Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" листопада 2015 р.Справа № 922/3390/15
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Денисюк Т.С.
судді: Лавренюк Т.А. , Лаврова Л.С.
при секретарі судового засідання Вознюк С.В.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домофони України Харків", м. Харків
до 1) Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" м. Харків , 2) Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" в особі Філії "Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - "Харківгорліфт-Домофон", м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Харківська міська рада, м. Харків,
про про визнання недійсним договору
за участю :
Представник позивача - ОСОБА_1 довіреність № б/н від 01.01.2015 року;
Представник 1-го відповідача - ОСОБА_2 довіреність №13-607/14д від 14.11.2014 року;
Представник 2-го відповідача - ОСОБА_3 довіреність № б/н від 20.01.2015 року, ОСОБА_4 довіреність б/н від 23.11.2015 року;
Представник 3-ї особи - ОСОБА_5, довіреність № 08-11/4016/2-15 від 29.10.2015 року;
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Домофони України Харків" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним Договору №21/14 від 04.09.2014 року, укладеного між 1-м відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" та 2-м відповідачем - Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт" в особі відокремленого підрозділу - Філія "Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - "Харківгорліфт-Домофон" (з урахуванням заяви про зміну предмету позову). В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що укладаючи спірний Договір 1-й відповідач порушив обов"язок, покладений на нього ч.2 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Також позивачем заявлено до стягнення судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.06.2015 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/3390/15 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07 липня 2015 року.
Представник 1-го відповідача 07.07.2015 року надав до суду клопотання (вх.№27490) про припинення провадження у справі №922/3390/15, з огляду на те, що між ПАТ "Мегабанк" та КСП "Харківгорліфт" не укладалось будь-яких договорів від 01.02.2014 року, в тому числі - договору на здійснення операцій із приймання, акумулювання, обліку, опрацювання і перерахування платежів, що надходять від населення, за технічне обслуговування та ремонт систем обмеження доступу, який є предметом позову ТОВ "Домофони України Харків" у даній справі.
Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду.
Через канцелярію суду 01.07.2015 року від 2-го відповідача надійшло клопотання (вх.№26509) про припинення провадження у справі №922/3390/15, у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки 01.02.2014 року КСП «Харківгорліфт» жодного договору з ПАТ «Мегабанк» не укладало.
Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду.
Ухвалою суду від 07.07.2015 року розгляд справи було відкладено на 27 липня 2015 року.
27.07.15, до початку розгляду справи судом по суті, представником позивача ТОВ «Домофони України Харків» було подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій позивач уточнив реквізити оскаржуваного договору, та просив визнати недійсним договір №21/14 від 04.09.2014 року, укладений між 1-м відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" та 2-м відповідачем - Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт" в особі відокремленого підрозділу - Філія "Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - "Харківгорліфт-Домофон", яку було прийнято судом.
В судовому засіданні позивач заявив клопотання про витребування у кожного із відповідачів належним чином засвідчену копію договору №21/14 від 04.09.2014 року, укладеного між 1-м відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" та 2-м відповідачем - Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт", в особі відокремленого підрозділу - Філія "Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - "Харківгорліфт-Домофон".
В судовому засіданні 27.07.2015 року було оголошено перерву до 04 серпня 2015 року на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України.
2-й відповідач 04.08.2015 року надав до суду клопотання (вх.№31132) про зупинення провадження по справі №922/3390/15 до вирішення Вищим адміністративним судом України в касаційному порядку справи №761/19702/14-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цифрал-Сервіс-Плюс», Товариства з обмеженою відповідальністю «Домофони України Харків» до Харківської міської ради (третя особа - комунальне спеціалізоване підприємство «Харківгорліфт») про визнання протиправними та скасування рішень.
Клопотання 2-го відповідача про зупинення провадження по справі було прийнято судом до розгляду.
Ухвалою суду від 04.08.2015 року строк розгляду справи №922/3390/15 було продовжено на 15 днів до 25 серпня 2015 року, розгляд справи відкладено на 10 серпня 2015 року. У кожного із відповідачів витребувано належним чином засвідчену копію договору №21/14 від 04.09.2014 року, укладеного між 1-м відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" та 2-м відповідачем - Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт", в особі відокремленого підрозділу - Філія "Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - "Харківгорліфт-Домофон".
Через канцелярію суду 10.08.2015 року 1-й відповідач надав клопотання (вх.№31973) про припинення провадження у справі №922/3390/15 на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, мотивуючи його тим, що позивач, звернувшись із позовом про визнання недійсним спірного Договору, не будучи обізнаним із його змістом та умовами, не мав права на звернення до суду відповідно до ч. 1 ГПК України.
