10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Недашківська К.М.
Суддя-доповідач:Мацький Є.М.
іменем України
"07" грудня 2015 р. Справа № 817/1966/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Мацького Є.М.
суддів: Євпак В.В.
Шидловського В.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Злагода" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" вересня 2015 р. у справі за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Злагода" до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів ,
У липні 2015 року сільськогосподарське приватне підприємство «Злагода» (далі іменується позивач) звернулося з позовом до суду в якому просило визнати дії відповідача неправомірними по включенню до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій витрат по пільгових пенсіях, призначених відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; скасувати розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, поданих відповідачем СПП «Злагода»; стягнути на користь позивача помилково сплачені кошти в розмірі 21791 грн. 44 коп.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 в задоволенні позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі сільськогосподарське приватне підприємство «Злагода», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Встановлено, що сільськогосподарське приватне підприємство «Злагода» пройшло процедуру державної реєстрації, а відтак набуло правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується - Закон України №755-IV), та зареєстроване за юридичною адресою: 34111, Рівненська область, Дубровицький район, село Висоцьк.
20.01.2015 відповідачем на адресу позивача надіслало Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з січня 2015 року (а.с. 13-14).
З матеріалів справи вбачається, що пенсіонерам, які включені у розрахунки, - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, призначені та виплачуються пенсії відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991, відповідно до якого право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, незалежно від віку і трудового стажу в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Не погоджуючися з вказаними розрахунками позивач звернувся до суду та просив скасувати розрахунки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, з тих підстав, що діючим законодавством не передбачено відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України" щодо податкової реформи", Порядком призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.
Згідно з приписів п. "ж" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктами першим та другим 2 Порядку призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 визначено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу.
Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 працювали на СПП «Злагода», що не заперечується позивачем. При цьому вони, як матері, що виховали п'ятеро і більше дітей та працювали у сільськогосподарському виробництві, набули права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «ж» статті 13 Закону України №1788-XII.
Відповідно до абз. 5 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
У п. 1 ст. 1 та абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При цьому п.1 ст.4 цього Закону встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", покриваються підприємствами та організаціями.
Саме на це звертав увагу Верховний суд України у своїй постанові від 07.07.2015.
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України" щодо податкової реформи", яким було внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.
Отже, до 01.01.2015 суб'єкти господарювання - платники фіксованого сільськогосподарського податку мали пільги з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, однак, з 01.01.2015 такий вид податку виключено.
Відтак, платники, які у 2014 році перебували на обліку, як платники фіксованого сільськогосподарського податку, з 01.01.2015 зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду суми понесених витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених працівникам цих підприємств.
Судом встановлено, що Сільськогосподарське приватне підприємство «Злагода» було платником фіксованого сільськогосподарського податку. З 1 січня 2015 року підприємство стало платником єдиного податку.
Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.
За даними відповідача для працівників (громадян), які працювали на підприємстві позивача призначена і виплачується пільгова пенсія.
Відповідно до п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі - Інструкція №21-1), розмір сум до відшкодування визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з п.6.7 Інструкції №21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином ,оспорювані розрахунки за формою та змістом відповідають типовому розрахунку зазначеному в додатку №7 до Інструкції № 21-1. Відтак, пенсійний орган, складаючи спірні розрахунки, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що доводи СПП "Злагода" про те, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" витрати на доставку пенсій, які призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, оскільки аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у контексті статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході судового розгляду адміністративної справи відповідач належними та допустимими доказами підтвердив, що при формуванні та надісланні для СПП "Злагода" розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Отже, за приписами вищевказаної статті, правильне застосування норм матеріального та процесуального права необхідне для гарантування справедливого результату судочинства та справедливого процесу його здійснення, що забезпечує такий результат. Для ухвалення обґрунтованого рішення суду необхідно правильно оцінити докази, оцінка яких здійснюється на основі внутрішнього переконання, що має бути засноване на повному, безпосередньому, всебічному та об'єктивному дослідженні доказів.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Злагода" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" вересня 2015 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.М. Мацький
судді: В.В. Євпак
В.Б. Шидловський
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: Сільськогосподарське приватне підприємство "Злагода" вул.Б.Хмельницького,21-А,с.Висоцьк,Дубровицький район, Рівненська область,34111
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області вул.Миру,8,м.Дубровиця,Рівненська область,34100
- ,