Справа: № 826/11309/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
03 грудня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А. Г.,
за участю секретаря Видмеденко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамбурс-Трайгон» до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамбурс-Трайгон» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2015 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної казначейської служби України про:
визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України щодо несвоєчасного виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 року по справі №2а-10425/11/2670 про стягнення на користь ТОВ «Рамбурс Трайгон» з Державного Бюджету України суми бюджетного відшкодування розміром 1 617 647,00 грн.;
зобов'язання Державної казначейської служби України, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», нарахувати та виплатити ТОВ «Рамбурс-Трайгон» із Державного бюджету України компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з 03.03.2014 року по 13.03.2015 року
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
В засідання з'явився представник апелянта, який просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати оскаржувану постанову суду.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з'явився, що у відповідності до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дія Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на спірні правовідносини не поширюється, а отже дії відповідача щодо виконання рішення суду по справі №2а-10425/11/2670 у порядку черговості здійснені на підставі приписів Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, є такими, що у повній мірі відповідають приписам чинного законодавства України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 року по справі №2а-10425/11/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.09.2013 року, за позовом ТОВ «Рамбурс-Трайгон» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС та Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, позовні вимоги задоволено, зокрема, вирішено:
«Стягнути на користь ТОВ «Рамбурс-Трайгон» з Державного Бюджету України суми бюджетного відшкодування розміром 1 617 647, 00 грн.»
На виконання вказаної постанови Окружним адміністративним судом міста Києва 14.05.2013 року було видано виконавчий лист №2а-10425/11/26170 2013 р.
В подальшому, 18.10.2013 року позивачем до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Києва було подано заяву про виконання рішення суду про стягнення коштів із Державного Бюджету України.
09.01.2014 року позивачем до Державної казначейської служби України було направлено запит щодо стану розгляду заяви ТОВ «Рамбурс - Трайгон» про виконання рішення суду про стягнення коштів із Державного Бюджету України у розмірі 1 617 647,00 грн., рішень (дій) прийнятих (вчинених) відповідачем на виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2012 року у справі №2а-10425/11/2670, а також дати здійснення. позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Листом від 20.01.2014 року №7-14/70-1593 відповідач повідомив, що на момент надходження виконавчого листа №2а-10425/11/2670 та на момент надання відповіді у Казначействі України знаходилися на виконанні судові рішення про здійснення відшкодування податку на додану вартість, які надійшли раніше. Також відповідач зазначив, що після виконання виконавчих документів, які надійшли раніше виконавчого листа №2а-10425/11/2670, Казначейством України буде здійснено заходи щодо перерахування коштів на користь позивача.
10.10.2014 року позивачем направлено запит про отримання публічної інформації, в якому представник ТОВ «Рамбурс-Трайгон» просив надати інформацію щодо стану виплати бюджетного відшкодування податку на додану вартість відповідачем позивачу.
24.10.2014 року відповідачем було надано відповідь за №5- 13/6622-24206, із якої вбачається, що на день надання відповіді на виконанні у Державній казначейській службі України знаходилося понад 250 судових рішень, що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа, виданого 14.05.2013 року Окружним адміністративним судом м. Києва по справі №2а-10425/11/2670, у зв'язку з чим конкретну дату здійснення виплати коштів на користь ТОВ «Рамбурс-Трайгон» Державна казначейська служба України повідомити не має можливості.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача стосовно невиконання рішення суду по справі №2а-10425/11/2670 в порядку та строк, передбачені Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно Положення про Казначейство України, затвердженого Указом Президента України 13.04.2011 року № 460/2011, Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування державного та місцевих бюджетів на основі ведення єдиного казначейського рахунка та управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентовані приписами Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Водночас, згідно з положеннями абз. 2 пп. 1 п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
На виконання ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» і п. 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок № 845).
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку №845 у тексті цього документа термін «боржник» вживається у такому значенні - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Згідно з п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Пунктом 24 Порядку встановлено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п. 6 цього Порядку.
При цьому, гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання визначені положеннями Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Водночас, ст. 2 Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», визначено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення суду стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є:
1) державний орган;
2) державні підприємство, установа, організація;
3) юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» поширюється виключно на обмежене коло рішень про суду про стягнення коштів, а саме тих, де стягнення відбувається з визначеного статтею кола суб'єктів.
Відповідно до виконавчого документа №2а-10425/11/2670, у межах виконавчого провадження здійснювалась сума «бюджетної заборгованості з ПДВ з Державного бюджету», а не з державного органу, підприємства чи юридичної особи у розумінні Закону «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Таким чином, у межах спірних правовідносин списання коштів здійснюється виключно за рахунок надходжень бюджету, а не видатків бюджету, як це передбачає Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Згідно з п.16 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів або що надійшли в інший установлений законодавством спосіб.
Відповідно до п.23 Порядку стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої заборгованості державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті б цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувана в органі державної податкової служби.
З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно з п.23 Порядку 18.10.2013 року звернувся до Управління Казначейства України у Шевченківському районі м. Києва (далі - Управління Казначейства) із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа про стягнення ПДВ.
Управління Казначейства, опрацювавши заяву з додатками, направило пакет документів до Казначейства для списання коштів відповідно до вимог Порядку.
Виконавчий лист про стягнення ПДВ із доданими документами у листопаді 2013 року надійшов та зареєстрований у Казначействі.
Відповідно до Бюджетного кодексу України та пунктів 3, 23 Порядку, безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством, зокрема, за черговістю надходження таких рішень (виконавчих документів).
У зв'язку з цим 13.03.2015 року в порядку черговості Казначейством були перераховані на користь позивача на виконання рішення по справі № 2а-10425/11/2670 кошти у сумі 1 617 647, 00 гривень.
Враховуючи вищезазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем при виконанні постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.07.2015 року не було здійснено бездіяльності, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «Рамбурс - Трайгон» не підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів аналогічно з судом першої інстанції вважає, що дія Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» на спірні правовідносини не поширюється, оскільки списання суми заборгованості з ПДВ мало відбуватись з Державного бюджету, а не з рахунків відповідного державного органу, а отже дії відповідача щодо виконання рішення суду по справі 2а-10425/11/2670 у порядку черговості, є такими, що у повній мірі відповідають приписам чинного законодавства України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно відмови у задоволенні позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамбурс-Трайгон» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамбурс-Трайгон» до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: Я.М. Василенко
А.Г. Степанюк
Повний текст ухвали виготовлено 08.12.2015 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.