Головуючий у 1 інстанції - Тихонов І.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
09 грудня 2015 року справа №812/24/15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 812/24/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 19525,92 грн.,
Позивач 08.04.2015 року звернувся до суду з адміністративним позовом, який в подальшому було уточнено, мотивуючи свої вимоги тим, що у зв'язку із несплатою самостійно узгодженої суми з податку на додану вартість у Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» утворився податковий борг на загальну суму 19 525,92 грн. (основний борг - 16 704,00 грн., пеня - 2821,92 грн..) Просив суд стягнути заборгованість перед бюджетом на загальну суму 19525,92 грн. за рахунок коштів, які перебувають у його власності з рахунків суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс», і/код № 36403600 у банках, обслуговуючих його.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 812/24/15 уточнений адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області задоволено в повному обсязі.
Стягнуто заборгованість перед бюджетом на загальну суму 19525,92 грн. (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот гривень 92 копійки) за рахунок коштів, які перебувають у його власності, з рахунків суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс», і/код № 36403600 у банках, обслуговуючих його.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що податкова вимога форми Ю № 220-25 від 25.03.2014 року не може вважатись врученою відповідачу відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки платник податків обслуговується поштовим відділенням Укрпошти - № 13, але поштове відправлення з податковою вимогою разом з рекомендованим повідомленням про вручення повертається відправнику поштовим відділенням Укрпошти - № 17, у зв'язку з закінченням терміну зберігання. Причини невручення не зазначені на бланку рекомендованого повідомлення про вручення, що, на думку апелянта, є порушенням п.п. 4.7, 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, який затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року № 576.
Державною податковою інспекцією у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області надано заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а постанову суду першої інстанції без змін.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином. Представником позивача надана заява про розгляд справи в письмовому провадженні.
За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що у період з 13.08.2012 року по 15.08.2012 року посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ЗК «АГРОМИР» за період з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 20.08.2012 року № 54/22-36403600 (а.с. 146-157).
У вказаному акті перевірки позивачем встановлено порушення позивачем п. 201.1 ст. 201, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами та доповненнями, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 82413 грн., в тому числі за червень 2011 року у сумі 82413 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «ЗК «АГРОМИР» (а.с.156).
На підставі акту перевірки від 20.08.2012 року № 54/22-36403600 податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 26.06.2013 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 82 413,00 грн. (а.с. 25).
Зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржене Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» у судовому порядку, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року у справі № 812/6538/13-а визнано протиправним та скасовано.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.02.2014 року у справі № 812/6538/13-а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі № 812/6538/13-а - задоволено. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 скасовано. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімнафтотранс" до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення з ПДВ від 26.06.2013 року № НОМЕР_1 відмовлено (а.с. 28-30).
Податковий борг з податку на додану вартість відповідача складає 19525,92 грн. (основний борг - 10907,00 грн., та пеня - 8618,92 грн.): декларація № НОМЕР_2 від 17.02.2014 року на загальну суму 152,00 грн., декларація № НОМЕР_3 від 16.04.2014 року на загальну суму 506,00 грн., декларація № НОМЕР_4 від 16.06.2014 року на загальну суму 2 436,00 грн., декларація № НОМЕР_5 від 18.08.2014 року на загальну суму 3 867,00 грн., декларація № НОМЕР_6 від 18.11.2014 року на загальну суму 2 063,00 грн., декларація № НОМЕР_7 від 30.01.2015 року на загальну суму 1 883,00 грн. (а.с.12-23).
16.09.2015 року відповідачем було подано декларацію № НОМЕР_8, у якій відповідач самостійно визначив суму ПДВ у розмірі 5797,00 грн. (а.с.198-199).
Відповідач 28.09.2015 року сплатив до бюджету суму у розмірі 5797,00 грн., яка була спрямована на погашення пені. Сума боргу по деклараціях ПДВ збільшилася на 5797,00 грн., та складає 16704,00 грн.
25 березня 2014 року податковий орган прийняв податкову вимогу № 220-25 на суму 19526,92 грн. (а.с. 32).
Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про задоволення позову правомірним та зазначає, що судом повно і правильно встановлено обставини справи, вірно застосовано норми матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, з огляду на наступне.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Статтею 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1).
Відповідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (пункт 38.1).
За приписами ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1).
Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, основним доводом апелянта є посилання на те, що податкову вимогу від 25.03.2014 року № 220-25 на суму 19526,92 грн., податковим органом було направлено на інше міське поштове відділення, яке не обслуговує юридичну адресу відповідача і тому не була вручена відповідачу, чим було порушено його право на своєчасне оскарження податкової вимоги.
Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» знаходиться з адресою: 93111. Луганська область, місто Лисичанськ, вулиця Артемівська, будинок 24, що також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою про взяття на облік платника податків та податковими деклараціями з податку на додану вартість (а.с. 8-9, 10, 11, 12-25).
Відповідно до ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Матеріалами справи підтверджується той факт, що податкова вимога № 220-25 направлялася податковим органом на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказана вимога відповідачем не оскаржена.
Проаналізувавши наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає задоволенню, оскільки податковий орган звернувся до суду з позовними вимогами щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» податкового боргу з ПДВ, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. 160, ст.ст. 167, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року у справі № 812/24/15 за позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімнафтотранс» про стягнення податкової заборгованості в сумі 19525,92 грн. - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
ОСОБА_2