02 грудня 2015 рокусправа № 808/1157/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,
суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,
при секретарю: Портненко М.В.,
за участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства міста Вільнянська Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року у справі № 808/1157/15 за позовом Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у запорізькій області до Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства міста Вільнянська Запорізької області про стягнення податкового боргу,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 12308,78 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначає, що заявлена сума податкового боргу не відповідає дійсності, оскільки податковий борг ним погашений.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом встановлено, що Орендне виробниче управління житлово-комунального господарства засноване на колективній власності і включене до ЄДРПОУ за № 03345645 від 06.11.1992 в якості юридичної особи. Станом на 24.02.2015 за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом у розмірі 12308,78 грн. з земельного податку з юридичних осіб за 2012 рік, що повинно сплачуватися щомісячно рівними частками у розмірі 1025,73 гривень за січень - листопад та 1025,75 гривень - за грудень (а.с. 5-6).
1 березня, 30 березня, 30 квітня, 30 травня, 30 червня, 30 липня, 30 серпня, 30 вересня, 30 жовтня, 30 листопада, 30 грудня 2012 року та 30 січня 2013 року на підставі вищевказаної декларації відповідачу нараховані податкові зобов'язання з земельного податку за кожний місяць на загальну суму 12308,78 гривень.
Позивач вказану суму податкового боргу просить стягнути з відповідача.
На час розгляду справи судом вказаний податковий борг не сплачений.
При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.
Відповідно п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Станом на час виникнення у відповідача податкового боргу вказані відносини регулювались Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, відповідно до якого податковим органом відповідачу надсилалися дві податкові вимоги № 1/34 від 19.10.2001 року та № 2/294 від 13.12.2001 року. Вказані вимоги отримані уповноваженим представником відповідача відповідно 19 жовтня та 13 грудня 2011 року, однак податковий борг погашений не був. (а.с. 7).
Оскільки податкові вимоги не були відкликані в порядку, встановленому Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та ст. 60 ПК України, ДПІ не мала підстав для направлення нової податкової вимоги.
Доводи відповідача щодо погашення ним податкового боргу спростовуються наданою позивачем копією облікової картки платника податків відповідача, з якої вбачається наявність податкового боргу на час розгляду даної справи.
Посилання апелянта на необхідність надіслання податковим органом нової податкової вимоги у разі зміни розміру податкового боргу є безпідставними, оскільки за вимогами п. 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, оскільки відповідачем не доведено погашення ним суми податкового боргу, податковий орган не повинен у разі наявності такого боргу надсилати нову податкову вимогу при зміни розміру останнього.
За приписами п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позову та стягнення з відповідача суми податкового боргу з земельного податку.
При цьому колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на процедури банкрутства та санації, які проводяться на підприємстві відповідача, а відповідно і на наявність мораторію на задоволення вимог кредиторів, оскільки провадження у справі про банкрутство порушено ухвалою господарського суду Запорізької області від 16 червня 2004 року. Таким чином, мораторій розповсюджується на вимоги кредиторів, які виникли до вказаної дати. Поточні ж зобов'язання відповідача, які виникли після вказаної дати стягуються в загальному порядку. Оскільки позивачем заявлені вимоги щодо стягнення податкового боргу, який відповідачем самостійно задекларований у 2012 році, на нього не розповсюджуються процедури, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». З цих же підстав колегія суддів не приймає до уваги і доводи апелянта, що вказаний спір не повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін.
Повний текст складений 7 грудня 2015 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,суд,
Апеляційну скаргу Орендного виробничого управління житлово-комунального господарства міста Вільнянська Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2015 року у справі № 808/1157/15 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: С.Ю. Чумак
Суддя: М.М.Гімон
Суддя: І.В. Юрко