24 листопада 2015 року м. Київ К/800/56278/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ) на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у справі № 804/16933/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Агро-Соя» (далі - Товариство) до ДПІ,
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги, визнання протиправними дій, -
У грудні 2013 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ № 0004021501, № 0004031501 від 14.08.2013 року щодо застосування штрафу, податкової вимоги ДПІ № 5-21 від 12.09.2013 року; визнання протиправними дій ДПІ щодо здійснення документальної невиїзної перевірки.
Зазначило, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога спростовуються наявними в матеріалах адміністративної справи первинними документами.
11 квітня 2014 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року, позов задоволено частково.
Дії ДПІ щодо здійснення документальної невиїзної перевірки Товариства визнані протиправними.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
ДПІ звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 1.08.2013 року ДПІ була здійснена документальна невиїзна перевірка Товариства щодо своєчасності сплати ним податку на додану вартість, за наслідками якої того ж дня був складений акт перевірки.
У акті перевірки зазначено, що Товариством у порушення вимог п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України своєчасно не сплачені суми самостійно визначеного грошового зобов'язання.
14 серпня 2013 року ДПІ прийняла податкові повідомлення-рішення: № 0004021501 щодо застосування до Товариства штрафу, у розмірі 20% - 78 034,23 грн., № 0004031501 щодо застосування штрафу, у розмірі 10% - 3 167,01 грн.
12 вересня 2013 року ДПІ сформувала податкову вимогу № 5-21 про сплату податкового боргу, сума якого станом на 11.09.2013 року становить 80 995,03грн., у тому числі 80 995,03 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Колегія суддів вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову обґрунтованими з таких підстав.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до п.,п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Повідомлення платника податків про дату, час та місце проведення перевірки належить здійснювати з урахуванням пп. 201.1. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України - не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суди обґрунтовано зазначили, що податковим органом не були надані документи (рішення керівника № 4125/151/32062230 від 1.08.2013 про проведення документальної невиїзної перевірки, повідомлення про дату, час та місце проведення перевірки) на підтвердження правомірності проведення документальної невиїзної перевірки Товариства, а також докази ознайомлення Товариства з рішенням та повідомленням про проведення перевірки, що свідчить недотримання податковим органом вимог ст. 79 Податкового кодексу України щодо належності та завчасності повідомлення платника про проведення перевірки.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.