ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
04 грудня 2015 року №826/5545/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у письмовому провадженні об'єднану адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп»
до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2015 №1426551702 та №1526551702, рішення від 14.01.2015 №1/26-55-17-08 та вимоги про сплату боргу від 14.01.2015 №Ю-1,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.01.2015 №1426551702 та №1526551702.
Також, товариство з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення від 14.01.2015 №1/26-55-17-08 та вимоги про сплату бору від 14.01.2015 №Ю-1.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2015 позовні вимоги за позовними заявами товариства з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішень від 14.01.2015 в адміністративних справах №826/5545/15 та №826/6794/15 об'єднано в одне провадження та присвоєно справі один №826/5545/15.
Позовні вимоги мотивовано тим, що контролюючим органом за результатами перевірки зроблено необґрунтований висновок стосовно не оформлення належним чином трудових відносин з одним із працівників товариства з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп», а саме: ОСОБА_1, оскільки остання у перевіряємий період не перебувала у трудових відносинах з позивачем, а була співробітником іншого товариства.
Відповідач проти позову заперечив, з огляду на обґрунтованість висновків проведеної перевірки, за наслідками якої прийнято податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями норм податкового законодавства та законодавства у сфері обліку єдиного внеску.
Адміністративну справу №826/5545/15 розглянуто у порядку письмового провадження на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві проведено фактичну перевірку з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп» норм чинного трудового та податкового законодавства України в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 по 31.10.2014.
За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблено висновок про такі порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп»:
- статті 21, 26 та 48 Глави ІІІ Кодексу законів по працю України використовує працю найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, трудового договору, статті 34 Закону України «Про оплату праці»;
- підпунктів 14.1.54, 14.1.56 пункту 14.1 статті 14, підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163, підпункту 164.1.2 пункту 164.1, підпунктів 164.2.2, 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 169.2.2 пункту 169.2 статті 169, пункту 171.1 статті 171, пункту 176.2 (а) статті 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 747,40 грн.;
- порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1020 та наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 №49;
- пунктів 1 та 2 частини 2 статті 6, пункту 5 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, в результаті чого донараховано єдиного внеску (ЄСВ нарахованого на ФОП за ставкою 37,26%, ЄСВ утриманого з ФОП за ставкою 3,6%).
За наслідками вказаного державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві складено акт від 01.12.2014 №79/26-50-17-02-19/38651780, а для винесення податкового повідомлення-рішення матеріали даної фактичної перевірки (у зв'язку із знаходженням товариства на обліку у державній податковій інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві) направлено до відповідача, згідно з листом від 03.12.2014 №644/26-50-17-02-10.
Так, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві прийнято такі рішення:
- податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 №1426551702, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 510,00 грн.;
- податкове повідомлення-рішення від 14.01.2015 №1526551702, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 4 699,50 грн., з яких за основним платежем нараховано 2 747,40 грн. та осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 952,10 грн.;
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.01.2015 №1/26-55-17-08, яким до товариства з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп» застосовано штрафні санкції у розмірі 3 881,70 грн.;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2015 №Ю-1, якою товариству з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп» визначено заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 7 763,40 грн.
Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14. статті 14 Податкового кодексу України, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України
Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (підпункт 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).
Приписами підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків (пункт 167.1 статті 167 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Крім того, підпунктом «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України закріплено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Згідно з пунктом 171.2 статті 171 Податкового кодексу України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом за результатами перевірки відомостей по заробітній платі, наказів по особовому складу підприємства, відібраних пояснень працівників щодо оформлення трудових відносин та оплати праці встановлено, що у період з 03.04.2014 по 31.10.2014 у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп» перебував один працівник без належного оформлення трудових відносин (відсутні наказ на призначення, штатний розклад та інші документи, пов'язані з оформленням найманих працівників відповідно до вимог чинного законодавства), а саме: ОСОБА_1, посада - офіс-менеджер, кількість місяців роботи - 19, розмір щомісячної (середньомісячної виплати - 1 000,00 грн.), загальна сума виплаченого доходу - 19 000,00 грн., у зв'язку з чим позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб як податкову агенту (роботодавцю) по відношенню до гр. ОСОБА_1.
Водночас, за твердженням позивача гр. ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп», на підтвердження чого у матеріалах справи міститься копія наказу товариства з обмеженою відповідальністю «Маркетинг ван» від 29.03.2013 №4к, згідно якого ОСОБА_1 прийнято на роботу з 29.03.2013 на посаду менеджера з адміністративної діяльності, що також підтверджується наявною у матеріалах справи копією трудової книжки гр. ОСОБА_1, згідно якої остання з 29.03.2013 перебуває у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Маркетинг ван», яке перейменовано у товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Медіа Ентьерпрайз».
