24 листопада 2015 року м. Київ К/800/34509/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Сіроша М.В.
Юрченко В.П.
при секретарі судового засідання: Чайці О.С.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року
по справі № 804/2012/14
за позовом Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема»
про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -
Державна податкова інспекція в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Надано дозвіл на погашення податкового боргу на суму 453374,31 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позову. Надано дозвіл на погашення податкового боргу в сумі 3627371,15 грн. за рахунок майна Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема», що перебуває у податковій заставі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що постанову суду апеляційної інстанції було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 30.06.1994 року та перебуває на податковому обліку у позивача.
Станом на момент розгляду справи в судах встановлено, що у відповідача наявний податковий борг в сумі 3627371,15 грн., який складається з:
- орендної плати з юридичних осіб в сумі 3592413,49 грн.;
- податку на доходи з фізичних осіб в сумі 30005,58 грн.;
- збору за спеціальне використання води в сумі 4952,08 грн.
Наявність податкового боргу підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків по кожному податку окремо та довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 23.01.2014 року.
Задовольняючи позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з несплатою до бюджету податкового боргу, на адресу відповідача направлено податкову вимогу № 974 від 11.12.2012 року.
Згідно пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Встановлено, що реалізуючи дане право, позивач звернувся до суду з позовами про стягнення податкового боргу.
Відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року по справі № 804/3266/13-а присуджено стягнути з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих даного платника податків, загальну суму заборгованості в розмірі 1931471,86 грн. 16.01.2014 року по даній справі видано виконавчий лист.
Згідно постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2013 року у справі № 804/10146/13-а присуджено стягнути з рахунків відповідача у банках заборгованість на загальну суму 939361,53 грн.
Відповідно до постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року у справі № 804/15788/13-а присуджено стягнути з рахунків відповідача у банках заборгованість на суму 453374,31 грн.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
У відповідності до п. 88.1 ст.88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Як вбачається з матеріалів справи, у звязку із вказаним позивачем прийняті рішення про опис майна у податкову заставу № 34 від 25.11.2011 року, № 4 від 30.01.2012 року, № 10 від 28.04.2012 року, № 17 від 27.06.2012 року, № 19 від 27.06.2011 року, № 20 від 30.07.2012 року, № 23 від 10.08.2012 року, № 24 від 17.08.2012 року.
У відповідності до даних рішень про опис майна у податкову заставу, податковим органом складено акти опису майна № 46 від 25.11.2011 року, № 4 від 30.01.2012 року, № 10 від 28.04.2012 року, № 17 від 27.06.2012 року, № 19 від 27.06.2012 року, № 20 від 30.06.2012 року, № 23 від 10.08.2012 року та № 24 від 17.08.2012 року.
Порядок продажу майна, що перебуває у податковій заставі, встановлено ст. 95 Податкового кодексу України.
Так, п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до п. 95.2 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно інкасових доручень (розпоряджень) та платіжних вимог від 21.01.2014 року вбачається, що їх було надіслано до ПАТ «КБ «Приватбанк», ПАТ «А-Банк», АТ «Сбербанк Росії», АТ «УкрСиббанк», Дніпропетровської філії ВАТ «Віейбібанк» м. Дніпропетровськ та ПАТ «Банк Кредит Дніпро», однак, дані інкасові доручення (розпорядження) та платіжні вимоги повернуто банківськими установами без виконання в звязку з тим, що на рахунки відповідача накладено арешт та на них відсутні вільні кошти, крім арештованих.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції та зазначає, що позивачем виконано вимоги ст. 95 Податкового кодексу України щодо черговості вжиття заходів по погашенню податкового боргу, оскільки останнім отримано відповіді з банківських установ про неможливість стягнення коштів платника податків, які перебувають у його власності за судовим рішенням, через відсутність грошових коштів на даних розрахункових рахунках.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпроважпапірмаш ім. Артема» залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року по справі № 804/2012/14 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписСірош М.В.
підписЮрченко В.П.
Ухвала складена у повному обсязі 27.11.2015 р.