09 грудня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3481/15-а
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1О.) звернувся із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 09.12.2015 р., просить визнати протиправним рішення відповідача щодо невизнання податкової звітності ФОП ОСОБА_1 з ПДВ, а саме податкової декларації з ПДВ з додатками за серпень 2015 року, вважати податкову декларацію з ПДВ ФОП ОСОБА_1 за серпень 2015 р. (реєстраційний номер НОМЕР_1 від 18.09.2015 р.) такою, що подана відповідачу 18.09.2015 р.
Свої вимоги мотивує тим, що згідно договору про визнання електронних документів від 10.10.2014 р. № 101020141, укладеного між позивачем та відповідачем, ФОП ОСОБА_1 18.09.2015 р. засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2015 року (реєстраційний номер НОМЕР_1). Декларація була прийнята відповідачем, що підтверджується квитанцією № 2 від 18.09.2015 р., але листом від 30.09.2015 р. № 12124/10/21-03-17-01-20 ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області повідомила про невизнання податкової звітності у зв'язку з тим, що виявлено порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме: вказано невірне місцезнаходження платника податків. Між тим, такі твердження відповідача не відповідають дійсності.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Положеннями ч.4 ст.128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Від відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов, згідно яких просить відмовити у задоволенні позову, так як у декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року позивачем зазначено адресу: вул.Дровника, буд.12, Суворовський район, м.Херсон, 73000, однак згідно витягу з ЄДРПОУ адреса позивача визначена як: 73000, Херсонська область, місто Херсон, Суворовський р-н, вул.Дровника, будинок 12. Таким чином, ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області виявлено невідповідність місцезнаходження платника податків згідно з даними ЄДРПОУ, а тому відповідно до п.48.7 ст.48 ПК України податкова звітність складена з порушенням норм чинного законодавства та не вважається податковою звітністю.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачем 18.09.2015 р. засобами електронного зв'язку до ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року.
На підтвердження факту подання та отримання податкової звітності з електронного серверу відповідача отримано квитанцію щодо прийняття декларації 18.09.2015 р. (реєстраційний номер НОМЕР_1).
Листом від 30.09.2015 р. № 12124/10/21-03-17-01-20 "Про невизнання як податкової звітності" ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області повідомила позивача про те, що встановлено порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, а саме: вказано невірне місцезнаходження платника податків, а тому відповідно до п.48.7 ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням цієї статті, не вважається податковою декларацією.
Не погоджуючись із таким рішенням позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до п.п.49.1, 49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Положеннями п.49.8 ст.49 ПК України визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Згідно п.п.48.1, 48.3 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків; місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОПТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п.48.4 ст.48 ПК України).
Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (п.48.7 ст.48 ПК України).
Пунктом 49.9 статті 49 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідно до п.49.11 ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
З аналізу наведених правових норм слідує, що на стадії прийняття податкової звітності контролюючий орган здійснює контроль за заповненням її формальних реквізитів з метою забезпечення адміністрування податків, в тому числі перевірки визначення податкових зобов'язань певним платником податків.
Як вже зазначалося, підставою для відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за серпень 2015 року, відповідач зазначає порушення ФОП ОСОБА_1 абз.8 п.48.3 ст.48 ПК України, згідно якої податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: місцезнаходження (місце проживання) платника податків.
Однак суд критично відноситься до цих тверджень відповідача, так як податкова декларація з ПДВ позивача за серпень 2015 року містять цей реквізит - м.Херсон, Суворовський район, вул.Дровника, буд.12. При цьому, використання скорочень вулиці (з "вулиця Дровника", як це зазначено в ЄДРПОУ, на "вул.Дровника" у декларації), будинку (з "будинок, 12", як це зазначено в ЄДРПОУ, на "буд.12" у декларації), не зазначення у декларації "Херсонська область", при тому, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований у м.Херсоні, яке є містом обласного значення, не свідчить про невідповідність місцезнаходження платника податків даним ЄДРПОУ та неправильне зазначення юридичної адреси, жодним чином не змінює адресу позивача та не впливає на його ідентифікацію як платника податків, показники його податкової звітності, їх перевірку відповідачем та загалом виконання останнім своїх функцій з адміністрування податку і не потребує зі сторони контролюючого органу яких-небудь філологічних, географічних, адміністративно-територіальних знань.
Згідно ч.1 ст.16, ч.ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, єдиним доказом зміни платником податків місцезнаходження є дані з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.
Поряд з цим, відповідно до наявних у матеріалах справи спеціальних витягів з ЄДРПОУ, як на дату подання зазначеної податкової декларації, так і на час розгляду справи адреса позивача є: 73000, м.Херсон, вул.Дровника, буд.12, тобто така, що зазначена у поданій податковій декларації з ПДВ за серпень 2015 року.
Отже, рішення ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області про невизнання податкової звітності ФОП ОСОБА_1 з податку на додану вартість за серпень 2015 року є протиправним.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку обґрунтованість позовних вимог ФОП ОСОБА_1, а тому вони підлягають задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, сплачений ФОП ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2436 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Державної податкової інспекції у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань шляхом безпірного списання.
Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області щодо невизнання податкової звітності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з податку на додану вартість, а саме податкової декларації з додатками за серпень 2015 року.
Вважати податкову декларацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з податку на додану вартість за серпень 2015 року (реєстраційний номер НОМЕР_1 від 18.09.2015 р.) такою, що подана до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області 18.09.2015 р.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2) з Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області за рахунок її бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Бездрабко О.І.
кат. 8