Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
01 серпня 2011 р. № 2-а- 8732/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лук'яненко М.О.,
при секретарі судового засідання Чупіковій О.С.,
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення,
< ОСОБА_1 >
Позивач, Публічне Акціонерне Товариство "Харківська бісквітна фабрика" (далі за текстом -Позивач, ПАТ "ХБФ"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі -СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, Відповідач), в якому, з урахуванням уточнень і доповнень, просить суд скасувати податкові повідомлення -рішення від 30.06.2011 р. № НОМЕР_1 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 73 544,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 20.04.2011 року) за березень 2011 року, штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. та № НОМЕР_3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 142 447,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 20.04.2011 року) за березень 2011 року, штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що спірні податкові повідомлення -рішення, прийняті на підставі ОСОБА_2 перевірки № 1699/42-013/00377265 від 17.06.2011 р., не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки ПАТ "ХБФ" не допускало порушень вимог чинного податкового законодавства, а висновки ОСОБА_2 перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними. Вказує на те, що договори № 118/11 від 05.01.2011 р. із ГО "ОКФ Журналістики" та № 1/126/11 від 05.01.2011 р. із ПФ "ТО "Матрікс" не є нікчемними, оскільки рекламні послуги за цими договорами виконані контрагентами та використані Позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинними документами та фактичними обставинами справи. Спірні угоди не спричиняють негативних наслідків ані для держави, ані для суспільства, а саме: Позивач не є стороною нікчемних угод та не задіяне в схемах мінімізації податкових зобов'язань, ухилення від сплати податків і зборів та здійсненні нікчемних правочинів. Також посилається на ті обставини, що податкові накладні виписані ГО "ОКФ Журналістики" містять в собі усі обов'язкові реквізити, передбачені Податковим кодексом України, а тому ПАТ "ХБФ" мало право включити суму ПДВ у розмірі 73 544,00 грн. до складу податкового кредиту березня 2011 р.
Представник Позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду пояснення, позиція яких повністю відповідає письмовим запереченням, наявним в матеріалах справи, де зазначив, що Позивач допустив порушення вимог п. 201.1, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (далі -ПК України), у зв'язку з чим ПАТ "ХБФ" завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за березень 2011р. на суму 73 544,00 грн. Також ПАТ "ХБФ" не виконало вимоги п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого Позивачем завищено бюджетне відшкодування з ПДВ за березень 2011 на суму 142 447,00 грн. На думку Відповідача порушення виникли у зв'язку з тим, що під час вчинення правочинів із контрагентами ПФ "ТО "Матрікс" та ГО "ОКФ Журналістики", останні не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, при цьому, ГО "ОКФ Журналістики" відсутній за своїм місцезнаходженням.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ "ХБФ" з питань достовірності та законності декларування бюджетного відшкодування ПДВ та від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 р., за наслідками якої складено ОСОБА_2 перевірки № 1699/42-013/00377265 від 17.06.2011 р. (далі -ОСОБА_2 перевірки).
На підставі вказаного ОСОБА_2 перевірки Відповідачем прийняті 30.06.2011 р. податкові повідомлення -рішення № НОМЕР_1 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 73 544,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 20.04.2011 року) за березень 2011 року, штрафні санкції у розмірі 1,00 грн. та № НОМЕР_3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 142 447,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 20.04.2011 року) за березень 2011 року, штрафні санкції у розмірі 1,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ "ХБФ" є підприємством кондитерської галузі виробництва, основними видами якого є виробництво какао, шоколаду, сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, торгівля кондитерськими виробами.
Отже, господарська діяльність Позивача направлена не лише на виготовлення певної продукції, а й спрямована на збільшення обсягу продажу та розширення ринків збуту кондитерських виробів, яка досягається, зокрема за рахунок проведення рекламних заходів таких як трансляція рекламних відеороликів кондитерської продукції ТМ "Бісквіт-Шоколад" на різних каналах телебачення.
Судом встановлено, що між ПАТ "ХБФ" (Замовник) та ГО "ОКФ Журналістики" (Виконавець) укладено договір № 118/11 від 05.01.2011 р. про надання рекламних послуг (далі -Договір № 118/11 від 05.01.2011 р.)
Згідно п.1.1. Договору № 118/11 від 05.01.2011 р., Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надати рекламні послуги з розміщення відеороликів на телеканалах м. Харкова та Всеукраїнських телеканалах з метою рекламування продукції Замовника серед цільової аудиторії споживачів, а Замовник зобов'язується приймати та сплачувати належним чином надані Виконавцем послуги в порядку визначеному цим договором.
