24 листопада 2015 року м. Київ К/800/56961/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів (далі - Міністерство) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі № 826/12578/13-а за адміністративним позовом Приватного підприємства «Виноград-Агро-Кубей» (далі - Підприємство) до Міністерства,
про визнання протиправними та скасування рішень, -
У серпні 2013 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішень Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України № 000504, № 000505, № 000506 від 14.02.2013 року щодо застосування фінансових санкцій.
Зазначило, що оскаржувані рішення спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи документами.
15 липня 2014 року постановою Окружного адміністративного суду м. Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року, позов задоволено.
Рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України № 000504, № 000505, № 000506 від 14.02.2013 року визнані протиправними та скасовані.
Задовольняючи позов, суди зазначили, що Міністерством не були надані докази щодо порушення Підприємством вимог ст.,ст. 1, 3 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Міністерство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, з 20.11.2012 року до 28.11.2012 року Регіональним управлінням департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Одеській області була здійснена перевірка Підприємства щодо дотримання ним організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв за період з 1.09.2011 року до 19.11.2012 року, за наслідками якої 29.11.2012 року був складений акт перевірки.
У акті перевірки зазначено, що Підприємством у порушення вимог статей 1, 3 Закону України № 481/95-ВР від 19.12.1995 року «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» здійснене виробництво алкогольних напоїв без наявності відповідних атестатів та дозволів, фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів (заміна сортів виноградів).
14 лютого 2013 року Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України прийняв рішення № 000504, № 000505 № 00506 щодо застосування до Підприємства фінансові санкції, у розмірі 22 534, 00 грн., 390 515, 20 грн. та 1 700, 00 грн.
Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.
У акті перевірки зазначено, що за період з 1.09.2011 року до 19.11.2012 року Підприємством були вироблені та реалізовані столові вина на розлив 35 435, 0 л. на загальну суму 219 209, 00 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» виноматеріали виноградні - продукти первинної переробки винограду призначені для виробництва вин та іншої виноробної продукції.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.
Статтею 10 зазначеного Закону передбачено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері шляхом сертифікації.
Відповідно до ч. 8 ст. 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» одночасно з видачею ліцензії орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України, видає суб'єкту господарювання додаток до ліцензії, який містить перелік видів спиртів та алкогольних напоїв, які вправі виробляти суб'єкт господарювання, а також перелік знаків для товарів і послуг, які суб'єкт господарювання може використовувати у виробництві алкогольних напоїв на підставі прав власності на знаки для товарів і послуг, або на підставі рішень про прийняття заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг (на період до видачі свідоцтв на знаки для товарів і послуг), або на підставі дозволів інших власників знаків для товарів і послуг (якщо такі знаки зареєстровані після введення в дію цього Закону). Зміни або доповнення до додатка до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв вносяться органом, який видав ліцензію, протягом трьох робочих днів відповідно до заяви суб'єкта господарювання або власника знака для товарів і послуг та визначеного цим Законом порядку.
Суди встановили, що Підприємство має ліцензію на виробництво виноробної продукції № 359 від 23.10.2007 року, згідно якої виробляє виноматеріали, дозволену частину яких, починаючи з 2009 року реалізовує через роздрібну торгівлю за відповідною ліцензією, в якій про це міститься спеціальний запис.
Висновки податкового органу щодо виробництва та реалізації Підприємством продукції (вин столових) без відповідного атестату на виробництво алкогольних напоїв і без відповідного запису у додатку до ліцензії на виробництво алкогольних напоїв № 359 від 23.10.2007 року є безпідставними, оскільки в ліцензії Підприємства міститься додаток про дозвіл на виробництво алкогольної продукції.
Вищезазначена ліцензія на виробництво виноробної продукції № 359 від 23.10.2007 року надавалась Підприємством під час проведення перевірки та додатком до заперечень, однак контролюючим органом зазначені доводи Підприємства не були враховані.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без наявності ліцензії - 200 відсотків вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менш 8500 гривень.
Щодо рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України № 000505 від 14.02.2014 року, яким до Підприємства застосовано фінансові санкції за фальсифікацію виноматеріалів, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» фальсифікація алкогольних напоїв та тютюнових виробів - умисне, з корисливою метою виготовлення алкогольних напоїв та тютюнових виробів з порушенням технології чи з неправомірним використанням знака для товарів і послуг, чи копіюванням форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само прямим відтворенням товару іншого підприємця з самовільним використанням його імені.
