Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
03 грудня 2015 р. № 820/10562/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Нгуєн Тхі Бінь до Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування рішення,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної міграційної служби України у Київській області, в якій просив суд скасувати рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_1 Ніуєн Тхі Бінь, ІНФОРМАЦІЯ_1, затверджений УГІРФО ГУМВС України в Київській області.
В обґрунтування позову позивач зазначив, рішення Відповідача с противоправним, незаконним і необґрунтованим та таким, що порушує права, свободи і законні інтереси іноземця та його право на постійне проживання в Україні на законних підставах у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Представник позивача до судового засідання не прибув, надав суду клопотання в якому просив розглядати справу буз своєї участі в порядку письмового провадження.
Відповідач - Управління Державної міграційної служби України у Київській області в судове засідання свого уповноваженого представника не направив, про час, дату та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Причини неявки суду не повідомив, клопотань чи заяв про розгляд справи за своєю відсутності суду не надавав.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Громадянка ОСОБА_1 Ніуєн Тхі Бінь має тимчасову посвідку на постійне проживання серії КВ №11601/56338 видану відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області 18 серпня 2006 року безстроково, обміном по досягненню 45-го віку.
Позивач, дізнавшись, що членам в'єтнамської діаспори, що мешкають у м. Харкові, скасовано Посвідки на постійне місце проживання, ІНФОРМАЦІЯ_1 17 вересня 2015р. звернулася до Управління ДМС України в Харківській області.
Головне управління державної міграційної служби України в Харківській області листом від 29.09.2015 року вих. №04/1-21012 надало відповідь та повідомило Ніуєн Тхі Бінь, що згідно обліків ГУ ДМС України в Харківській області значиться громадянка СРВ Нгуєн Тхі Бінь, рішенням УГІРФО ГУМВС України в Київській області було скасовано дозвіл на імміграцію в Україну.
У відповідності до абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію" посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1)з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2)іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3)дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4)це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5)іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6)в інших випадках, передбачених законами України.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 15.10.2105 року, зобов'язано відповідача надати до суду у строк до 10.11.2015 року завірену належним чином копію рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_1 Нгуєн Тхі Бінь, ІНФОРМАЦІЯ_1, та у разі заперечення проти позову всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при прийнятті рішення, вчиненні дії, допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.
Ухвалу отримано Управлінням Державної міграційної служби України у Київській області 21.10.2015 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16).
Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідачем вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду про відкриття провадження у справі від 15.10.2105 року не виконано та не надано до суду завірену належним чином копію рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_1 Нгуєн Тхі Бінь, ІНФОРМАЦІЯ_1
Слід вказати, що станом на момент прийняття рішення про надання дозволу на імміграцію позивачу було здійснено перевірку наданих документів, будь-яких порушень законодавства не встановив та відділом ГІРФО ГУ МВС України в Київській області документовано позивача посвідкою на постійне проживання (а.с.10).
З моменту документування позивача посвідкою на постійне проживання не виникало нових обставин, які б тягли за собою обґрунтування скасування дозволу на імміграцію, відповідачами таких обставин при розгляді справи не зазначено.
Відповідно до п.п. 21-24 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р. (який діяв на час прийняття оскаржуваного рішення), дозвіл на імміграцію скасовується органом, який його видав. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу, який приймав рішення про надання такого дозволу. Департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.
У порушення зазначених норм при винесенні оскаржуваного рішення (висновку) не вивчались обставини, зокрема наявності у позивача дітей, які народились в Україні (підтверджується копіями свідоцтв про народження) і є мають право на набуття громадянства України, тривалість терміну перебування дитини в Україні, їх соціальні зв'язки, можливі негативні наслідки якщо дитина має розлучатись з батьком.
Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до ст. 13 Закону України "Про імміграцію".
Відповідно до п. з ч. 1 ст. 6 Закону України « Про імміграцію» від 07.06.2001р. №2491-ІІІ спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань Імміграції і підпорядкуванні йому органи приймають рішення про скасування дозволу на імміграцію та видають копії цих рішень особам, яких вони стосуються.
Відповідно до п. 23 Постанови КМУ «Порядку оформлення і видачі посвідки на постійне Проживання» від 26.12.2002р. №1983р департамент, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний терміни подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення.
Судом встановлено, що позивача не запрошували для надання пояснень іммігрантів.
При цьому, у ході судового розгляду справи не встановлено, що позивачем для отримання дозволу на імміграцію подавались свідомо неправдиві відомості, підроблені документи чи документи, що втратили чинність, що також не доведено відповідачами.
У відповідності до ст. 13 Закону України «Про імміграцію» особа, відносно якої прийнято рішення щодо скасування дозволу на імміграцію - зобов'язана протягом місяця виїхати з України.
Однак, беручи до уваги факт наявності у позивача неповнолітніх дітей громадянина України, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Відповідно до ст. ст. 11, 12, 14 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Згідно зі ст. ст. 9, 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Таким чином, прийнявши оскаржуване рішення щодо скасування дозволу на імміграцію громадянки ОСОБА_1 Ніуєн Тхі Бінь, ІНФОРМАЦІЯ_1 Управління Державної міграційної служби України у Київській області порушив право батька і його дитини - громадянки України на проживання разом, постійний контакт батьків з дітьми, пріоритет сімейного виховання, фактично здійснив розлучення батька і дитини, що не відповідає інтересам дитини - громадянина України, не має достатнього балансу інтересів між можливими інтересами держави в сфері міграційної політики та несприятливими наслідками для інтересів приватного і сімейного життя сім'ї і неповнолітньої дитини.
Окрім того суд вважає занеобхідне зазначити, що відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Нормами ст. 70 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно з нормами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.
Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Отже відповідач - суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності свого рішення, окрім того будь яких заперечень до суду не надходило.
З огляду на викладене, суд вважає необґрунтованим оскаржуване рішення Управління державної міграційної служби України в Київській області про скасування позивачу дозволу на імміграцію в Україну у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Як встановлено приписами ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Нгуєн Тхі Бінь до Управління Державної міграційної служби України у Київській області про скасування рішення - задовольнити.
Скасувати рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянці ОСОБА_1 Ніуєн Тхі Бінь, ІНФОРМАЦІЯ_1, затверджений УГІРФО ГУМВС України в Київській області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Ніуєн Тхі Бінь, ІНФОРМАЦІЯ_1, (61110, м. Харків, вул. 50-річчя ВЛКСМАДРЕСА_1) сплачений судовий збір у розмірі 487.20 (чотириста вісімдесят сім) грн., 20 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Тітов О.М.