У відповідності до п.1.2. Договору № 118/11 від 05.01.2011 р., хронометраж відеороликів, час, кількість виходу та телеканали розміщення визначаються у Додатках до цього договору.
На підставі додатків до Договору № 118/11 від 05.01.2011 р., сторони у лютому та березні 2011 р. визначили обсяг рекламних послуг, у тому числі:
- за додатком № 04 трансляція з 14.02.2011 р. по 20.02.2011 р. у м. Харків та по Україні відеоролику Сендвічі "Софі", хронометраж - 20 сек., на телеканалах: "НТН" (Україна) - будні: з 07.00 до 09.45 годин, вихідні: з 16.30 до 18.45 годин; "7 канал", "АТВ/К", "Фора", "Фаворит" (м. Харків), в середині програми "Новини АТН", "Фаворит-новини" та "Харківські відомості", згідно графіку випуску програм, на загальну суму 170 734,18 грн.;
- за додатком № 05 трансляція з 21.02.2011 р. по 27.02.2011 р. у м. Харків та по Україні відеоролику Цукерки "Чоко-лак", хронометраж - 25 сек. та 15 сек., на телеканалах: "НТН" (Україна) - будні: з 07.00 до 09.45 годин, вихідні: з 16.30 до 18.45 годин; "7 канал", "АТВ/К", "Фора", "Фаворит" (м. Харків), в середині програми "Новини АТН", "Фаворит-новини" та "Харківські відомості", згідно графіку випуску програм, на загальну суму 170 798,06 грн.;
- за додатком № 06 від 03.03.2011 р. трансляція з 07.03.2011 р. по 13.03.2011 р. у м. Харків та по Україні відеоролику Сендвічі "Софі", хронометраж - 20 сек., на телеканалах: "Перший національний" (Україна) - будні: з 17.00 до 21.55 години, вихідні: з 10.30 до 14.55 години; "7 канал", "АТВ/К", "Фора", "Фаворит" (м. Харків), в середині програми "Новини АТН", "Фаворит-новини" та "Харківські відомості", згідно графіку випуску програм, на загальну суму 144 924,90 грн.;
- за додатком № 07 від 03.03.2011 р. трансляція з 14.03.2011 р. по 20.03.2011 р. у м. Харків та по Україні відеоролику "Великий Пост", хронометраж - 20 сек., на телеканалах: "Перший національний" (Україна) - будні: з 17.50 до 21.55 години, вихідні: з 10.30 до 14.55 години; "7 канал", "АТВ/К", "Фора", "Фаворит" (м. Харків), в середині програми "Новини АТН", "Фаворит-новини" та "Харківські відомості", згідно графіку випуску програм, на загальну суму 147 950,28 грн.;
- за додатком № 08 від 03.03.2011 р. трансляція з 21.03.2011 р. по 27.03.2011 р. у м. Харків та по Україні відеоролику Цукерки "Чоко-лак", хронометраж - 25 сек. та 15 сек. на телеканалах: "Перший національний" (Україна) - будні: з 17.50 до 21.55 години, вихідні: з 10.30 по 14.55 години; "7 канал", "АТВ/К", "Фора", "Фаворит" (м. Харків), в середині програми "Новини АТН", "Фаворит-новини" та "Харківські відомості", згідно графіку випуску програм, на загальну суму 148 388,76 грн.
Після проведення рекламних послуг, на виконання умов пп. 2.1.2 п.2.1, п.4.1. Договору № 118/11 від 05.01.2011 р., Позивачем та ГО "ОКФ Журналістики" складені акти здачі-приймання наданих послуг на загальну суму 782 796,18 грн., у т.ч. ПДВ -130 466,03 грн., зокрема від 21.02.2011 р. на суму 170 734,18 грн., у т.ч. ПДВ -28 455,70 грн.; від 28.02.2011 р. на суму 170 798,06 грн., у т.ч. ПДВ -28 466,34 грн.; від 21.03.2011 р. на суму 147 950,28 грн., у т.ч. ПДВ -24 658,38 грн.; від 14.03.2011 р. на суму 144 924,90 грн., у т.ч. ПДВ -24 154,15 грн.; від 28.03.2011 р. на суму 148 388,76 грн., у т.ч. ПДВ -24 731,46 грн.
