01 грудня 2015 р. Справа № 815/3582/15
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючогосудді -ОСОБА_1
судді - ОСОБА_2
судді - ОСОБА_3
при секретаріОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015р. №0001002205, №0001012205, -
встановиЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” (далі - ТОВ“НІКА-СТАРТ ПЛЮС”) звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області (далі -ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015р. №0001002205, №0001012205.
Суд першої інстанції своєю постановою від 08 жовтня 2015 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015р. №0001002205, №0001012205 - відмовив.
Товариство з обмеженою відповідальністю “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апелянта в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23.03.2015р. по 10.04.2015р. ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області було проведено планову виїзну перевірку ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р., за результатами якої складено акт перевірки від 20.04.2015р. №27/15-32-22-05/32803853.
У ході перевірки ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області були встановлені порушення ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС”: - п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на прибуток на 130 662,00 грн. за 2014рік., -п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2014 рік у сумі 145 180,00 грн.
ДПІ у Комінтернівському районі ГУ ДФС в Одеській області, у зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акту перевірки від 20.04.2015р. №27/15-32-22-05/32803853 були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.05.2015р.: -№0001002205, яким ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 145 180грн. - за основним платежем та 36 295грн.- штрафних (фінансових) санкцій (а.с.10); -№0001012205, яким ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 130 662грн. за основним платежем та 32 666грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Вказані порушення встановлені податковим органом по взаємовідносинам у перевірений період із ПП “ВЕКТЕ”. Так, відповідно до акту перевірки факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей за 2014 рік від ПП “ВЕКТЕ” перевіркою не підтверджено.
У ході перевірки було також використано акт ДПІ у Малиновському районі м. Одеса ГУ Міндоходів в Одеській області від 05.08.2014р. №688/22-226/38351083 “Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП “Векте” щодо документального підтвердження господарських відносин за період з 01.02.2014р. по 31.03.2014р.”. Відповідно до вказаного акту було встановлено відсутність ПП “Векте” за податковою адресою, відсутність посадових осіб підприємства, складських і виробничих приміщень та відсутність основних засобів. Крім того, було встановлено за результатами аналізу податкової звітності відсутність у ПП “Векте” об'єктів оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (робіт/послуг) з контрагентами - постачальниками/покупцями.
Між ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” та ПП “ВЕКТЕ” було укладено договір купівлі-продажу №09/21 05.09.2013р.
Відповідно до розділу 1 зазначеного договору постачальник ПП “ВЕКТЕ” зобов'язується організовувати й забезпечувати безперебійну заправку нафтопродуктами автотранспорту покупця - ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС”, а покупець - приймати і сплачувати паливо відповідно до умов договору. Асортимент, кількість і вартість палива узгоджується сторонами в рахунках - фактурах, які надаються постачальником покупцю. Асортимент, кількість і вартість палива вважається погодженими у випадку прийняття покупцем рахунку - фактури та його оплати. Постачальник на підтвердження свого зобов'язання, що випливає з даного договору, видає покупцеві універсальні бланки - дозволу на відпуск палива на всю узгоджену кількість палива. Відпуск палива покупцеві виконується після пред'явлення на АЗС бланків - дозволів на відпуск палива, строк дії яких не закінчився. Право власності на паливо переходить до покупця з моменту його фактичного отримання. Під терміном “універсальний бланк - дозвіл на відпуск нафтопродуктів” розуміється документ, що має відповідні позначення, що є засобом обліку відпуску нафтопродуктів, обов'язковий до приймання на автозаправних станціях.
Відповідно до п.п.2. - п.п.2.4. розділу 2 договору постачальник організовує заправляння автотранспорту покупця на АЗС ПП “Лукойл Україна”. Поставка палива у власність покупця здійснюється окремими партіями. Обсяг і асортимент кожної партії палива визначається у накладних. Загальна кількість палива, переданого у власність покупця в рамках і на підставі цього договору, визначається виходячи з кількості палива, фактично переданого постачальником у власність покупцеві протягом дії даного договору і відображена у рахунках - фактурах та видаткових накладних. Підтвердженням одержання покупцем палива на АЗС є видача покупцеві видаткової накладної.
На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано видаткові накладні від 28.02.2014р. №РН-000030, РН-000029 (а.с.97,98) та податкові накладні від 28.02.2014р. №22, №23.
При цьому, оскільки відповідно до умов зазначеного договору видаткові накладні визначені як документ, що підтверджує одержання покупцем палива на АЗС, а позивачем надано видаткові накладні від 28.02.2014р. №РН-000030, РН-000029 щодо отримання саме дизельного палива, не приймаються до уваги пояснення представника позивача про те, що ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” було отримано від ПП “ВЕКТЕ” талони на пальне, а тому на підприємстві не має документів щодо визначення осіб які безпосередньо отримували вказане пальне, щодо його транспортування та зберігання.
Також, не надано і передбачені умовами договору рахунки - фактури, а у наданих видаткових накладних не зазначено особу, що отримувала пальне з боку ТОВ“НІКА-СТАРТ ПЛЮС”.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
П.198.6 ст.198 Податкового кодксу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
За нормами Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-ХІУ від 16.07.1999р. бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України №996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору.
Позивачем у підтвердження виконання договору купівлі-продажу надані податкові та видаткові накладні. Разом з тим, позивачем не надані відповідні товаро-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування нафтопродуктів. У наданих позивачем видаткових накладних зазначено в якості товару-дизельне паливо.
При цьому, надані позивачем податкові накладні самі по собі не можуть свідчити про реальність господарської операції, а надані договори купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів: №030214-1ТЛ від 03.02.2014р., укладеного між ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” та ТОВ “ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ “Центр”; №150114-1ТЛ від 15.01.2014р., укладеного між ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” та ФОП “Аджийський Олександр Федорович”; №130114-1ТЛ від 13.01.2014р., укладеного між ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” та ПП “ВС-СЕРВІС”; №210114-1ТЛ від 21.01.2014р., укладеного між “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” та ТОВ “ГОЛАРН”; та видаткові накладні згідно них не можуть бути доказами товарності господарських операцій ТОВ “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” та ПП “Векте”, оскільки позивачем не надано підтверджуючих документів щодо реальності отримання пального від ПП“Векте”, а пальне, яке реалізовувалось позивачем його контрагентам не може бути ідентифіковане, як отримане саме від ПП “Векте”.
Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, необхідною умовою для відображення операцій у складі доходу та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування є факт реалізації/придбання товарів та послуг та у разі встановлення відсутності факту придбання/реалізації товарів відповідні суми не можуть бути включенні до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток.
На підставі матеріалів справи та оцінки представлених доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015р. №0001002205, №0001012205 задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКА-СТАРТ ПЛЮС”, - залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НІКА-СТАРТ ПЛЮС” до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.05.2015р. №0001002205, №0001012205, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою апеляційного суду законної сили.
Головуючийсуддя ОСОБА_1
суддя ОСОБА_2
суддя ОСОБА_3