Крім того, 2-м відповідачем до суду також було надано клопотання (вх.№31901 від 10.08.2015 року) про припинення провадження у справі №922/3390/15 на підставі п.1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, мотивоване тим, що позивач не мав права на звернення до суду відповідно до ч. 1 ГПК України.
Надані 1-м відповідачем та 2-м відповідачем клопотання були прийняті судом до розгляду.
Вимоги ухвали суду від 04.08.2015 року, в частині витребування у кожного із відповідачів належним чином засвідченої копії договору №21/14 від 04.09.2014 року, укладеного між 1-м відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" та 2-м відповідачем - Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт", в особі відокремленого підрозділу - Філія "Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - "Харківгорліфт-Домофон", жодним із відповідачів виконано не було.
За клопотанням позивача від 10.08.2015 року (вх.№31807) фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою звукозаписувального технічного засобу, для архівного оригіналу звукозапису було надано диск CD-R, серійний номер cicx-09015.
Ухвалою суду від 10.08.2015 року Харківську міську раду було залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, розгляд справи відкладено на 18 серпня 2015 року.
Ухвалою суду від 18.08.2015 року розгляд справи було відкладено на 25 серпня 2015 року. Відповідачів повторно зобов'язано виконати вимоги ухвали суду від 04.08.15, в частині надання кожним із належним чином засвідченої копії договору №21/14 від 04.09.2014 року, укладеного між 1-м відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" та 2-м відповідачем - Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт", в особі відокремленого підрозділу - Філія "Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - "Харківгорліфт-Домофон".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.08.2015 року для розгляду даної справи призначено судову колегію.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 25.08.2015 року для розгляду даної справи призначено судову колегію у складі: головуючий суддя Денисюк Т.С., судді Лавренюк Т.А., Лаврова Л.С.
Ухвалою суду від 25.08.2015 року розгляд справи було відкладено на 07 вересня 2015 року.
07 вересня 2015 року позивач надав до суду клопотання (вх.№35502), в якому просив суд провадження у справі №922/3390/15 зупинити до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/4016/15 (суддя Яризько В.О.) за позовом ТОВ „ДОМОФОНИ УКРАЇНИ ХАРКІВ", ТОВ „СЕРВІС ЦЕНТР ЦИФРАЛ ХАРКІВ" до КСП „ХАРКІВГОРЛІФТ" про визнання відсутності права, припинення дій, що порушують право, присудження до виконання обов'язку в натурі.
Ухвалою суду від 23.09.2015 року клопотання позивача, в частині зупинення провадження у справі, згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України було задоволено, провадження у справі №922/3390/15 зупинено до вирішення Господарським судом Харківської області пов'язаної з неї справи №922/4016/15.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.10.15 ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.15 про зупинення провадження у справі було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 05.11.2015 року провадження у справі було поновлено, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 17 листопада 2015 року.
Ухвалою суду від 17.11.2015 року розгляд справи було відкладено на 23 листопада 2015 року.
Ухвалою суду від 23.11.2015 року розгляд даної справи було відкладено на 30 листопада 2015 року. У сторін було повторно витребувано належним чином засвідчені копії договору №21/14 від 04.09.2014 року, укладеного між 1-м відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" та 2-м відповідачем - Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт" в особі відокремленого підрозділу - Філія "Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - "Харківгорліфт-Домофон".
У судове засідання від 30.11.2015 року з'явилися представники сторін та третьої особи.
Через канцелярію суду 30.11.2015 року від позивача надійшло клопотання (вх.№47801) про відкладення розгляду справи у зв"язку із необхідністю повторного витребування документів.
Вирішуючи це клопотання суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів, проте, витребуваних судом та нових доказів позивачем та відповідачами не наданою. Суд також зазначає, що згідно ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Клопотання позивача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами, за таких обставин, суд відмовляє в його задоволенні.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю.
В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням додаткових пояснень до підстав позову, позивач вказував на те, що зміст спірного Договору суперечить ч.2 ст.55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», згідно якої банк зобов'язаний уникати конфлікту інтересів між клієнтами банку (підстава недійсності, передбачена ч. 1 ст.203 ЦК України), а також, спірний договір є вчиненим поза межами цивільної дієздатності КСП "ХАРКІВГОРЛІФТ", оскільки останнє не мало права укладати з ПАТ „МЕГАБАНК" договір на прийом платежів за технічне обслуговування та ремонт домофонних систем від мешканців багатоквартирних будинків міста Харкова, на свою користь (підстава недійсності, передбачена ч.2 ст.203 ЦК України).