Аналіз вказаних актів свідчить проте, що ці первинні документи містять усі необхідні обов'язкові реквізити, визначені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Окрім актів здачі -приймання наданих послуг, здійснення рекламних послуг з розміщення відеороликів продукції ПАТ "ХБФ" на телеканалах підтверджується ефірними довідками за лютий та березень 2011 р., з яких вбачається, період трансляції, час, кількість виходів в ефір, назва телеканалу та передачі, хронометраж певного відеоролику.
За отримані від ГО "ОКФ Журналістики" рекламні послуги по розміщенню відеороликів Позивачем перераховано коштів на загальну суму 782 796,18 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами. Тобто, в ціні придбаних послуг ПАТ "ХБФ" сплачено податок на додану вартість у розмірі 130 466,03 грн.
Наведені обставини вказують на те, що ПАТ "ХБФ" отримало послуги з розміщення рекламних відеороликів на різних телеканалах, які використав у власній господарській діяльності, а ГО "ОКФ Журналістики" отримало грошові кошти за надані послуги.
Судом з'ясовано, що ГО "ОКФ Журналістики" у лютому та березні 2011 р. виписані податкові накладні на загальну суму 782 796,18 грн., у т. ч. ПДВ -130 466,03 грн., а саме:
- № 4 від 21.02.2011 р. на суму 170 734,18 грн., у т.ч. ПДВ -28 455,70 грн.;
- № 5 від 28.02.2011 р. на суму 170 798,06 грн., у т.ч. ПДВ -28 466,34 грн.;
- № 6 від 03.03.2011 р. на суму 144 924,90 грн., у т.ч. ПДВ -24 154,15 грн.;
- № 7 від 03.03.2011 р. на суму 147 950,28 грн., у т.ч. ПДВ -24 658,38 грн.;
- № 8 від 03.03.2011 р. на суму 148 388,76 грн., у т.ч. ПДВ -24 731,46 грн., що були відображені в Реєстрі отриманих податкових накладних за лютий та березень 2011 р.
Аналіз змісту вказаних податкових накладних вказує на те, що вони містять усі обов'язкові реквізити передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі -ПК України), зокрема, визначено місцезнаходження Виконавця послуг (ГО "ОКФ Журналістики") -62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84.
З матеріалів справи вбачається, що підтвердженим у встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" порядку місцезнаходженням ГО "ОКФ Журналістики" є 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Леонівська, 84.
Отже, суд дійшов висновку, що податкові накладні виписані ГО "ОКФ Журналістики", на підставі яких ПАТ "ХБФ" сформовано податковий кредит лютого та березня 2011 р., у сумі 56 922,04 грн. та 73 543,99 грн. відповідно, не мають недоліків.
Судом також встановлено, що між ПАТ "ХБФ" (Замовник) та ПФ "ТО "Матрікс" (Виконавець) укладено договір № 1/126/11 від 05.01.2011 р. (далі -Договір № 1/126/11 від 05.01.2011 р.).
У відповідності до п. 1.1. Договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р., Виконавець надає Замовнику послуги по розміщенню рекламних матеріалів Замовника в ефірі загальнонаціональних та регіональних телевізійних каналів України та на інших рекламних носіях.
Послуги по розміщенню рекламних матеріалів та/або підготовка рекламних матеріалів мають назву - "рекламна компанія" (п. 1.3. Договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р.)
Згідно умов п. 2.1. Договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р., Виконавець зобов'язаний надати Замовнику звіт про рекламну компанію у вигляді ефірної довідки, якщо тільки Замовником не буде обумовлена інша форма звіту.
Виходячи з умов п. 4.3. Договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р., сторони домовились про те, що підтвердженням факту належного надання рекламних послуг є акт приймання-передачі виконаних робіт, складений у двох примірниках.
Згідно додатків № 4, 5, 6 від 31.01.2011 р. до Договору № 1/126/11 від 05.01.2011 р. сторонами визначено, що у період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. здійснюється рекламна компанія на телеканалах "Інтер", "СТБ", "Тоніс" відеороликів "Венский пирог" -20 сек., "Чоко" - 25 сек., "Софи" - 20 сек. Ефір трансляції - Харківська область, м. Харків, Україна.
На підтвердження здійснення вказаних операцій, сторонами складені наступні ОСОБА_2 здачі -прийомання робіт (наданих послуг) на загальну суму 513 151,00 грн., а саме:
- № ОУ -0000014 від 28.02.2011 р. на суму 171 135,00 грн., у т.ч. ПДВ -28522,50 грн.;
- № ОУ -0000015 від 28.02.2011 р. на суму 169 870,00 грн., у т.ч. ПДВ -28311,67 грн.;
- № ОУ -0000016 від 28.02.2011 р. на суму 172 146,00 грн., у т.ч. ПДВ -28691,00 грн.
