Справа: № 357/3019/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Буцмак Ю.Є. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.
Іменем України
09 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання бездіяльності та відмову протиправною, зобов'язати провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, -
31.12.2014 року ОСОБА_2 надіслала до суду першої інстанції позовну заяву до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області (далі по тексту - Управління) про визнання бездіяльності та відмови протиправними та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, згідно ст. 50, 54 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ) виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсії за віком, а саме у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної ч.2 ст.39 Закону № 796-ХІІ, починаючи з 01 січня 2014 року.
Позов обґрунтовано тим, що позивач є інвалідом ЧАЕС ІІ групи 1 категорії, тому має право на основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону № 796-ХІІ.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05.03.2015 р., залишену без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2015 року, позовну заяву ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання бездіяльності та відмову протиправною, зобов'язати провести перерахунок та виплату доплати до пенсії, в частині вимог за період з 01.01.2014 року по 30.06.2014 року - залишено без розгляду.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2015 р. позов задоволено частково: позовні вимоги задоволено за період з 01.07.2014 року по 02.08.2014 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі і закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що позивач як інвалід ІІ групи отримує пенсію в розмірі фактичних витрат, призначену йому відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Судом першої інстанції справа розглянута в порядку скороченого провадження, тому відповідно до абз.4 частини восьмої статті 183-2 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 має статус особи, постраждалої внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом ІІ групи, що підтверджено посвідченням серії НОМЕР_1. (а.с.6)
Позивач перебуває на обліку в Управлінні і отримує пенсію, передбачену ст. 54 Закону № 796-ХІІ та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до категорії 1 інвалідам ІІ групи, передбачену ст. 50 Закону № 796-ХІІ, але з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, отримує її в розмірах, передбачених вказаною постановою.
Відповідачем не оспорюється, що позивач отримував пенсію, передбачену ст. 39,50,54 Закону № 796-ХІІ на підставі постанов Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.02.2011 року та від 21.04.2011 року , проте внаслідок внесення у 2011 році змін до законодавчих актів розмір її пенсії було зменшено і вона більше не отримувала пенсії в розмірах, встановлених зазначеними рішеннями суду.
Вищенаведені обставини підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон № 796-ХІІ визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 796-ХІІ особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державних пенсій; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Відповідно до норм ст.ст. 54, 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач, як інвалід 2-ї групи пов'язаної з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, має право на основну - державну пенсію у розмірі 8 - мінімальних пенсій за віком, а також на додаткову пенсію у розмірі 75% - мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 17 ч. 1 с. 87 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 5 частини другої статті 67-1 цього Кодексу), належать видатки на державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, запобігання виникненню та ліквідації надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха.
Відповідно до абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012 нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 63 Закону № 796-ХІІ передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.
Починаючи з 01.01.2014 р., Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 06.07.2014 р. № 1534-18 не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 р. пряме застосування Закону № 796-ХІІ, зокрема ст.ст.50,54 вказаного Закону.
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. в редакції Закону України від 03.08.2014 р. № 1622-18, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, з моменту дії Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в зазначеній вище редакції, розміри пенсій передбачених ст.ст. 50,54 Закону № 796-ХІІ обмежуються.
Колегія суддів, аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вважає, що при вирішенні даного спору, суд першої інстанції, прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, про необхідність, при розгляді даної справи, керуватися саме нормами ст.ст. 39, 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно з якими розмір основної - державної пенсій для інвалідів 2-ї групи постраждалих від Чорнобильської катастрофи, не може бути нижчим 8 - ми мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія має складати 75% мінімальної пенсії за віком та доплата до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю - у розмірі однієї мінімальної заробітної плати лише за період з 01.07.2014 року до 02.08.2014 року.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови суду.
На підставі викладеного, керуючись ч. 10 ст.1832, ст.195, ст. 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2015 р. - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання бездіяльності та відмову протиправною, зобов'язати провести перерахунок та виплату доплати до пенсії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
М.І. Кобаль
.
Головуючий суддя Карпушова О.В.
Судді: Епель О.В.
Кобаль М.І.