03 грудня 2015 р.Справа № 640/11992/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2015р. по справі № 640/11992/15-а за позовом ОСОБА_1 до Харківської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова із позовом, в якому просить скасувати постанову заступника начальника Харківської митниці ДФС ОСОБА_2 в справі про порушення митних правил № 179/80700/15, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2015 р. було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2015 р. та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повному обсязі.
Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, виклав свій погляд на обставини справи, зазначивши, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, в зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2015 р. без змін.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 03.12.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 25.12.2014 ОСОБА_1 на митну територію України через митний пост «Готівка» Харківської митниці ДФС в режимі транзиту було ввезено автомобіль марки «ВМW 320D», державний реєстраційний знак Литовської Республіки «НВВ 580», що належить підприємству «DALJA».
Згідно з митною декларацією гр. ОСОБА_1 був зобов'язаний вивезти вказаний автомобіль за межі митної території України в строк до 05.01.2015 р. (або до 30.12.2014 р. у разі переміщення в зоні діяльності одного органу доходів і зборів), однак до теперішнього часу цього не зробив.
Відносно громадянина України ОСОБА_1 складене протокол про порушення митних правил від 30.06.2015 №179/80700/15 за ч.3 ст. 470 МК України.
30.06.2015 р. за результатами розгляду справи про порушення митних правил №179/80700/15, Харківською митницею ДФС винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 8500 грн.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що наявні докази того, що ОСОБА_1 було перевищено встановлений строк доставки транспортного засобу, який пе ребуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення більш ніж на 10 діб та втрату цього транспортного засобу, тобто вчинення позивачем порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України, а тому оскаржувана постанова винесена правомочною особою, яка діяла на підставі та в межах наданих повноважень, при провадженні справи про порушення митних правил не було допущено обмежень прав особи, що притягалася до відповідальності.
Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
Згідно з ч.1 ст. 90 Митного кодексу України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Частиною 1 статті 93 Митного кодексу України визначено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту повинні: перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; бути доставленими у митний режим призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.
Статтею 95 Митного кодексу України для автомобільного транспорту встановлено строк транзитного перевезення 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності одного органу доходів і зборів - 5 діб).
Зазначеною статтею Кодексу визначено, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Відповідно до ст. 192 Митного кодексу України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов'язаний:
1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання;
2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2014 р. ОСОБА_1 повідомив Харківську митницю ДФС про те, що під час пересування по території м. Харкова трапилась поломка авто, що не дозволяє йому зробити його переміщення через кордон у встановлений строк. Транспортний засіб знаходиться на ремонті у м. Харкові, вул. Ковтуна, 52 та буде вивезено за межі України відразу після закінчення ремонту.
Однак, колегія судів зазначає, що документів, які свідчать про знаходження автомобіля марки «ВМW 320D», державний реєстраційний номер «НВВ 580», в ремонті за адресою: м. Харків, вул. Ковтуна, 52, позивачем митниці надано не було.
Разом з цим, суд апеляційної інстанції вказує на те, що договір № 14/007-01 від 28.12.2014 р. укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, який є в наявності в матеріалах справи (а.с. 7-9), позивачем митниці разом с заявою надано не було.
Матеріали справи свідчать про те, що Харківська митниця ДФС неодноразово надсилала запрошення до позивача для надання пояснень щодо викладених в заяві гр. ОСОБА_1 обставин про неможливість виконання транзитного переміщення транспортного засобу (а.с. 34, 36, 37-38 ). Однак позивач не прибув на жодний виклик відповідача.
Щодо тверджень апелянта про те, що він не отримував листи запрошення від відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 35).
Також матеріали справи свідчать про те, що Харківською митницею ДФС здійснювалась перевірка обставин зазначених у заяві ОСОБА_1, а саме було направлено лист від 25.03.2015 р. № 20-70-26-03/00-5/1179 директору ВАТ "Харківський котельно-механічний завод" щодо надання інформації стосовно здійснення ремонту автомобіля «ВМW 320D», державний реєстраційний номер «НВВ 580», на що було отримано відповідь про те, що підприємство не проводило ремонт відповідного автомобілю та додатково повідомило, що надає в оренду виробниче приміщення ТОВ "Укрснабплюс" за адресою м. Харків, вул. Ковтуна, 52, директором якого є гр. ОСОБА_1 (а.с. 43, 44).
З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2015 р. до Харківської митниці ДФС надійшло клопотання гр. ОСОБА_1 щодо залучення до матеріалів справи про порушення митних правил витягу з ЄРДР щодо кримінального провадження, яке було розпочато на підставі заяви ОСОБА_1 від 01.04.2015 р. про заволодіння не встановленою особою автомобілем, який знаходився за адресою : м. Харків, вул. Ковтуна, 52 (а.с. 13, 45).
Харківською митницею ДФС стосовно стану зазначеного кримінального провадження направлялись запити до Фрунзенського РВ ГУ МВС України в Харківської області, у відповідь на які було отримано відповідь про те, що на даний час не виявилось можливим встановити чи дійсно зазначена заява написана ОСОБА_1 так як останній відмовляється з'явитися до Фрунзенського РВ ГУ МВС України в Харківський області та надавати буд-які пояснення з даного факту. Також встановити чи повернутий автомобіль гр. ОСОБА_1 не виявилось можливим (а.с. 57, 58)
На підставі вищезазначеного можливо зробити висновок, що факт заволодіння транспортним засобом невідомими особами документально не було підтверджено.
Також, матеріали справи свідчать про те, що 14.05.2015 року митницею направлено запит на адресу ФОП ОСОБА_5 щодо надання інформації, на які було надано відповідь про те, що дійсно здійснювався ремонт транспортного засобу гр. ОСОБА_1 з 28.12.2014 по 08.03.2015 року за адресою м. Харків, вул. Ковтуна, 52. Однак ремонт не було завершено у зв'язку з відсутністю необхідних запасних частин у постачальника та неможливістю придбати запасні частини за ціною у наряді-замовлені через економічну кризу та коливання валютного курсу. З вказаних причин вже 08.03.2015 транспортний засіб було повернуто ОСОБА_1 за адресою м. Харків, вул. Ковтуна, 52 у технічно-несправному стані, який самостійно пересуватись з технічної точки зору не міг. Акт виконаних робіт не підписано із зазначених причин (а.с. 59, 60).
На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції робить висновок, що ОСОБА_1 не було доведено, що транспортний засіб не зміг прибути до органу доходів і зборів внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, а тому вбачаються достатні дані, які вказують на перевищення позивачем встановленого ст. 95 Митного кодексу України строку. Вказані дії мають ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
Відповідно до ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Колегія судів вказує на те, що матеріалами справи підтверджується, що відповідач на підставі та в межах наданих повноважень, при провадженні справи про порушення митних правил виконав всі необхідні дії передбаченні Митним кодексом України та правомірно виніс постанову від 30.06.2015 №179/80700/15 за ч. З ст. 470 МК України.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 23.09.2015р. по справі № 640/11992/15-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_6
Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8
Повний текст ухвали виготовлений 08.12.2015 р.