Фактичне здійснення рекламних послуг з розміщення відеороликів продукції ПАТ "ХБФ" на телеканалах підтверджується ефірною довідкою за лютий 2011 р.
Розрахунки за надані рекламні послуги проведені Позивачем у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на користь ПФ "ТО "Матрікс" на загальну суму 513 151,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № НОМЕР_4 від 04.03.2011 р. на суму 365 000,00 грн. та № НОМЕР_5 від 09.03.2011 р. на суму 148 151,00 грн.
В матеріалах справи містяться податкові накладні, виписані ПФ "ТО "Матрікс" у лютому 2011 р. на загальну суму 513 151,00 грн., у т.ч. ПДВ -85 525,17 грн., а саме:
- № 22 від 28.02.2011 р. на суму 172 146,00 грн., у т.ч. ПДВ -28 691,00 грн.;
- № 23 від 28.02.2011 р. на суму 169 870,00 грн., у т.ч. ПДВ -28 311,67 грн.;
- № 24 від 28.02.2011 р. на суму 171 135,00 грн., у т.ч. ПДВ -28 522,50 грн.
Судом з'ясовано, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 ПК України.
Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст. 198 ПК України.
Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.
У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Проаналізувавши норми чинного законодавства та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що ПАТ "ХБФ" мало достатні і передбачені ПК України підстави для віднесення Позивачем сум ПДВ сплачених на користь ПФ "ТО "Матрікс" та ГО "ОКФ Журналістики" до складу податкового кредиту лютого 2011 р. у розмірі 142 447,21 грн. та до складу податкового кредиту березня 2011 р у розмірі 73 543,99 грн., оскільки рекламні послуги фактично були отримані Позивачем від Виконавців, що підтверджується первинними документами, якими є ОСОБА_2 здачі -прийомки робіт (наданих послуг).
В межах умов укладених правочинів, крім первинних документів, фактичне здійснення рекламних послуг підтверджується ефірними довідками Виконавців (ПФ "ТО "Матрікс" та ГО "ОКФ Журналістики") за лютий та березень 2011 р.
При цьому, суд відмічає, що жодним нормативно-правовим актом не передбачена обов'язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій (рекламних послуг тощо), а саме, ОСОБА_2 здачі -приймання наданих послуг.
Відповідачем не надано до суду доказів, які підтверджують та встановлюють спеціальні вимоги по обов'язковому складанню та наявності інших документів для підтвердження здійснення рекламних послуг з розповсюдження відеороликів на різних телеканалах.
З документів (наказ Позивача № 4/1 від 05.01.2011 року та доповідні записки від 10.03.2011 р. та від 08.04.2011 р.) вбачається, що фахівцями відділу з маркетингу ПАТ "ХБФ" проведений моніторинг трансляції відеороликів Цукерки "Чоко-лак", Сендвічі "Софі" та "Віденський пиріг" на різних телеканалах у лютому та березні 2011 р.
Додатковим доказом реальності здійснених господарських операцій між Позивачем та Виконавцями (ПФ "ТО "Матрікс", ГО "ОКФ Журналістики") рекламних послуг є запис рекламних відеороликів: Цукерки "Чоко-лак", Сендвічі "Софі" та "Віденський пиріг".
Отже, окрім первинних документів (актів виконаних робіт (послуг)), факт розміщення відеороликів на різних телеканалах підтверджується іншими вище наведеними доказами.
Факт використання Позивачем у власній господарській діяльності отриманих рекламних послуг є аналіз ефективності проведення рекламних заходів на підставі Договорів № 118/11 від 05.01.2011 року з ГО "ОКФ Журналістики" та № 1/126/11 від 05.01.2011 року з ПФ "ТО "Матрікс", основний ефект від проведення рекламної компанії продукції Цукерки "Чоко-лак", Сендвічі "Софі" та "Віденський пиріг" відбувся у квітні -червні 2011 року, коли реалізація вказаних продуктів збільшилася у 1,5 рази.
Відтак, з матеріалів справи вбачається наявність причинного зв'язку між придбанням таких послуг та отриманням Позивачем економічної вигоди від цього придбання.
