року , відповідно до якого розпорядник надає , а сервітуарій приймає в дострокове обмежене платне користування земельну ділянку площею 42 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 для влаштування входу до магазину, терміном на 10 років, без права капітальної забудови.(а.с.17-22)
Відповідно до акту прийому - передачі об'єкта оренди в рамках Договору оренди земельної ділянки від 28.01.2009 року Козятинська міська рада передала, а ОСОБА_2 прийняла у строкове платне користування, земельну ділянку площею 42 кв.м. по АДРЕСА_1 для влаштування входу до магазину (а.с.23).
Відповідно до довідки управління містобудування та архітектури Козятинської міської ради мала архітектурна форма для розміщення входу до магазину (сходинкової клітки) , яка розташована за адресом : вул.. АДРЕСА_1-а в м. Козятині Вінницької області зареєстрована в управлінні містобудування та архітектури Козятинської міської ради під №5 від 15 січня 2010 року (т.1 а.с.25)
Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта реконструкція торгівельного павільйону «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1 під магазин непродовольчих товарів прийнята в експлуатацію (а.с.4-8) .
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.12.2013 року по справі №902/1431/13 відмовлено ОСОБА_3, в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2. про зобов'язання не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 50 м. кв., розташованої в АДРЕСА_1 та за власний рахунок знести самовільно побудований вхід до магазину.(а.с.60)
ОСОБА_3 являється користувачем земельної ділянки розташованої за адресом вул.. АДРЕСА_1, у відповідності до: договору оренду землі, укладеного між Козятинською міською радою та ОСОБА_3 01.12.2008 року, зареєстрованого у Вінницький регіональній філії Центру ДЗК 14.04.2009 року за реєстровим № 0409000900023, кадастровий НОМЕР_2, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови; договору суборенди землі, укладеного між ДП Міністерства оборони України "Укрвійськбуд" та ОСОБА_3 08.10.2012 року, зареєстрованого у Вінницький регіональній філії Центру ДЗК 19.12.2012 року за реєстровим № 051050004000089, цільове призначення - землі житлової та громадської забудови; договору про встановлення земельного сервітуту, укладеного між Козятинською міською радою та ОСОБА_3 01.02.2013 року, цільове
призначення - землі житлової та громадської забудови (т.1 а.с. 27-29,30-32,34-36).
На дані земельні ділянці по вул. АДРЕСА_1, в м. Козятині, впритул до приміщення магазину який належить ОСОБА_2, вул. АДРЕСА_1, в м. Козятині, ОСОБА_3, проведено будівництво капітальної споруди, магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету.
Із змісту листів Управління містобудування і архітектури Козятинської міської ради №164 від 28.11.2013 року,№137 від 01.10.2013 року, та листа Козятинської міської ради №2334/13 від 12.11.2013 року встановлено, що гр. ОСОБА_3, не надавались містобудівні умови та обмеження за №97/10 від 26.08.2010 року ( а.с. 56-58).
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року скасовано реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, реконструкції магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету по АДРЕСА_1, від 09.02.2012 року зареєстровану за № 08312021614 та реєстрацію декларації про початок будівельних робіт, від 04.04.2012року за № ВН0831309400060, поданих до Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Вінницькій області ОСОБА_3,
Проведеною судово-будівельно-технічною експертизою №ОС-153 від 28.11.2014 року (а.с.165-198), та в результаті допита експерта ОСОБА_4,, в суді встановлено, що при розробці проектної документації на реконструкцію магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету, що знаходиться в АДРЕСА_1 та при проведенні будівництва вказаного об'єкта не дотриманні вимоги п. 3.25* ДБН 360-92*** в частині можливості обслуговування належного на праві власності ОСОБА_2, приміщення магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1
При розробці проектної документації на реконструкцію магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету «А» , що знаходиться в АДРЕСА_1 та при проведенні будівництва вказаного об'єкта вимоги додатку 3.1 (обов'язкового) ДБН 360-92*** , що стосуються виконання протипожежних вимог щодо відстаней між будівлями можуть трактуватися двозначно:
-При розгляді будівель магазинів як окремих споруд (обидва II ступеню вогнестійкості) відстань між ними з урахуванням вимог пожежної безпеки повинна складати не менш 6м. згідно вимог додатку 3.1 (обов'язкового) ДБН 360-92***
-При розгляді магазинів як однієї будівлі необхідно влаштувати розподіл їх по всій висоті протипожежною стіною I типу згідно п. 2.14 та табл. I ДБН В.1.1.7-2002 «Протипожежна безпека об'єктів будівництва» тоді вимоги додатку 3.1 (обов'язкового) ДБН 360-92*** на загальну будівлю не розповсюджуються У зв'язку реконструкцією (а фактично новим будівництвом) ОСОБА_3, магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету «А», що знаходиться в АДРЕСА_1 забудовано дверний проріз, що був призначений для евакуації з другого поверху двоповерхової будівлі магазину «А», що є порушенням вимог ДБН В.1.1.7-2002 «Протипожежна безпека об'єктів будівництва», а також забудовано віконний проріз, що є порушенням вимог ДБН В. 2.2-9-2009 «громадські будинки та споруди».
