Справа: № 825/3377/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
03 грудня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про: визнання дій Чернігівського обласного військового комісаріату щодо утримання податку на доходи фізичних осіб без рівноцінної компенсації витрат доходів при проведенні позивачу доплати грошової допомоги при звільненні, - неправомірними; стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 6613,74 грн. недоотриманого грошового забезпечення у вигляді утриманого податку на доходи фізичних осіб при проведенні доплати грошової допомоги при звільненні.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем протиправно порушено обов'язок з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з одноразової грошової допомоги при звільненні.
Колегія суддів погоджується з даним висновком з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 17.12.2014 року № 717 (по особовому складу), ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», з урахуванням вимог ч. 8 цієї ж статті, підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за пунктом «б» (за станом здоров'я).
Наказом ТВО військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 від 26.12.2014 року № 297 позивача виключено зі списків особового складу, всіх видів забезпечення, направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначено виплати передбачені вимогами наказу Міністра Оборони України від 11.06.2008 року № 260, в тому числі щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 60% від грошового забезпечення з 01 по 26 грудня 2014 року.
У зв'язку з виплатою грошової допомоги при звільненні без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.01.2015 року по справі № 825/150/15-а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі:
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги при звільненні, передбаченої ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», без врахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Зобов'язано Чернігівський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні з врахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889.
У вересні 2015 року, на виконання вищевказаної постанови, ІНФОРМАЦІЯ_4 було проведено перерахунок та доплату позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні у розмірі 33068,70 грн., з якої утримано податок на доходи фізичних осіб в сумі 6613,74 грн., що підтверджується довідкою від 24.09.2015 № 598.
Відповідно до зазначеної довідки, рівноцінна компенсація утриманого податку військовослужбовцям, передбачена п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, ОСОБА_1 не виплачувалась у зв'язку з тим, що на день виплати, а саме 15.09.2015 року, він не являвся військовослужбовцем та не виконував обов'язки несення військової служби.
Не погоджуючись з даним твердженням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія зазначає наступне.
Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.
Згідно з пунктом 2 Порядку грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.
Пунктом 3 Порядку передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб.
Виплата грошової компенсації здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення (п. 4, 5 Порядку).
Вказані положення кореспондуються з п.п. 168.5 ст. 168 Податкового кодексу України, відповідно до якого суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно порушення відповідачем свого обов'язку з виплати позивачу грошової компенсації в розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з одноразової грошової допомоги при звільненні.
Посилання апелянта на відсутність підстав для виплати позивачу грошової компенсації у зв'язку з тим, що на час виплати одноразової грошової допомоги він вже втратив статус військовослужбовця, є безпідставними, оскільки несвоєчасна виплата одноразової грошової допомоги (не в день звільнення і проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.12.2014 року по справі № 822/3919/13-а.
Доводи, наведені відповідачем у апеляційній скарзі викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 12, 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.10.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
А. Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2015 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Степанюк А.Г.
Василенко Я.М.