Таким чином, взаємовідносини Позивача з постачальниками рекламних послуг (ГО "ОКФ Журналістики", ПФ "ТО "Матрікс") мають реальний характер та підтверджені первинними документами.
Відповідно, докази, наведені СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові у ОСОБА_2 перевірки як підтвердження того, що постачальники Позивача здійснювали операції з надання рекламних послуг без мети реального настання правових наслідків та з метою штучного формування податкового кредиту не відповідають фактичним обставинам справи, та не можуть бути прийняті до уваги.
Враховуючі викладене, ПАТ "ХБФ" правомірно віднесло суму по ПДВ до податкового кредиту лютого 2011 р. у розмірі 142 447,21 грн. та березня 2011 р. у розмірі 73 543,99 грн., а відповідно обґрунтовано визначено суми від'ємного значення по податку на додану вартість по податковим деклараціям ПДВ за лютий та березень 2011 р.
Окрім викладеного, суд відмічає про таке. Згідно з поданою Позивачем до Відповідача податковою декларацією з ПДВ за березень 2011р. (вх. № НОМЕР_2 від 20.04.2011р.) з урахування уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вх. № НОМЕР_6 від 28.04.2011р., № НОМЕР_7 від 04.05.2011р., № НОМЕР_8 від 13.05.2011р., № НОМЕР_9 від 19.05.2011р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника в банку за березень 2011р., складає 2 348 280,00 грн.
У відповідності до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно п. 200.3. ст. 200 ПК України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4. ст. 200 ПК України).
Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право Позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (Позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.
Виходячи з вищезазначених норм, питання щодо встановлення від'ємного значення суми податку на додану вартість поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування), і цей факт законом не ставиться у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб (контрагентів Позивача) та їх адміністративно-фінансового стану.
Таким чином, на думку суду, Позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування, ним було подано декларацію з ПДВ, розрахунок податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування.
Як вже відмічалося раніше, вказані Позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.
Суд також вважає за доцільне зазначити, що укладені між Позивачем та його контрагентами договори не були визнані недійсними, а факти сплати ціни отриманих рекламних послуг за відповідними договорами з урахуванням ПДВ, Відповідачем не заперечувались.
Таким чином, завищення Позивачем від'ємного значення за лютий 2011 на суму 142 447,00 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за березень 2011 на суму 142 447 ,00 грн. не відбулося.
Щодо висновку податкового органу про нікчемність правочинів в силу ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України, суд не погоджується з такими твердженнями Відповідача з огляду на таке.
Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.
Стаття 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Взаємовідносини Позивача з контрагентами (ПФ "ТО "Матрікс" та ГО "ОКФ Журналістики") мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.
Суд відзначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 ЦК України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228 ЦК України); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228 ЦК України); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228 ЦК України).
Дослідивши зібрані у справі докази, суд відмічає, що по господарським операціям, які були проведені між Позивачем та ПФ "ТО "Матрікс" і ГО "ОКФ Журналістики" у лютому 2011 році, контрагентами Позивача було сформовано податкові зобов'язання, що підтверджується деклараціями по ПДВ за лютий 2011 р.
ГО "ОКФ Журналістики" у березні 2011 року також включено до складу податкових зобов'язань операції з надання Позивачу рекламних послуг по розміщенню відеороликів на телеканалах України, м. Харкова та Харківської області, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за березень 2011 р.
Податковими органами, де Виконавці цих послуг перебувають на обліку, порушень у визначенні цих податкових зобов'язань не виявлено. Так, реальність здійснення господарських відносин із Позивачем та ПФ "ТО "Матрікс" підтверджена довідкою № 1597/07-0/30289081 від 13.05.2011 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про результати проведення зустрічної перевірки ПФ "ТО "Матрікс" щодо документального підтвердження господарських операцій із ПАТ "ХБФ" їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011р.
Згідно довідки № 42/07/23750979 від 20.06.2011 р. Харківської об'єднаної ДПІ у Харківській області про результати документальної невиїзної перевірки ГО "ОКФ Журналістики" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ПАТ "ХБФ" за березень 2011 р., порушень податкового законодавства не встановлено.
Крім цього, реальність здійснених рекламних послуг ГО "ОКФ Журналістики" за січень-березень 2011 р. з розміщення відеороликів продукції ПАТ "ХБФ" на телеканалах (7-канал, "АТВК", "Фора" підтверджується листом № 4 від 26.07.2011 р. ТОВ "Компанія "АТН".
