Справа № 760/17977/15-ц
Провадження №2-7615/15
(Заочне)
08 грудня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Калініченко О.Б.
при секретарі : - Цісельській А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,-
28.09.2015 року позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати відповідача ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
В позові посилалась на те, що вона на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2007 року є власником квартири АДРЕСА_1. В квартирі на даний час зареєстрована позивачка зі своїм сином, а також її колишній чоловік - відповідач ОСОБА_3
Однак останній, починаючи з листопада 2013 року, в спірній квартирі не проживає, своїх речей там не зберігає, участі в оплаті житлового приміщення та комунальних послуг не приймає, а тому його реєстрація за вказаною адресою перешкоджає позивачці як власниці даної квартири в повній мірі здійсненню її права власності відносно належного їй майна та змушує нести додаткові витрати по сплаті комунальних послуг за не проживаючого в квартирі відповідача.
В судове засідання представник позивачки надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечував.
Представник третьої особи РВГУДМС України у м. Києві в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду письмову заяву з проханням розглядати справу без участі їх представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час слухання справи.
Згідно зі ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, суд врахувавши письмову заяву представника позивачки, вважає можливим ухвалити заочне рішення, проти якого позивачка не заперечує, на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.ст. 405 ЦК України член сім'ї власника втрачає право на користування житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_2 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2007 року.
Згідно з даними довідки форми №3 на даний час в квартирі зареєстровані позивачка, її син ОСОБА_4, а також колишній чоловік позивачки - відповідач ОСОБА_3
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києві від 12.11.2013 року шлюб між сторонами було розірвано. При цьому судом за заявою відповідача було встановлено, що останній з лютого 2013 року не проживає з позивачкою, не веде з нею спільного господарства, не має спільного бюджету, не підтримує шлюбних відносин.
Таким чином, з цього часу відповідач в спірній квартирі не проживає, своїх речей там не зберігає, жилою площею не цікавиться, витрат по її утриманню не несе, дій, які б свідчили про намір та бажання зберегти право користування жилим приміщенням, не вчиняв, з заявами про вселення в спірну жилу площу не звертався.
Таким чином, відповідач, будучи зареєстрованим в належній позивачці квартирі, порушує права та законні інтереси її як власника на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись належним майном, в спірному жилому приміщенні не проживає, не маючи перешкод в користуванні ним, своїх речей там не зберігає, жилою площею не цікавиться, витрат по її утриманню не несе, дій, які б свідчили про намір та бажання зберегти за ним право користування жилим приміщенням, не вчиняв.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач втратив право користування спірним жилим приміщенням, добровільно залишивши спірне жиле приміщення і на час розгляду справи не проживає в ньому більше одного року, що відповідно до вимог ст.ст.391, 405 ЦК України дає суду підстави визнати його таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 391, 405 ЦК України, ст.ст. 10-11, 57-60, 169, 209, 212-215, 218, 224, 228, 232 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Солом'янський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1.
Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: