01 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5331/15
Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: - ОСОБА_1,
суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року, у справі за позовом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" про стягнення заборгованості,-
Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області звернулася до суду з позовом у якому заявлено вимоги Фірмі у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" про стягнення податкової заборгованості, на суму 47506,55 грн.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року, що прийнята в порядку скороченого провадження, позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як підприємством, належним чином сплачено податкові зобов'язання з ПДВ, проте частина зазначених коштів не переведена на рахунок податкового органу, у зв'язку з невиконанням банку отриманих платіжних доручень.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Фірма у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" зареєстрована та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області як платник податків з 30.06.1994 року за № 71.
Так, Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 2018-25 від 20 листопада 2014 року, на суму 22138,72 грн.
Станом на момент подачі даного адміністративного позову, розмір податкової заборгованості зріс до 47506,55 грн. та добровільно не сплачений підприємством у встановлений строк.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог та стягнення податкової заборгованості, у сумі 47506,55 грн., з яким не погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Згідно п. 1.24 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.
Відповідно до п. 22.4 ст. 22 ЗУ «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», ініціювання переказу вважається завершеним для платника з моменту прийняття банком розрахункового документа на виконання, а банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Відповідно до п. 129.6 ст. 129 ПК України, за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Згідно пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Судовою колегією встановлено, що податковий боргу у відповідача виник внаслідок самостійно визначених податкових зобов'язань у звітних податкових деклараціях, за період з листопада 2014 року по червень 2015 року, на суму 47506,55 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково сплачено податкові зобов'язання з ПДВ, за період з листопада 2014 року по травень 2015 року, наступними платіжними дорученнями: № 263 від 30.12.14 р., № 1741 від 30.01.15 р., № 1781 від 12.03.15 р., № 1926 від 23.07.15 р., № 1927 від 23.07.15 р., № 1930 від 28.07.15 р. (а.с. 88-93).
Крім того, листом № 69/15 від 21 липня 2015 року сповіщено податковий орган про невиконання ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» наданих платіжних доручень № 334 від 30.03.15 р., № 335 від 30.04.15 р., № 336 від 29.05.15 р., № 337 від 30.06.15 р., спрямованих на сплату податкових зобов'язань з ПДВ, за період з лютого по травень 2015 року. (а.с. 94).
Зазначені обставини підтверджуються також рішенням Господарського суду Одеської області від 18 серпня 2015 року, у справі № 916/2190/15, яким зобов'язано ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» виконати платіжні доручення відповідача.
В даному випадку, підставою для виникнення заборгованості у підприємства зі сплати своїх податкових зобов'язань з ПДВ стало не виконання банком його платіжних доручень.
Колегія суддів вважає, що після прийняття банком розрахункового документу про перерахування податків до бюджету його податкові зобов'язання вважаються виконаними.
Крім того, відповідачем до суду надано платіжні доручення банку платника ПАТ «Банк «Фінанси та кредит», а саме: № 430 від 28.07.15 р., № 341 від 28.07.15 р., № 343 від 13.08.15 р., № 346 від 28.08.15 р., № 350 від 28.08.15 р., якими сплачено податкові зобов'язання з ПДВ за квітень - червень 2015 року.
Таким чином, станом момент подання даного адміністративного позову, а саме 31 серпня 2015 року, відповідачем погашено суму податкових зобов'язань зі сплати ПДВ, за період з листопада 2014 року по червень 2015 року, а тому зазначений позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжного доручення № 2026 від 12.10.2015 року відповідачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги, у сумі 1339,8 грн.
Колегія суддів вважає, що стягненню на користь відповідача підлягають понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, підтверджені документально, а саме 1339,8 грн.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 199, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" - задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2015 року - скасувати та прийняти у справі нову постанову, якою у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" про стягнення заборгованості - відмовити.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39565551) на користь Фірми у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "Краянліфт" (код ЄДРПОУ 20982809) судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги, у сумі 1139,8 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
ОСОБА_3