18 листопада 2015 року м. Київ К/9991/78170/12
18 листопада 2015 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Вербицької О.В., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн»
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2012
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012
у справі № 2а-4304/12/2670 Окружного адміністративного суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2012, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ТОВ «Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення як такі, що постановлені з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Відповідач не реалізував процесуальне право надати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку ТОВ «Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн» грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 06.02.2012 № 51/1-23-30-35577783, призначеної на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК). Згідно з цим актом підприємство порушило норми пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, пункту 201.1 ст. 200 ПК: завищено податковий кредит на загальну суму 595 001,00 грн. у податковому обліку за липень, серпень, вересень 2011 року за нікчемним правочином з ТОВ «Еліт Консалт», у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 595 001,00 грн. у податковому обліку за ці ж податкові звітні періоди. Висновок про нікчемність правочину між ТОВ «Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн» та ТОВ «Еліт Консалт» обґрунтовано посиланням на отриману в результаті здійснення заходів податкового контролю податкову інформацію щодо діяльності ТОВ «Еліт Консалт» та дотриманням цим товариством податкової дисципліни, зокрема: відсутність останнього за місцезнаходженням (вул. Звіринецька, 65 м. Київ); переховування осіб, які діють від імені товариства, від контролюючих органів; відсутність матеріально-технічних, трудових ресурсів,об'єктивно необхідних для здійснення підприємницької діяльності; підписання документів, наданих для здійснення державної реєстрації ТОВ «Еліт Консалт», документів податкової звітності, яка надходила до податкового органу від імені цього товариства, не громадянином ОСОБА_5, вказаного в реєстраційних та звітних документах як засновник та директор, а іншою (невстановленою) особою, яка не мала на це повноважень.
За наслідками перевірки контролюючим органом стосовно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012 № 0000252330 про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість у сумі 595 001,00 грн. за основним платежем та 148 750,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У судовому процесі встановлено, що з посиланням на поставку позивачу від ТОВ «Еліт Консалт» послуг з виконання робіт (виготовлення металоконструкцій (ворота, поручні на сходах, огородження, ферми, прогони, обмежувач руху автотранспорту тощо), фарбування, монтаж устаткування) та матеріалів, призначених для виконання виготовлення металоконструкцій, між зазначеними суб'єктами господарської діяльності підписані акти приймання-передачі виконаних робіт; від імені ТОВ «Еліт Консалт» виписані видаткові та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2011 року.
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).
При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.
За змістом наведених норм право платника податків на збільшення податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).
Оцінюючи надані позивачем документи первинного обліку, які виписані на операції з поставки послуг від ТОВ «Еліт Консалт» (видаткові накладні, податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, кошториси, товарно-транспорті накладні) у сукупності, суди попередніх інстанцій обгрунтовано звернули увагу, що у товарно-транспортних накладних від 14.07.2011, 27.07.2011, 17.06.201, 11.06.2011, 12.06.2011, 28.07.2011, 12.07.2011, 30.05.2011, 26.07.2011, які надані позивачем на підтвердження доставки металоконструкцій від ТОВ «Еліт Консалт», вантажовідправником вказаний позивач, а товароодержувачем - ТОВ «Еліт Консалт». Ця обставина слушно визнана судом такою, що унеможливлює визнання товарно-транспортних накладних доказами транспортування товарно-матеріальних цінностей (металоконструкцій) на адресу позивача від ТОВ «Еліт Консалт», а відтак, і такою, що ставить під сумнів сам факт виготовлення металоконструкцій цим товариством, враховуючи вище зазначені обставини щодо державної реєстрації та діяльності ТОВ «Еліт Консалтинг». Ці обставини, крім того, слугували підставою для порушення кримінальної справи № 56-298 за фактом фіктивного підприємництва ТОВ «Еліт Консалт» згідно з постановою слідчого СВ ПМ ДПА у м. Києві від 25.11.2011. Оцінка судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі відповідає нормам ст. 86 КАС України.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо юридичної оцінки податкового повідомлення-рішення, яке є предметом спору, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісо Аркітект Металл енд Гласс Констракшн» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.07.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. Усенко
Судді: підписО.В. Вербицька
підписІ.Я. Олендер