№ К-16162/06
27лютого2007 року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Сергейчука О.А., Шипуліної Т.М.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції Дніпровському районі м. Києва
на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2006 р.
у справі № 25/541-А господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балтика-Україна»
до Державної податкової інспекції Дніпровському районі м. Києва
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Постановою господарського суду міста Києва від 03.03.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2006р., позов про визнання недійсним повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 22.11.2005р. № 0001042201/0 про застосування до ТОВ «Балтика-Україна» штрафних санкцій у сумі 340,00 грн. та нарахування пені за порушення строків розрахунків за експортною операцією у сумі 6 672,73 грн. задоволено.
Судові рішення вмотивовані тим, що за встановленого факту відсутності у позивача дебіторської заборгованості за експортним договором поставки від 25.04.2005р. № 35-П, укладеним з ВАТ «Пивоварна компанія «Балтика» (Російська Федерація), застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 340,00 грн. на підставі пункту 1 статті 9, пункту 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління НБУ України від 08.02.2000р. № 49, та нарахування пені у сумі 6 672,73 грн. згідно статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не відповідає правильному застосуванню вказаних норм матеріального права. Крім того, судом зазначено, що прийняття ДПІ спірного повідомлення-рішення від 22.11.2005р. не відповідає вимогам наказу ДПА України від 21.06.2001р. № 253 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій» в редакції наказу від 10.08.2005р., за змістом підпункту 7.1 пункту 7 якого у разі порушення платником податків законів з питань зовнішньоекономічної діяльності податковий орган приймає рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за формою "С".
В касаційній скарзі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання пункту 1 договору поставки від 25.04.2005р. № 35-ІІ, укладеного між позивачем та ВАТ «Пивоварна компанія «Балтика» (Російська Федерація), позивач здійснив поставку продукції в асортименті, у кількості та за ціною, вказаною у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору. При цьому загальна вартість поставленої продукції склала 6 477 492,00 російських рублів.
Разом з тим, згідно оформлених на експорт продукції інвойсів від 09.06.2005р. №№ 568/06, 569/06, 570/06, від 12.06.2005р. №№ 571/06, 572/06 та вантажних митних декларацій №№ 542806, 542805, 542804, 542817,542818 загальна вартість поставки склала 6 665 372,00 рос. рублів, тобто на 187 880,00 рос. рублів більше загальної суми, вказаної в специфікації № 1 та на яку, відповідно до банківських виписок, відомостей бухгалтерського обліку позивача /картки рахунку 362/, листа «Райффайзенбанк Україна» від 28.09.2005р. № 24-5/8236 фактично експортовано товар.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що невідповідність сум, вказаних в зазначених інвойсах, ВМД та специфікації № 1 до договору від 25.04.2005р. № 35-ІІ, виникла внаслідок помилки позивача, яка у полягала у нарахуванні ПДВ за ставкою 20 відсотків відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» в редакції Закону, що діяла на момент поставки.
Встановивши, що нарахування ПДВ за ставкою 20 відсотків не відповідає пункту 6.2 статті 6 зазначеного Закону, та з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, що підтверджують виконання договору поставки від 25.04.2005р. № 35-ІІ його сторонами в повному обсязі та відповідно до умов договору щодо асортименту, кількості та ціни /за одиницю/ експортованої продукції, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у позивача дебіторської заборгованості у сумі 187 880,00 рос. рублів, а відтак і валютних цінностей, що перебувають за межами України.
Правильним є і висновок судів про безпідставне визначення позивачу спірних сум штрафної санкції та пені повідомленням-рішенням в той час, коли чинне законодавство зобов'язувало податковий орган щодо виявлених перевіркою порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності приймати рішення про застосування штрафних санкцій за формою «С».
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів.
З урахуванням зазначеного, судові рішення першої та апеляційної інстанцій відповідають нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції Дніпровському районі м. Києва залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2006 р.- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Усенко Є.А.
Судді Бившева Л.І.
Костенко М.І.
Сергейчук О.А.
Шипуліна Т.М.