Перебудова магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету, що знаходиться в АДРЕСА_1 з метою усунення порушених прав ОСОБА_2, у користуванні приміщення магазину «А», що знаходиться в АДРЕСА_1, можлива в частині приведення приміщень будівлі магазину до норм ДБН В.1.1.7-2002 «Протипожежна безпека об'єктів будівництва». Для цього необхідно розглядати обидві будівлі як одне ціле і вирішувати питання евакуації з другого поверху будівлі магазину «А», що знаходиться в АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2, шляхом перепланування першого поверху будівлі магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету «А».
Відповідно до частини першої статті 376 ЦК України об'єкт нерухомості відноситься до самочинного будівництва за наявності однієї із наведених умов: земельна ділянка не відведена для цієї мети; відсутній належний дозвіл на будівництво; відсутній належним чином затверджений проект; під час будівництва допущені істотні порушення будівельних норм і правил.
Таким чином магазин з влаштуванням стоматологічного кабінету, що знаходиться в АДРЕСА_1 побудований ОСОБА_3, із скасуванням відповідних дозволів, з грубим порушенням будівельних норм та правил, а тому а тому суд приходить до висновку, що відповідно до положень закріплених в ст. 376 ЦК України приміщення магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету по АДРЕСА_1 являється самочинно побудованим.
З огляду на досліджені докази суд приходить до висновку про доведеність порушень прав ОСОБА_2 на користування приміщенням магазину «А», що знаходиться в АДРЕСА_1.
За змістом частин четвертої та сьомої статті 376 ЦК України залежно від ознак самочинного будівництва особи, зазначені у цих пунктах, можуть вимагати від особи, яка здійснила самочинне будівництво: знесення самочинно збудованого об'єкта або проведення перебудови власними силами або за її рахунок; приведення земельної ділянки в попередній стан або відшкодування витрат.
З урахуванням змісту зазначеної норми у поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України позивачами за такими вимогами можуть бути відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування та інші особи, право власності яких порушено самочинним будівництвом.
Отже, за змістом статті 376 ЦК України вимоги про знесення самочинного будівництва інші особи можуть заявляти за умови доведеності факту порушення прав цих осіб самочинною забудовою, що узгоджується з нормами статей 3, 15, 16 ЦК України, статті 3 ЦПК України, згідно з якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та відповідає правові позиції висловлені ВСУ у справі № 6-180цс14. Таким чином як власник будівлі по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2, має право на вимогу, що до знесення самочинно побудованого приміщення ОСОБА_3, по АДРЕСА_1
Судом також встановлено, що будівництво магазину із влаштуванням стоматологічного кабінету по АДРЕСА_1 проводилось в період існування заборони на будівництво встановленої ухвалою Козятинського міськрайонного суду 25.04.2013 року (а.с. 91 т 2).
Приймаючи рішення про знесення самочинно побудованого магазину, суд також враховує, що відповідачка ОСОБА_3, не погоджується на проведення перепланування магазину, а істотні порушення будівельних норм, визначених у п 3.25* ДБН 360-92***, ДБН В.1.1.7-2002, ДБН В. 2.2-9-2009 , недотримання протипожежних відстаней, може створити реальну загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд не бере до уваги заперечення представника відповідачки та її представника оскільки вони є надуманими, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать доказам досліджених та встановлених судом.
Витрати позивачки на сплату судового збору, за надання правової допомоги, за проведення експертизи підтверджені фінансовими документами та підлягають стягненню з відповідачки.
Керуючись ст. ст. 376 ЦК України, ст. ст.213-215 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Усунути ОСОБА_2 перешкоди у користуванні належні їй на праві власності будівлею, розташованою у АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право власності від 04.02.2009 року та реєстраційного посвідчення від 22.04.2009 року та малою архітектурною формою для розміщення входу до магазину ( сходинкової клітки), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зареєстрована в управлінні містобудування та архітектури Козятинської міської ради під №5 від 15.01.2010 року шляхом знесення за власний рахунок ОСОБА_3 будівлі магазину з влаштуванням стоматологічного кабінету, розташованої за адресою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10353 гривні за надання юридичної допомоги, 7500 грн., за проведення експертизи, 487,2 грн., за сплату судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд в 10 денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя - підпис- В.Л. Сєчко
З оригіналом вірно.
Суддя Секретар
Дата документу 04.12.2015 року