ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
04 грудня 2015 року № 826/23211/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Арсірія Р.О., Кузьменко В.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 27152519 від 08.09.2015.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про стягнення виконавчого збору у ВП № 27152519 від 08.09.2015 є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки заборгованість за виконавчим листом погашена до моменту поновлення виконавчого провадження, а строк для добровільного виконання рішення позивачем, враховуючи зупинення виконавчого провадження, не сплив, крім того, позивача належним чином та завчасно не повідомлено про поновлення та накладення арештів, стягнень, що позбавило його можливості завчасно надати відповідачу відповідні документи щодо погашення заборгованості.
У судовому засіданні 26.11.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, своєї позиції щодо позовних вимог суду не повідомив.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.
Під час судового розгляду справи, суд,
06.06.2011 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Карашук Катериною Леонідівною відкрито виконавче провадження №27152519 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-7401/10 виданого 29.03.2011 Печерським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованості за кредитними договорами № 011-05/968 від 24.04.08 № 012-05/969 від 24.04.08, № 011-05/970 від 24.04.08 в розмірі 37024770 грн. 00 коп., судового збору в розмірі 1700 грн. 00 коп. та витрат на Інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн..
Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження № 27152519 від 06.06.2011 було зобов'язано боржника (позивач по справі) самостійно виконати вимоги виконавчого документа в 7-миденний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.
ОСОБА_1 стверджує, що лише 06.07.2011 отримала постанову про відкриття виконавчого провадження № 27152519 від 06.06.2011, у зв'язку з чим, 07.07.2011 представником позивача до відповідача було подано заяву про зупинення виконавчого провадження № 27152519, оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ по справі № 2-7401/10 зупинено виконання рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2010 року до закінчення касаційного провадження.
19.07.2011 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Каращук Катериною Леонідівною зупинено виконавче провадження № 27152519 до закінчення касаційного провадження у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 10.08.2011 касаційні скарги відхилено, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2010 та ухвалу колегії суддів удової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 03.03.2011 - залишено без змін.
28.08.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Кузьменко О.С. поновлено виконавче провадження № 27152519 та накладено арешт на все майно, що належить боржнику (позивач по справі).
08.09.2015 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Кузьменко О.С. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору .
Позивач, не погоджуючись з постановою про стягнення виконавчого збору ВП № 27152519 від 08.09.2015, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернулася до суду з даним позовом.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно із частинами першою та другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція чинна на момент відкриття ВП № 27152519), державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 12.05.2011), виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право.
В частині четвертій статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
Згідно із частиною п'ятою статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 14.05.2015), після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 14.05.2015), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.
Отже, з наведених норм права вбачається, що учасники виконавчого провадження зобов'язані письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, в іншому випадку, а саме: у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення державним виконавцем буде стягнуто виконавчий збір та розпочато примусове виконання рішення.
Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «БЛЕК ЕНД ПІНК», якому перейшли всі права кредитора по кредитним договорам № 011-05/968 від 24.04.08, № 012-05/969 від 24.04.08, № 011-05/970 від 24.04.08, відсутня, що підтверджується листом ТОВ «БЛЕК ЕНД ПІНК» від 16.11.2012.
Однак, позивач вищевказаний лист, а також договір про відступлення права вимоги № 1 від 28.12.2011, укладений між ПАТ «Ерсте Банк» та ТОВ «БЛЕК ЕНД ПІНК» та довідку ПАТ «Ерсте Банк» від 29.12.2011 про відсутність претензій до ТОВ «БЛЕК ЕНД ПІНК» подав до відповідача лише 06.10.2015, посилаючись на те, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.
Суд звертає увагу, що виконавчі дії щодо примусового виконання рішень здійснюють державні виконавці, а не боржник чи стягувач, тому позивач під час зупинення виконавчого провадження № 27152519 не був позбавлений права повідомити державному виконавцю про виконання судового рішення в добровільному порядку.
Крім того, частина п'ята статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" містить імперативну норму (тобто вимоги такої норми підлягають обов'язковому виконанню), якою зобов'язує сторін виконавчого провадження, в тому числі і боржника, протягом трьох робочих днів письмово повідомляти державного виконавця про самостійне виконання рішення боржником.
Отже, враховуючи вищенаведені норми, боржник (позивач по справі) був зобов'язаний протягом трьох робочих днів письмово повідомляти державного виконавця про самостійне виконання рішення, незалежно від зупинення виконавчого провадження.
Як підтверджується матеріалами справи, позивач дізнався про повне виконання рішення суду в листопаді 2012 року (лист ТОВ «БЛЕК ЕНД ПІНК» від 16.11.2012), однак державному виконавцю вищенаведену інформацію повідомив лише 06.10.2015, в той час як в частині п'ятій статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" встановлений строк: три робочі дні.
Таким чином, суд встановив, що на момент прийняття відповідачем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.09.2015 ВП № 27152519, державному виконавцю не було відомо про обставини щодо самостійного виконання рішення боржником.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 08.09.2015 ВП № 27152519 була винесена, відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", відтак, є правомірною, а позовні вимоги - безпідставними та необґрунтованими.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Огурцов
Судді Р.О. Арсірій
В.А. Кузьменко