12 листопада 2015 р. Справа № 876/2567/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області в особі державного реєстратора ОСОБА_4 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування рішення,-
встановив:
22.10.2014 року позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 звернулись до суду з адміністративним позовом до відповідача - Реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області в особі державного реєстратора ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про визнання протиправними дій та скасування рішення.
У позовній заяві, із урахуванням уточнення до позовних вимог, позивачі просять суд : визнати протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції ОСОБА_4 при здійсненні державної реєстрації прав власності на житловий будинок № 60 А по вул. Л. Українки, с. Климець, Сколівського району на ім'я ОСОБА_5 та скасувати реєстрацію прав і рішення про державну реєстрацію прав і обтяжень від 25.07.2014р. індексний № 14682912.
Свої вимоги позивачі мотивують тим, що 09.10.2014 року в судовому засіданні Сколівського районного суду при розгляді позову про розподіл спадкового майна та визнання права власності на спадкове майно - будинки № 61, 60 в с. Климець, Сколівського району позивачам стало відомо, що одна із спадкоємців ОСОБА_5 без відома інших спадкоємців оформила право власності на своє ім'я на житловий будинок № 60 по вул. Л. Українки с. Климець, який є предметом судового спору по розподілу спадкового майна. Оформлення прав власності на будинок № 60 відбулось під час судового розгляду спору майна - 25.07.2014 року.Позивачі вважають, що дії відповідача при здійсненні державної реєстрації права власності на житловий будинок № 60 а по вул. Л.Українки, с.Климець, Сколівського р-ну на ім'я ОСОБА_5 були протиправними, вчиненими всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки є порушеним право позивачів на власність.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 р. у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_5 подано відповідний пакет документів для реєстрації права власності на житловий будинок розташований по вул. Л.Українка, 60А в с. Климець, Сколівського району, Львівської області. Заяв та відповідних правовстановлюючих документів про реєстрацію права власності від гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області не подавалися, жодних рішень щодо державної реєстрації чи відмови в державній реєстрації не приймалися.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що розгляд даної заяви та прийняття рішення державним реєстратором прав проводилось із дотриманням норм чинного законодавства.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просять суд скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апелянти зокрема наголошують на тому, що в порушення ст.ст.161,163 КАС України судом першої інстанції не були досліджені як докази у справі подані позивачами документи, які мають значення для встановлення належних обставин справи і для правильного вирішення даної справи. Як наслідок, позивачі втратили право на справедливий суд, право на судовий захист за принципом законності, верховенства права, рівності сторін у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянтів слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” №1952-ІV від 01.07.2004 року (далі - Закон №1952-ІV, із змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень) визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.
Відповідно ч.1 ст.2 Закону № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону № 1952-IV, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.
В силу ч.1 ст.5 Закону № 1952-IV, у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до ст.8 Закону № 1952-IV, орган державної реєстрації прав:
1) проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації;
2) забезпечує ведення Державного реєстру прав;
3) надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом;
4) забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна;
5) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Повноваження державного реєстратора встановлені ч.2 ст.9 Закону № 1952-IV, до яких, зокрема, належать : прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.
Так, порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлений ч. 1 ст.15 Закону № 1952-IV, відповідно до якої, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;
2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;
3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;
4) внесення записів до Державного реєстру прав;
5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;
6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 ст.19 Закону № 1952-IV, для здійснення державної реєстрації прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об'єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, проведення технічної інвентаризації не потребується. Документом, що замінює технічний паспорт у разі його відсутності, є виписка з погосподарської книги, яка надається виконавчим органом сільської ради (у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою.
Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об'єкти нерухомості документами, що посвідчують речові права на земельні ділянки під такими об'єктами, можуть також вважатися рішення відповідної сільської ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.
Державна реєстрація прав власності, з подальшою видачею відповідного свідоцтва про право власності, на об'єкти (індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них), що розташовані на територіях сільських рад та які закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року, щодо яких раніше не здійснювалася державна реєстрація прав власності, для осіб, за якими закріплені особові рахунки в погосподарських книгах відповідних сільських рад, здійснюється на підставі поданої заяви та виписки із зазначених книг, наданої виконавчим органом сільської ради (у разі, якщо такий орган не створений, - сільським головою) або відповідною архівною установою, а також інших документів, визначених у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Порядок надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 року, визначають : процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), перелік документів, необхідних для її отримання, права та обов'язки суб'єктів, що є учасниками зазначеної процедури.