Крім того, у судовому засіданні 30.06.2015 в якості свідка допитано гр. ОСОБА_1, яка пояснила, що дійсно з вказаного періоду перебуває у трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Маркетинг ван» (нова назва товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Медіа Ентьерпрайз»), а також вказала, що 25.11.2014 вона завітала до офісу свого знайомого за адресою АДРЕСА_1. У зв'язку з тим, що її знайомий був відсутній на місці, ОСОБА_1 залишилася у вказаному приміщенні аби його дочекатися. У цей час до вказаного офісу зайшли дві особи, які представилися працівниками податкової інспекції, та почали задавати різного роду питання, наполягали підписати якийсь документ невідомого змісту.
Також, слід зазначити, що у листі ДПА України від 01.04.2010 року №6584/7/23-4017/199 «Про використання в роботі Методичних рекомендацій щодо перевірок достовірності формування валових витрат на оплату праці, утримання ПДФО, встановлення фактів виплат зарплати в «конвертах», виявлення працівників, трудові відносини з якими не оформлені належним чином» надані рекомендації щодо дій посадових осіб контролюючого органу при встановленні фактів виплат заробітної плати в «конвертах», оформлення з найманими працівниками офіційно трудових відносин.
Зі змісту даного листа вбачається, що з метою визначення повноти нарахування заробітної плати, а також повноти декларування податку з доходів фізичних осіб в обов'язковому порядку пропонується провести порівняльний аналіз даних бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються фонду оплати труда, розміру заробітної плати, чисельності працівників та здійснити такі дії:
визначити питому вагу витрат на оплату праці в загальній сумі валових витрат (порівняти дані рядка 400 балансу «Забезпечення витрат персоналу», рядка 240 звіту про фінансові результати «Витрати на оплату праці» з даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум податку з доходу фізичних осіб, утриманого з них за формою № 1ДФ;
провести аналіз наказів щодо встановлення робочого часу, в тому числі скороченого, порівняти з розрахунковими відомостями на заробітну плату та порівняти з отриманою від податкової міліції по результатах проведених опитувань найманих працівників інформацією щодо фактичного робочого часу;
провести аналіз показників: розмір окладу (ставки), зазначеного у штатному розписі, трудових договорах (контрактах, угодах) з законодавчо встановленим розміром мінімальної заробітної плати, а також з фактично нарахованим та виплаченим розміром заробітної плати, зазначеним у розрахункових та платіжних відомостях. У разі встановлення фактів невідповідності нарахованої та виплаченої заробітної плати разом із залученими працівниками податкової міліції провести опитування найманих працівників щодо причин невідповідності або щодо фактичного розміру отриманої ними заробітної плати.
Між іншим наголошено, що до функцій органів ДПС відноситься контроль за повнотою та своєчасністю сплати податків до бюджету, а питання дотримання законодавства про працю не віднесено до компетенції податкових органів, тому до одночасного проведення перевірок платників податків доцільно залучати відповідні органи, які здійснюють контроль за дотриманням законодавства про оплату праці на підприємствах, а також міліцію.
Отже, контролюючий орган для отримання об'єктивної, неупередженої та правдивої інформації щодо предмету доказування, міг і мав право в межах наданих йому повноважень покласти в основу акту не лише пояснення фізичної особи.
За таких обставин, відповідачем не доведено, що гр. ОСОБА_1 у вказаний в акті перевірки період перебувала у трудових правовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Адвертайзінг солушионс груп», а тому в останнього не було обов'язку зі сплати податку на доходи фізичних осіб, як у податкового агента (роботодавця), по відношенню до вказаної особи.
Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.01.2015 №1426551702 та №1526551702 прийняті контролюючим органом безпідставно, без встановлення дійсних обставин справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо визначення контролюючим органом недоїмки зі сплати єдиного внеску та нарахування на цій підставі штрафних санкцій, суд зазначає про таке.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).
У свою чергу, згідно з частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, у силу пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставою для визначення позивачу суми недоїмки зі сплати єдиного внеску та застосування до останнього штрафних санкцій, згідно з рішенням про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.01.2015 №1/26-55-17-08 та вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2015 №Ю-1, слугував факт заниження зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що було розглянуто вище та за результатами розгляду чого суд дійшов висновку про необґрунтованість таких висновків контролюючого органу, з огляду на що вказані рішення також є протиправним та підлягають скасуванню.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 14.01.2015 №1426551702 та №1526551702.
Визнати протиправним та скасувати рішення державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.01.2015 №1/26-55-17-08.
Визнати протиправною та скасувати вимогу державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 14.01.2015 №Ю-1.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.