За таких обставин, висновок Відповідача щодо порушення Позивачем вимог ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України за взаємовідносинами із ПФ "ТО "Матрікс" та ГО "ОКФ Журналістики" є необґрунтованим.
Посилання на відсутність у ПФ "ТО "Матрікс" та ГО "ОКФ Журналістики" умов для здійснення основного виду діяльності, а також на відсутність трудових ресурсів та необхідні основні фонди та обладнання для виконання укладених угод, які виконувались протягом перевіряємого періоду щодо здійснення рекламних послуг з розміщення відеороликів продукції ПАТ "ХБФ" також є необґрунтованими, оскільки зазначена обставина не є підставою для визнання правочинів нікчемними та позбавлення платника податку права на відображення сум до складу податкового кредиту, у разі, якщо Позивач виконав усі передбачені законом умови і має всі документальні підтвердження реальності цих послуг.
Як вже відмічалося раніше, фактичні обставини справи свідчать про те, що спірні договори мають реальний характер.
Згідно ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавство.
Чинним законодавством не передбачено обов'язок Позивача перевіряти своїх контрагентів за угодами (правочинами, договорами) на предмет їх фактичного та адміністративного-майнового стану.
Таким чином, при укладенні угод перевірка таких фактів, як фактичний та адміністративно-майновий стан контрагентів, не є обов'язком суб'єкта господарювання (Позивача по цій справі).
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює принцип права, що визначає забезпечення доведеності вини.
Суб'єкт господарювання (Позивач по справі) може нести відповідальність у вигляді визнання недійсними (нікчемними) юридично значимих дій, вчинених юридичною особою, лише за умови наявності вини суб'єкта господарювання, тобто коли суб'єкт господарювання знав або міг знати про існування зазначених фактів.
Отже, керуючись нормою прямої дії, Позивачу, як на момент укладання спірних правочинів, так і на момент фактичного виконання рекламних послуг (лютий, березень 2011 р.), не було відомо, не могло бути відомо та не повинно бути відомо про фактичний та адміністративно-майновий стан ПФ "ТО "Матрікс" та ГО "ОКФ Журналістики".
Тому посилання Відповідача про необачність Позивача не можуть бути визнані судом обґрунтованими, а практика застосування відповідальності до добросовісних суб'єктів підприємницької діяльності при відсутності вини є помилковою.
Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", адже правочини між Позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 9).
Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, "Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК)".
Суд, вивчивши зміст акту перевірки, наголошує на тому, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності Позивача обставин, котрі передбачені ч. 1 ст. 228 ЦК України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ № 9 правових позицій) як ознак нікчемності спірних правочинів.
Отже, доводи Відповідача про нікчемність договорів № 118/11 від 05.01.2011 р. та № 1/126/11 від 05.01.2011 р. є помилковими.
Окрім цього, суд відмічає, що Позивач та його контрагенти (ПФ "ТО "Матрікс" та ГО "ОКФ Журналістики") є належними суб'єктами господарювання України (юридичними особами), що набули правоздатності та внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Під час укладання договорів та у момент їх виконання (лютий, березень 2011 р.) сторони за спірними договорами є зареєстрованими, у встановленому законом порядку, платниками податку на додану вартість і це не заперечується Відповідачем.
Таким чином, у Відповідача не має законних підстав вважати, що у контрагентів Позивача (ПФ "ТО "Матрікс" та ГО "ОКФ Журналістики") відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної фінансово-господарської діяльності.
Крім того, суд відмічає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача -орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень -рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.
Враховуючі викладене, позовні вимоги ПАТ "ХБФ" про скасування спірних податкових повідомлень -рішень є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська бісквітна фабрика" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2011 року №0000290842 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Харківська бісквітна фабрика" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 73544,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№9002438227 від 20.04.2011 року) за березень 2011 року, штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2011 року №0000280842 про зменшення Публічному акціонерному товариству "Харківська бісквітна фабрика" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 142447,00 грн. по податковій декларації з ПДВ (№9002438227 від 20.04.2011 року) за березень 2011 року, штрафні санкції у розмірі 1,00 грн., прийнятого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові у повному обсязі. < ОСОБА_1 > < Сума задоволення >
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 05.08.2011 року.
Суддя (підпис)< Список > ОСОБА_3
З оригіналом згідно. Оригінал знаходиться в матеріалах справи. Постанова не набрала законної сили.< Список >
Суддя М.О. Лук'яненко секретар Чупікова О.С.< Список >