Додатково позивач пояснив суду, що не може надати належним чином засвідчену копію договору №21/14 від 04.09.2014 року, укладеного між 1-м відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Мегабанк" та 2-м відповідачем - Комунальним спеціалізованим підприємством "Харківгорліфт", в особі відокремленого підрозділу - Філія "Комунального спеціалізованого підприємства "Харківгорліфт" - "Харківгорліфт-Домофон", оскільки він не є стороною такого договору. Вжиті позивачем заходи, які були спрямовані на отримання копії такого договору від кожного із відповідачів, не мали позитивних наслідків, у зв'язку із їх письмовою відмовою надати копію такого договору, у зв'язку із чим такий договір витребовувася судом у кожного із відповідачів.
Представник 1-го відповідача проти позову заперечував повністю. Свої заперечення мотивував тим, що предмет спору відсутній. Неодноразові вимоги ухвал суду про витребування копії належного йому примірника спірного договору не виконав. Представник відповідача ПАТ «Мегабанк» додатково заявляв, що йому не відомо про факт укладення чи не укладення спірного договору. Просив провадження у справі припинити, у зв'язку із відсутністю предмету спору, у зв'язку із чим підтримав заявлене раніше клопотання про припинення провадження у справі. Додатково посилався на те, що, якщо спірний договір і існує, то він містить банківську таємницю, у зв'язку із чим надати його у матеріали справи, на виконання ухвали суду, не видається за можливе.
Представник 2-го відповідача (КСП «Харківгорліфт») проти позову заперечував повністю. Свої заперечення мотивував тим, що предмет спору відсутній. Неодноразові вимоги ухвал суду про витребування копії належного йому примірника спірного договору не виконав, без пояснення причин. Представник відповідача КСП «Харківгорліфт» додатково заявляв, що йому не відомо про факт укладення чи не укладення спірного договору. Просив провадження у справі припинити, у зв'язку із відсутністю предмету спору, у зв'язку із чим підтримав заявлене раніше клопотання про припинення провадження у справі. Додатково посилався на те, що, незважаючи на присутність представника КСП «Харківгорліфт» у всіх, без винятку, судових засіданнях (в тому числі і тих, в яких судом задовольнялося клопотання про витребування доказів), неодноразове ознайомлення з матеріалами справи, - КСП «Харківгорліфт» не отримувало ухвал суду про витребування доказів.
Представник третьої особи - Харківської міської ради проти позову заперечив повністю. Заявлене 1-м та 2-м відповідачем клопотання про припинення провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмету спору підтримав повністю. Просив ухвалити законне та обґрунтоване рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши подані представником позивача письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, виходячи із наступного.
«02» жовтня 2012 року між позивачем ТОВ «Домофони України Харків» та 1-м відповідачем ПАТ «Мегабанк» було укладено договір №10/13 від 02.10.2012 року, у відповідності до умов якого Єдиний розрахунковий центр банку зобов'язався здійснювати операції із приймання, акумулювання, обліку, опрацювання і перерахування платежів, що надходять від населення, за технічне обслуговування та ремонт систем обмеження доступу.
«31» січня 2014 року ПАТ «Мегабанк» повідомив ТОВ «Домофони України Харків» про розірвання Договору з 31.01.2014 року.
«05» лютого 2014 року, у відповідь на лист (оферту) від 31.01.2014 року, ТОВ «Домофони України Харків» повідомило ПАТ «Мегабанк» про відмову у наданні згоди на розірвання Договору, виходячи, при цьому, із п.6.8. Договору, яким його дію було продовжено автоматично до «31» грудня 2014 року, оскільки у період з «01» грудня 2013 року по «31» грудня 2013 року, жодна із сторін не заявила про розірвання Договору.
При цьому позивач зазначає, що 2-й відповідач КСП «Харківгорліфт», в особі своєї філії КСП «Харківгорліфт-Домофон», під час дії Договору, укладеного із Позивачем, уклав договір №21/14 від 04.09.2014 року із 1-м відповідачем ПАТ «Мегабанк», із предметом, ідентичним до предмета договору, який укладено із позивачем: здійснення операцій з приймання, акумулювання, обліку, опрацювання і перерахування платежів за технічне обслуговування та ремонт систем обмеження доступу за плату.
В неодноразових листах, які містяться в матеріалах справи, позивач звернув увагу ПАТ «Мегабанк» на існування конфлікту інтересів ним та КСП «Харківгорліфт», в особі його філії КСП «Харківгорліфт-Домофон», щодо прав по наданню послуг з обслуговування домофонних систем та, відповідно, щодо справляння плати за надання відповідних послуг.
Наведені повноваження КСП «Харківгорліфт» отримало, на підставі рішення Харківської міської ради Харківської області від 25 вересня 2013 року №1290/13 «Про затвердження Порядку встановлення та утримання пристроїв замково-переговорного зв'язку у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Харкова»; рішення Харківської міської ради Харківської області від 25 грудня 2013 року за № 1390/13 «Про комунальну власність м. Харкова», в частині п. 156 Додатку 2 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про комунальну власність м. Харкова» від 25 грудня 2013 року за № 1390/13 - переліку майна, яке прийнято до комунальної власності міста за станом на 25.12.2013 року.
Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.14р. було залишено без змін рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 28.07.14р. у справі № 761/19702/14-а (провадження № 2-а/761/498/2014), яким у повному обсязі задоволено позов про:
- визнання неправомірними дій Харківської міської ради Харківської області по винесенню Рішення Харківської міської ради Харківської області від 25 вересня 2013 р. №1290/13 «Про затвердження Порядку встановлення та утримання пристроїв замково-переговорного зв'язку у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Харкова»;
- визнання незаконним та скасування Рішення Харківської міської ради Харківської області від 25 вересня 2013 р. за №1290/13 «Про затвердження Порядку встановлення та утримання пристроїв замково-переговорного зв'язку у багатоквартирних житлових будинках комунальної власності територіальної громади міста Харкова»;
- визнання неправомірними дій Харківської міської ради Харківської області по винесенню Рішення від 25 грудня 2013 р. за № 1390/13 «Про комунальну власність м. Харкова», в частині п. 156 Додатку 2 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про комунальну власність м. Харкова» від 25 грудня 2013 р. за № 1390/13;
- визнання незаконним та скасування Рішення Харківської міської ради Харківської області від 25 грудня 2013 р. за № 1390/13 «Про комунальну власність м. Харкова», в частині п. 156 Додатку 2 до рішення 29 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про комунальну власність м. Харкова» від 25 грудня 2013 р. за № 1390/13.
Отже, з позиції позивача, порушення його прав полягає у факті укладення «04» вересня 2014 року договору між КСП «Харківгорліфт», в особі своєї філії КСП «Харківгорліфт-Домофон», та ПАТ «Мегабанк», незважаючи на наявність спору між ТОВ «Домофони України Харків» та КСП «Харківгорліфт» щодо того, кому ж належить право обслуговувати домофонні системи міста Харкова та справляти за це плату, а також поінформованості ПАТ «Мегабанк» про такий спір.
Позивач також посилається на те, що за таким договором КСП «Харківгорліфт» приймає від населення, посередництвом ПАТ «Мегабанк», плату за обслуговування домофонних систем від абонентів ТОВ «Домофони України Харків», яку не має права справляти, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.
При цьому, дію договору аналогічного змісту, укладеного між ТОВ «Домофони України Харків» та ПАТ «Мегабанк», строком до 31.12.14, припинено не було, що свідчить про невиконання ПАТ «Мегабанк» обов'язку уникати конфлікту інтересів між клієнтами банку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 15, 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Аналогічно ст. 20 ГК України передбачає можливість визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом з метою захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання.
У відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч.3 ст.215 ЦК, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зазначені положення ЦК України узгоджуються з положеннями ч.1 ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Отже, господарський договір може бути визнаний недійсним за наявності двох умов: перша - це порушення ним прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача; друга - це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.
Така правова позиція суду відповідає п.7 та п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", якими передбачено, що правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Згідно абз.2 ч.2 ст.4 ЦК України, актами цивільного законодавства є також, окрім ЦК України, інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», банк зобов'язаний докладати максимальних зусиль для уникнення конфлікту інтересів працівників банку і клієнтів, а також конфлікту інтересів клієнтів банку.
В той же час, позивач в силу викладеного та відповідно ст. 4-3 та ст. ст. 33, 34 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) зобов'язаний довести за допомогою належних та допустимих доказів факт порушення спірними правочинами його, позивача, прав та/або охоронюваних законом інтересів, а також це наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.
З огляду на те, що господарський суд при вирішенні кожної справи повинен повно та всебічно з'ясувати обставини справи, дослідити усі докази, що стосуються предмету доказування у справі, а також враховуючи, що позивач позбавлений можливості надання до суду Договору №21/14 від 04.09.2014 року, а 1-й та 2-й відповідач такого договору суду не надали, неодноразові вимоги ухвал про витребування доказів не виконали, суд позбавлений можливості дослідити зміст спірного договору та перевірити доводи позивача щодо підстав його недійсності, у зв'язку із чим і прийнято рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Згідно пп.1-1 п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Однак, з урахуванням того, що повноважні представники 1-го відповідача ПАТ «Мегабанк» та 2-го відповідача КСП «Харківгорліфт» не заперечили факту укладення спірного договору №21/14 від 04.09.2014 року, як і не підтвердили такого факту, суд не може дійти висновку про відсутність предмету спору, у зв'язку із чим відповідні клопотання 1-го та 2-го відповідачів не можуть бути задоволені.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтями ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В позові відмовити повністю.
Повне рішення складено 07.12.2015 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
Справа №922/3390/15.