Згідно норм даного Порядку № 868, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Перелік таких документів для здійснення державної реєстрації прав визначено пунктами 37-76 Порядку №868.
В силу статті 22 Закону № 1952-IV, у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.
Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону № 1952-IV, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Беручи до уваги вищевикладені правові норми, судом апеляційної інстанції, на підставі наявних у матеріалах справи письмових документів, та пояснень сторін, що беруть участь у справі встановлено, що 18.07.2014 року до реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області надійшла заява щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень, подана заявником ОСОБА_5, зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 7446586 від 18.07.2014 року. До заяви заявником подано наступні документи (які колегія суддів вважає достатніми для прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень):
- заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, серія та номер: б/н, виданий 18.07.2014 року, видавник: ОСОБА_5 (а.с.49);
- квитанція про сплату держмита, серія та номер: к41/І/86, видана 18.07.2014 року, видавник: ПАТ КБ “Надра”(а.с.50);
-квитанція про сплату за надання витягу, серія та номер: к41/І/87, видана 18.07.2014 року, видавник: ПАТ КБ “Надра” (а.с.51);
-копія паспорта громадянина України, серія та номер: КВ044696, виданий 24.12.1998 року, видавник: Сколівський РВ УМВС України у Львівській області (а.с.52-53);
-копія картки платника податку, серія та номер: 36393, виданий 16.04.1999 року, видавник: Державна податкова інспекція у Сколівському районі (а.с.54);
-технічний паспорт №б/н від 06.06.2001 року вид. Стрийським державним комунальним міжрайонним бюром інвентаризації (а.с.55-57);
-довідка (витяг з погосподарської книги) № 90 від 15.08.2001 року вид. Климецькою сільською радою Сколівського району Львівської області (а.с.58);
-копія рішення Климецької сільської ради Сколівського району № 52 від 29.12.1993 року “про передачу у приватну власність земельних ділянок” із додатком (а.с.59-60).
Як слідує із матеріалів справи, державним реєстратором ОСОБА_4 дана заява (№ 7446586) розглянута, за результатом розгляду якої прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 14682912 від 25.07.2014 року (а.с.74).
Надавши правову оцінку діям державного реєстратора ОСОБА_4 при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.07.2014 року щодо проведення державної реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований за адресою: Львівська область, Сколівський район, с. Климець, вул. Лесі Українки, будинок 60А, колегія суддів вважає, що дане рішення державного реєстратора було прийнято у відповідності до вимог чинного на момент прийняття рішення законодавства, на підставі ч.2 ст.9 Закону України “Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень”, пункту 20 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.
Як наслідок, за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень, що передбачені ст.24 Закону № 1952-IV, 25.07.2014 р. гр. ОСОБА_5 (власнику) видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно за №24706508 (а.с.75) та ОСОБА_6 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 24707545 (а.с.76).
В даному випадку, надавши юридичну оцінку наявним у матеріалах справи письмовим документам, як доказам у справі, заслухавши пояснення сторін, що беруть участь у справі, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_5 подані необхідні документи для реєстрації права власності на житловий будинок розташований по вул. Л.Українка, 60 А в с. Климець, Сколівського району, Львівської області, а державним реєстратором на підставі поданої заяви та доданих документів у межах своїх повноважень прийнято рішення від 25.07.2014 року № 14682912. Судом також встановлено, що заяви та відповідні правовстановлюючі документи про реєстрацію права власності від гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області не подавалися, жодні рішення щодо державної реєстрації чи відмови в державній реєстрації не приймалися.
Як наслідок, суд апеляційної інстанції вважає, що розгляд державним реєстратором заяви ОСОБА_5, прийняття рішення щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень від 25.07.2014 року і видача Свідоцтва про право власності проводилось із дотриманням вимог : Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року, Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1141 від 26.10.2011 року.
Крім того, слід зазначити, що при вирішенні наявних у справі спірних правовідносин, судами першої та апеляційної інстанцій була надана правова оцінка діям державного реєстратора ОСОБА_4 лише в межах здійснення нею своїх владних управлінських функцій (повноважень) при здійсненні державної реєстрації в межах вимог Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, натомість питання визнання приватної власності на житловий будинок судами не досліджується, оскільки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись ч.3 ст.160 КАС України, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 р. по справі № 813/7161/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О.Большакова
ОСОБА_6
Ухвала складена в повному обсязі 23.11.2015 року.