про залишення позовної заяви без руху
09 грудня 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/2449/15-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліарт" про відшкоджування завданих збитків,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліарт" збитки, завдані місцевому бюджету внаслідок завищення вартості підрядних робіт в сумі 49114 грн., або виконання відповідного обсягу робіт на вказану суму коштів.
Розглянувши заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно зі ст. 105 КАС України позов пред'являється до адміністративного суду у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам, встановленим ст. 106 КАС України. Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.), за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).
Таким чином, позивач, як суб'єкт владних повноважень зобов'язаний сплатити судовий збір у розмірі 1218,00 грн. за поданий адміністративний позов.
Крім того, позивач разом з позовною заявою подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на оплату судового збору.
Розглянувши вказане клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
Разом з тим, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір” від 23.01.2015 р. №2 доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України “Про судовий збір”. У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Суд звертає увагу, що в Прикінцевих положеннях Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” № 484-VIII від 22.05.2015 р., Кабінет Міністрів України зобов'язав забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору. З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення, відстрочку чи розстрочку від його сплати є неприпустимим.
Законом України "Про судовий збір" не передбачено пільги щодо звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом податкового органу, а в такому випадку державна політика спрямована на те, щоб державні органи на рівні із громадянами сплачували судовий збір, і є недопустимим недофінансування органу, або не звернення до центрального органу щодо такого фінансування, перекладати на суд.
Згідно ст. 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Звільнивши від сплати судового збору позивача, суд має взяти на себе відповідальність і розуміти, що витрати на розгляд вказаної справи не будуть компенсовані, а в подальшому, з урахуванням масовості таких позовів, може постати питання щодо можливості функціонування суду. Таким чином, суд не може вирішити позитивно питання щодо звільнення позивача - суб'єкта владних повноважень від сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач за подання позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 1218,00 грн., однак доказів сплати судового збору до суду не надав.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 106 КАС України. Тому, в суду є достатньо підстав для залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Крім того, згідно до п. 1 ч. 3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази сплати судового збору. Без усунення вказаних недоліків неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 108, ст.165 КАС України, суддя -
1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
2. Позовну заяву залишити без руху.
3. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з моменту отримання копії ухвали.
4. Копію ухвали направити позивачу.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Т.М. Брезіна