02 грудня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/2346/15-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Сопко В.Ю.
сторін:
представника позивача - ОСОБА_1
представників відповідача - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Снектрейд-2013"
до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області
про скасування рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Снектрейд-2013" (далі - позивач) звернулося до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення №00633551703 від 20.08.2015 р. ДПІ м. Чернівцях.
Позовні вимоги мотивовані тим, що при поданні звіту за січень 2015 р. у програмі помилково було сформовано автоматичний розрахунок полів, через що після закриття звіту програма перерахувала звіт згідно проценту нарахування встановленому для підприємства (37,26%), без врахування понижуючого коефіцієнта, а отже у ДПІ звіт надійшов із сумою ЄСВ 16206,76 грн. замість суми 8373,10 грн. з урахуванням понижуючого коефіцієнта. Вважає, що за несвоєчасну сплату єдиного внеску за грудень 2014 р. в сумі 5096,55 грн. штрафні санкції мають бути нараховані у розмірі 10% від суми недоплати згідно з діючою у грудні 2014 р. редакцією ч.11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов, посилаючись на обґрунтованість прийнятого податковим органом рішення. Вважав позовні вимоги необґрунтованими та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю, зазначаючи, що рішення контролюючого органу є законним, обґрунтованим і таким, що відповідає нормам матеріального права.
В судовому засіданні допитано як свідка головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю "Снектрейд" ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_3 надав суду покази про те, що підприємство своєчасно і правильно розрахувало ЄСВ і сплачувало нараховану суму ЄСВ. Вказував, що недоїмки не було, а була помилка при подачі звіту за січень 2015 р., яку самостійно виправлено при подачі звіту за березень 2015 р. Крім цього, свідок зазначив, що контролюючим органами не було вжито своєчасних заходів направлених на удосконалення форми звіту та надання можливості платникам податків відображати в формі звіту з ЄСВ застосування понижуючого коефіцієнту, що і призвело до виникнення зазначеної помилки.
Заслухавши пояснення представників сторін та покази свідка, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Снектрейд-2013" (58009, м. Чернівці, вул. Чкалова, 34, код ЄДРПОУ 38596018) зареєстроване як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Позивачем у відповідності до норм чинного законодавства, подано звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2014 р. та січень-березень 2015 р. (а.с.123-151).
З матеріалів справи слідує, що ДПІ у м. Чернівцях ГУ ДФС у Чернівецькій області 14.07.2015 р. прийнято рішення №0048911706 та №0048901703 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Вважаючи зазначені рішення протиправними, позивач оскаржив їх до ГУ ДФС у Чернівецькій області.
За результатами розгляду скаргу, 11.08.2015 р. рішенням ГУ ДФС у Чернівецькій області № 1086/10/24-13-10-01-08 скаргу позивача задоволено частково. Рішення ДПІ у м. Чернівцях від 14.07.2015 р. №0048911706 та №0048901703 скасовано та визнано такими, що відкликані з дня прийняття вказаних рішень. Зобов'язано ДПІ у м. Чернівцях винести та направити нове рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (за формою згідно з додатком 12).
На виконання вказаного рішення, 20.08.2015 р. ДПІ у м. Чернівцях прийнято рішення №0063551703 про застосування до позивача штрафних санкцій та накладення пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Не погоджуючись з даним рішенням, ТОВ "Снектрейд - 2013" подало скаргу до ГУ ДФС у Чернівецькій області.
Рішенням ГУ ДФС у Чернівецькій області № 1242/10/24-13-10-01-08 від 14.09.2015 р. скаргу ТОВ "Снектрейд-2013" залишено без задоволення, а рішення ДПІ у м. Чернівцях від 20.08.2015 р. №0063551703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску - залишено без змін.
Не погоджуючись з указаним рішенням, позивач звернувся 25.09.2015 р. до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення ДПІ у м. Чернівцях від 20.08.2015 р. №0063551703.
Ухвалою суду від 28.09.2015 р. у справі № 824/2307/15-а позовну заяву ТОВ "Снектрейд-2013" залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивачем у встановлений судом термін не усунуто недоліків позовної заяви, тому ухвалою Чернівецького окружного адміністративного від 06.10.2015 р. позовну заяву повернуто позивачу.
15.10.2015 р. позивач повторно звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з даним позовом. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 19.10.2015 р. позовну заяву ТОВ "Снектрейд-2013" залишено без руху. 26.10.2015 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 99 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
За таких обставин суд вважає, що позовну заяву позивачем подано у строк визначений ст. 99 КАС України та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково, виходячи із наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07. 2010 р. №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платниками єдиного внеску згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
При цьому, відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданого звіту 20.01.2015 р. до ДПІ м. Чернівцях за грудень 2014 р. позивачем проведено нарахування єдиного внеску в сумі 6596,69 грн. Карткою особового рахунку підтверджується та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що сплата вказаної суми була здійснена позивачем 20.01.2015 р. в розмірі 1500,06 грн. та 21.01.2015р. в розмірі 5095,53 грн.
Відповідно до вимог ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.
Отже, позивачем було допущено порушення ч.8 ст.9 Закону №2464-VI, а саме прострочено на 1 день сплату єдиного внеску в сумі 5095,53 грн. за грудень 2014 р., за що відповідачем на вказану суму нараховано пеню та застосовано штрафну санкцію.
Частинами 2, 3 ст. 25 Закону №2464-VI визначено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно до ч.11 ст.25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: 1) у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 2) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум; 3) за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску; 4) пункт 4 частини одинадцятої статті 25 виключено; 5) за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, накладається штраф у розмірі від восьми до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; 6) за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.