Згідно з ст. 12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» фальсифікацією є: нерегламентоване застосування цукру або продуктів, що містять цукор, у тому числі виноградного походження, для штучного підвищення вмісту спирту у винах, підміна сортів винограду або зменшення терміну витримки при виготовленні вин марочних і коньяків України; додавання води, плодово-ягідних матеріалів, витяжок і відварів з плодів і ягід; підробка дешевих вин, вермутів, коньяків України та бренді під кращі вітчизняні або іноземні марки шляхом штучного збільшення екстрактивності, імітації кольору, аромату і смаку, а також додавання харчових або штучних речовин і есенцій; штучна ароматизація рослинними екстрактами чи запашними речовинами органічного синтезу; додавання замінників цукру (сахарину, аспартаму та інших подібних штучних речовин); виготовлення сурогатів вин і коньяків України шляхом використання виноматеріалів, вироблених екстракцією водою виноградних вичавок або ізюму; виготовлення сурогатів вин за відсутності продуктів переробки винограду; підробка вина за походженням, місцем виробництва, сортовим складом шляхом додавання виноматеріалів з гібридів прямих виробників, які не входять до затвердженого сортименту; етикетування, що не відповідає вимогам законодавства, використання інших видів дезінформації покупця при зовнішньому оформленні вин, вермутів, коньяків України і бренді; вироблення фальсифікованих коньяків України з коньячного спирту, який витримано менш як 3 роки, або з коньячного спирту, термін витримки якого менше, ніж передбачено технологічною інструкцією на виробництво цього найменування коньяку; збільшення екстрактивності коньячних спиртів та коньяків шляхом додавання дубового екстракту та інших подібних речовин, а також додавання ефірних масел, есенцій, ароматизаторів та інших подібних речовин.
В акті перевірки зазначено про виробництво та реалізацію виноматеріалу (сортового червоного «Каберне») та його підміни у найменуванні, що відповідно до абзацу 17 ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та абзацу 2 ст.12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» мають ознаки фальсифікації.
Відповідно до п. 3.1 «Технологічної інструкції ТІ У 18.7950-2000» у виробництві сортового ординарного столового сухого червоного вина «Каберне» допускається використання інших червоних європейських сортів винограду не більше 15 відсотків.
Згідно з ч. 27 ст. 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» вино сортове - вино, виготовлене з винограду одного сорту. Допускається використання до 15 відсотків інших сортів винограду того ж ботанічного виду.
Розрахунки Підприємства підтверджуються даними технологічних журналів П-6, заключного звіту за сезон виноробства 2010 року, актом № 16 купажу від 16.03.2011 року та актом декантації від 1.04.20011 року, підтверджують коректність відносно якості та кількості відвантаження виноматеріалів до ПАТ «Коблево» (посвідчення про якість продукції у транспортній тарі № 2 та № 3 від 31.05 2012 року).
Суди правильно зазначили, що посилання Міністерства на фальсифікацію, що виявилась у підміні сортів винограду або зменшенні терміну витримки, не узгоджується із приписами ст. 12 Закону України «Про виноград та виноградне вино» та спростовується виробничим та звітним даним Підприємства.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» суб'єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Форма звітів щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів затверджена наказом ДПА України № 449 від 13.10.2005 року «Про затвердження форм звітів щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та інструкцій щодо їх заповнення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1.11.2005 року за № 1311 11591.
Суди обґрунтовано зазначили, що надані Підприємством дані у звіті за формою 2-РС за жовтень 2012 року включають той факт, що на час подачі звіту був узгоджений договір на придбання з відповідальним зберіганням відповідної кількості виноматеріалу на складі продавця (Підприємства). Зазначений договір був на початку листопада 2012 року скасований в односторонньому порядку контрагентом (ПП «Винний Дім «Фотисаль»).
Після скасування договору вказана у ньому кількість виноматеріалу була знову оприбуткована Підприємством.
Виноматеріал не залишав територію складу Підприємства, що стало підставою для скасування рішення № 000506.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів відхилити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 липня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.