61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua
07 грудня 2015 року Справа № 913/572/15
Провадження №15/913/572/15
За позовом Приватного акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління”, смт Новотроїцьке Донецької області
до Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м.Алчевськ Луганської області
про стягнення 3620458 грн 74 коп.
Суддя Смола С.В.
Секретар судового засідання Заєць С.І.
У засіданні брали участь:
від позивача - не прибув;
від відповідача - не прибув.
Приватне акціонерне товариство “Новотроїцьке рудоуправління” звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” про стягнення заборгованості за договором постачання №59/17-13-АМК-616-2013-пст від 15.03.2013 в сумі 2111534 грн 60 коп., інфляційних втрат у сумі 1475377 грн 88 коп., 3% річних у сумі 81221 грн 77 коп., пені в сумі 65879 грн 88 коп.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.09.2015 (повне рішення складено 28.09.2015) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” на користь Приватного акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” заборгованість за поставлені ресурси в сумі 2111534 грн 60 коп., пеню в сумі 20854 грн 93 коп., інфляційні втрати в сумі 1387529 грн 79 коп., 3% річних у сумі 100424 грн 62 коп., судовий збір у сумі 73077 грн 68 коп.; в решті позову відмовлено.
На виконання рішення позивачу було видано наказ від 09.10.2015.
22.10.2015 до господарського суду Луганської області надійшла апеляційна скарга відповідача на вищезазначене рішення.
23.10.2015 матеріали справи №913/572/15 разом з апеляційною скаргою відповідача надіслані до Донецького апеляційного господарського суду.
11.11.2015 відповідач звернувся до господарського суду Луганської області з заявою №026-621 від 30.09.2015 про розстрочку виконання рішення суду, в якій просить розстрочити виконання рішення від 22.09.2015 у справі №913/572/15 строком на 6 місяців рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання законної сили рішенням суду.
В обґрунтування зазначеної заяви відповідач посилається на те, що: заборгованість за договором постачання виникла через обставини, які мають характер форс-мажорних, а саме через проведення на території Луганської та Донецької областей антитерористичної операції; що в результаті заборони залізничного сполучення по ст.Коммунарськ відповідач не мав можливості доставити продукцію своїм покупцям, а отже і отримати грошові кошти за цю продукцію, які належало перерахувати позивачу; що з 11.08.2014 у зв'язку з неодноразовим знеструмленням, відсутністю сировини відповідач вимушений був здійснити гарячу консервацію цехів основного виробництва; що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становищі і за перше півріччя 2015 року має збитки на суму 14820,42 тис. грн.; що з липня 2015 року відповідач поступово відновлює свою роботу і згідно з наказом №313 від 31.07.2015 основні засоби були введені в експлуатацію.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.11.2015 у справі №913/572/15 вирішення питання про прийняття заяви Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” про розстрочку виконання судового рішення від 22.09.2015 було відкладено до повернення справи №913/572/15 до господарського суду Луганської області.
25.11.2015 справа №913/572/15 була повернута господарському суду Луганської області у зв'язку із закінченням апеляційного провадження.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.11.2015 рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2015 залишена без змін.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 26.11.2015 розгляд заяви призначений на 07.12.2015.
Позивач відзивом б/н від 02.12.2015 зазначив про те, що він не заперечує проти розстрочки виконання рішення господарського суду Луганської області у справі №913/572/15 строком на 6 місяців рівними частинами, починаючи з грудня 2015 року.
Відповідач клопотанням б/н від 02.12.2015 просив суд відкласти розгляд заяви, у зв'язку із загостренням суспільно-політичної ситуації на території Донецької і Луганської областей та неможливістю прибуття представника в судове засідання 07.12.2015.
У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.
Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.
Підпунктами 7.1.1 та 7.1.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 №9 передбачено, що відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо. Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Згідно з пп.7.2 п.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” від 17.10.2012 №9 підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Частиною 2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач повинен довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у справі.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно з ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Відносно доводів Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” про те, що проведення на території Луганської області, зокрема у м.Алчевську, де знаходиться відповідач, безпосередньо вплинуло на діяльність і фінансовий стан підприємства, господарський суд зазначає наступне.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, отриманої на сайті https://usr.minjust.gov.ua місцезнаходженням відповідача є: вул.Шмідта, б.4, м.Алчевськ Луганської області, 94202.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” №1669-VIІ від 02.09.2014 (далі - Закон №1669-VIІ) моментом початку Антитерористичної операції є дата набрання чинності Указом Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року №405/2014. Цей Указ набрав чинності 14.04.2014.
Статтею 2 Закону №1669-VIІ передбачено, що населені пункти, де проводилася антитерористична операція, визначаються у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку.
Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).
05.11.2014 Кабінет Міністрів України розпорядженням №1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р.
Розпорядження №1079-р від 05.11.2014 було оскаржено до адміністративного суду в межах справ № 826/18330/14 та № 826/18327/14.
Частиною 2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Суд враховує, що ані Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, ані Законом України “Про Кабінет Міністрів України” №794-VII від 27.02.2014 (далі - Закон №794-VII) не передбачено можливості (повноважень) Кабінету Міністрів України шляхом прийняття організаційно-розпорядчого акту скасування або обмеження у інший спосіб встановленого законами України права, тому подальше прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження №1079-р від 05.11.2014 (незалежно від результатів його оскарження в межах адміністративного судочинства) про зупинення дії розпорядження №1053-р від 30.10.2014 жодною мірою не впливає на наявність та існування переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Згідно з ч.1 ст.52 Закону №794-VII обов'язкові для виконання розпорядження Урядом видаються виключно на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України. Наразі відсутні норми Конституції або Законів України, які б передбачали право Уряду шляхом прийняття розпоряджень невілювати (скасовувати або обмежувати) встановлені Законом України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” спеціальні права, які на виконання цього Закону і у встановленому ним порядку були надані відповідному колу суб'єктів, тому у господарського суду відсутні підстави для незастосування визначеного розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Судом також враховується, що зупинення дії актів Уряду відповідно до п.15 ч.1 ст.106 Конституції України та ч.6 ст.49 Закону України “Про Кабінет Міністрів України” може бути здійснено лише Президентом України.
Як зазначалось вище місцезнаходженням відповідача є м.Алчевськ Луганської області і воно включено до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
У зв'язку з проведенням на території м.Алчевська Луганської області антитерористичної операції, наказом директора підприємства відповідача №686 від 11.08.2014 через виробничу необхідність, що пов'язана з відсутністю сировини, було здійснено гарячу консервацію цехів основного виробництво, тобто фактично зупинено роботу підприємства.
Наказом директора Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” від 31.07.2015 №313 було знято з 13.07.2015 з гарячої консервації основні засоби виробництво, тобто фактично частково відновлено роботу підприємства.
Відповідно до звіту про фінансові результати роботи Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” за перше півріччя 2015 року відповідач має збитки на суму 14820,42 тис. грн.
З огляду на викладене, беручи до уваги, згоду позивача на розстрочку виконання рішення у справі №913/572/15, суд прийшов до висновку про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” №026-621 від 30.09.2015 та розстрочення виконання рішення в частині стягнення заборгованості за поставлені ресурси в сумі 2111534 грн 60 коп., інфляційних втрат в сумі 1387529 грн 79 коп., 3% річних у сумі 100424 грн 62 коп. (відповідно до заяви Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” №026-621 від 30.09.2015).
Відносно заявленого відповідачем клопотання б/н від 02.12.2015 про відкладення розгляду заяви господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно з ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У відповідності до абз.2 пп.3.9.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК , з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
В порушення наведених приписів законодавства відповідачем не надано документального підтвердження заявленого клопотання про відкладення розгляду заяви.
Крім того, господарський суд при розгляді заяви про розстрочку виконання рішення обмежений строком її розгляду, встановленим ст.121 Господарського процесуального кодексу України, який в даному випадку закінчується 07.12.2015.
Таким чином, суд вважає вказане клопотання відповідача про відкладення розгляду заяви необґрунтованим і відхиляє його.
Керуючись ст.ст.86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” №026-621 від 30.09.2015 про розстрочку виконання рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2015 у справі №913/572/15 задовольнити.
2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 22.09.2015 у справі №913/572/15 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, вул.Шмідта, б.4, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 05441447, на користь Приватного акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління”, вул.Радянська, б.85, смт Новотроїцьке Волноваського району Донецької області, ідентифікаційний код 00191810, заборгованості за поставлені ресурси в сумі 2111534 грн 60 коп., інфляційних втрат в сумі 1387529 грн 79 коп., 3% річних у сумі 100424 грн 62 коп. (всього - 3599489 грн 01 грн.) наступним чином:
- 599914 грн. 83 коп. по 31.12.2015;
- 599914 грн. 83 коп. по 31.01.2016;
- 599914 грн. 83 коп. по 29.02.2016;
- 599914 грн. 83 коп. по 31.03.2016;
- 599914 грн. 83 коп. по 30.04.2016;
- 599914 грн. 86 коп. по 31.05.2016.
3. Виконання наказу господарського суду Луганської області від 09.10.2015 №913/572/15 здійснювати з урахуванням цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.
Суддя С.В. Смола