Суд критично ставиться до тверджень представника позивача, що штрафні санкції мають бути нараховані у розмірі 10% від суми недоплати згідно з діючою у грудні 2014 р редакцією ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI, оскільки правопорушення вчинене ним після 01.01.2015 р., тому штраф у розмірі 20% відповідачем застосовано обґрунтовано.
Відповідно до вимог ч. 10 ст.25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу .
Нарахування пені, передбаченої цим Законом починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 3 ст. 25 Закону №2464-VI).
Відповідно до картки особового рахунку пеня становить 5,1 грн., а штрафна санкція за несвоєчасний платіж за грудень 2014 року на суму 5096,55 грн. складає 1019,31 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність рішення відповідача в частині застосування штрафної санкції та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за грудень 2014 р. на суму 5096,55 грн., а тому в цій частині підстав для задоволення позову немає.
Задовольняючи позов частково суд враховує, що 20.02.2015 р. ТОВ "Снектрейд-2013" подало до ДПІ у м. Чернівцях звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень 2015 р., в якому позивачем було допущено помилку в рядку 8 - загальна сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті вказано суму 16206,76 грн. Як зазначав позивач, помилка виникла в момент відправки звіту через програму "M.E.Doc IS", яка автоматично перерахувала показники звіту без використання понижуючого коефіцієнта, що призвело до збільшення суми єдиного внеску.
З матеріалів справи вбачається, що сплата єдиного внеску в сумі 8373,10 грн. за січень 2015 р. здійснена позивачем 20.02.2015 р., що підтверджується карткою особового рахунку платника та платіжним дорученням № 258 від 20.02.2015р.
Згідно пунктів 2.1, 2.10, 2.17 та 4.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 р. № 454, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 р. за № 1628/24160 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів в т.ч. засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством. Відповідальним за правильність заповнення звіту є страхувальник. Звіт страхувальником повинен подаватися в повному обсязі. Звіт, складений з порушенням вимог цього Порядку, у тому числі без обов'язкових реквізитів, передбачених пунктом 2.8 цього розділу, та поданий без всіх необхідних таблиць, не вважається звітом і вважається таким, що не подавався. Звіт формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок. Звіт повинен містити основні дані про страхувальника та перелік таблиць звіту.
Відповідно до п. 5.1 цього Порядку у разі виявлення помилки у звіті страхувальник має право до закінчення терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу доходів і зборів за місцем взяття на облік. Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.
Дослідженням звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за січень 2015 р., який надійшов на електронну адресу відповідача 20.02.2015 р. (вх. № НОМЕР_1) встановлено, що Таблиці 1. Нарахування єдиного внеску за січень 2015 р. в рядку 8 - загальна сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті вказано суму 16206,76 грн., а в додатку до таблиці 1 звіту за січень 2015 р. в рядку Сальдо розрахунків рахунку 65 «Розрахунки за страхування» на кінець звітного періоду Кт вказано суму 8373,10 грн.
Вказана обставина, на думку суду, підтверджує доводи позивача про допущення ним помилки при поданні електронною поштою звіту за січень 2015 р., а саме замість суми 8373,10 грн. з урахуванням понижуючого коефіцієнту було зазначено суму 16206,76 грн.
Також судом встановлено, що 27.03.2015 р. позивач повідомив відповідача про те, що в Таблиці 1. Нарахування єдиного внеску за січень 2015 р. не був врахований понижувальний коефіцієнт і помилково замість суми, що підлягає сплаті 8373,10 грн. пройшла сума 16206,76 грн., а тому вказана помилка буде виправлена у звіті за березень 2015 р. (а.с.18).
Суд критично ставиться до твердження відповідача про те, що за позивачем станом на 21.02.2015 р. недоїмка складала 7833,66 грн., оскільки помилку програмного забезпечення при подачі звіту за січень 2015 р. позивачем було виправлено у звіті за березень 2015 р., зокрема Таблиці 1. Нарахування єдиного внеску в графі 7 звіту зменшено нарахування на суму 7833,66 грн.
В судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що позивач мав право на застосування понижуючого коефіцієнту, однак вказував на несвоєчасну сплату єдиного внеску та правомірність застосування до нього штрафу та нарахування пені.
Крім того, суд констатує, що відповідачем не було вжито своєчасних заходів по сповіщенню позивача про існування недоїмки та не надіслано йому вимогу про сплату недоїмки протягом п'яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла недоїмка зі сплати страхових внесків, як того вимагає ч.4 ст.25 Закону №2464-VI та п. 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663, що потягнуло за собою несвоєчасне виявлення позивачем допущеної в звіті за січень 2015 р. помилки та її виправлення.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваного рішення в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму 3595,62 грн., в т. ч. штрафної санкції - 3133,44 грн. та пені - 462,18 грн., а тому вказане рішення в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню, а позив частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1218,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 596 від 13.10.2015 р. та № 609 від 22.10.2015 р.
Оскільки позов задоволено частково, суд присуджує на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Снектрейд-2013" судові витрати у сумі 950,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області № НОМЕР_2 від 20.08.2015 р. в частині застосування штрафних санкцій та нарахування пені на загальну суму 3595,62 грн., в т. ч. штрафної санкції - 3133,44 грн. та пені - 462,18 грн.
3. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Снектрейд-2013" судові витрати у сумі 950,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління ДФС у Чернівецькій області.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
У відповідності до ст. ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.
Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова в повному обсязі складена 07 грудня 2015 р.
Суддя В.К. Левицький