02 грудня 2015 рокусправа № 808/244/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юхименка О.В.
суддів: Кругового О.О. Нагорної Л.М.
за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції
у Комунарському районі міста Запоріжжя
Головного управління ДФС у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду
від 19 серпня 2015 року
у справі № 808/244/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ»,
пр. Леніна, 8, м. Запоріжжя, 69600;
до відповідача Державної податкової інспекції
у Комунарському районі міста Запоріжжя
Головного управління ДФС у Запорізькій області,
вул. Оранжерейна, 23, м. Запоріжжя, 69050;
про скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив: Запорізький окружний адміністративний суд (суддя Сіпака А.В.) своєю постановою від 19 серпня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» задовольнив.
Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 11 липня 2014 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
Постанова суду мотивована тим, що Позивачем правомірно віднесено до складу собівартості реалізованої продукції амортизацію обладнання.
Крім того, помилковими є висновки про безоплатне отримання товарів та завищення витрат.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у Комунарському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, Позивач, вказує на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги її заявник посилається на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» завищено витрати в результаті віднесення до складу собівартості реалізованої продукції амортизації обладнання, яке в періоді проведення перевірки не використовувалось в господарській діяльності підприємства. При цьому, облік собівартості виготовленої продукції до перевірки не наданий.
Крім того, лишки підприємства, оприбутковані у перевіреному періоді, призвели до збільшення активів та вважаються безоплатно отриманими.
Просить постанову окружного адміністративного суду скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.
Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні сторони не скористались. З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обставини справи: в період з 28 квітня по 12 червня 2014 року уповноваженими фахівцями держподаткінспекції проведена виїзна планова документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ», код за ЄДРПОУ 33985999, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.
За результати складено Акт № 552/2201/33985999 від 19.06.2014 року.
В Акті перевірки вчинено записи про порушення:
пункту 138.4, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI;
підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.2, пункту 138.4, пункту 138.6, пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.
Так, за позицією фахівців контролюючого органу, обладнання - прес гідравлічний Comessa PHM 630 (інв. № М0021) та прес гідравлічний Fritz Muller ZЕ400 (інв. № М0022), в періоді проведення перевірки не використовувалось в господарській діяльності підприємства. Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» завищено витрати на суму 533.584,00 грн. в результаті віднесення до складу собівартості реалізованої продукції амортизації цього обладнання.
Крім того, Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» до складу собівартості продукції включено вартість товарів, витрати на придбання яких підприємством не понесені, оскільки отримані безкоштовно у вигляді виявлених лишків товару в результаті інвентаризації, що призвело до завищення витрат на загальну суму 805.395,00 грн.
На підставі Акту перевірки, 11 липня 2014 року керівником контролюючого органу прийнято податкові повідомлення-рішення №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3.
За результатами адміністративного узгодження 07 жовтня 2014 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_4.
Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI Товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» -
зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 46.399,00 грн.;
зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 287.874,00 грн.
збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 30 11023300 - авансові внески з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, на суму 20.645,00 грн. за основним платежем та 5.161.25 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 30 11020300 податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 409.841,00 грн. за основним платежем та 80.760,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій; відповідно.
Скасування податкових повідомлень-рішень стало предметом судового позову.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, виходить з наступного.
За позицією фахівців контролюючого органу, про що зазначено вище, Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» завищено витрати в результаті віднесення до складу собівартості реалізованої продукції амортизації обладнання, яке в періоді проведення перевірки не використовувалось в діяльності.
В той же час, визначальними для нарахування амортизації на вартість нематеріальних активів є строк їх корисного використання та метод, які встановлюються підприємством у відповідних наказах.
На підтвердження використання обладнання та виготовлення деталей позивачем до суду було надано Комплект документів на технологічний процес холодної штамповки, затверджений генеральним директором підприємства.
Як встановлено судом першої інстанції, на пресі гідравлічному Comessa PHM 630 (інв. № М0021) та пресі гідравлічному Fritz Muller ZЕ400 (інв. №М0022), введених в експлуатацію 30.12.2011 року, було виготовлено корпуси глушників задніх в кількості 3953 шт., в період з 01.01.2011 по 31.12.2013 реалізовано корпуси глушників задніх в кількості 3868 шт., та отримано відповідний дохід.
Таким чином суд вважає, що позивачем правомірно було віднесено до складу собівартості реалізованої продукції амортизацію обладнання, а саме гідравлічних пресів Comessa PHM 630 (інв. № М0021) та Fritz Muller ZЕ400 (інв. № М0022).
Крім того, заявник апеляційної скарги посилається на ненадання до перевірки обліку собівартості виготовленої продукції, що вказує лише на припущення щодо завищення витрат в податковому обліку, відображення яких в акті перевірки є неприйнятним.
Іншим доводом апеляційної скарги стало завищення витрат собівартості виготовленої та реалізованої продукції. Підставою для такого висновку стало безоплатне отримання лишків внаслідок інвентаризації, в подальшому використаних Товариством у виробництві та реалізованих.
Однак, виявлені при інвентаризації розходження між фактичними залишками матеріальних цінностей регулюються в такому порядку:
основні засоби та інші матеріальні цінності, які виявлені в надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на збільшення доходів;
нестачі в межах норм природного убутку списуються на собівартість продукції;
нестачі понад норм природного убутку відносяться на винних осіб.
Свої доводи заявник апеляційної скарги обґрунтовує знову ж таки відсутністю пояснень та їх документального підтвердження.
Проте, порушення законодавства, які мають наслідком збільшення суми грошового зобов'язання, мають бути переконливим та беззаперечно встановленим юридичним фактом реальної дійсності - конкретною обставиною, передбаченою нормами права, що спричиняє певні юридичні наслідки.
Завищення витрат (не заниження доходів) собівартості виготовленої та реалізованої продукції внаслідок інвентаризації матеріали справи не доводять. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ДПІ у Комунарському районі міста Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2015 року у справі № 808/244/15 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції у порядку та у строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: О.В. Юхименко
Суддя: О.О. Круговий
Суддя: Л.М. Нагорна