Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51
"03" грудня 2015 р. Справа № 911/4754/15
за позовом Державного підприємства “Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія”
про стягнення 19 342,69 грн.
суддя Н.Г.Шевчук
за участю представників сторін:
від позивача ОСОБА_1 (дов. №25/17/523 від 11.09.2015);
від відповідача не з'явився.
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства “Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції” (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” (відповідач) про стягнення у зв'язку з невиконанням зобов'язань по договору про виконання послуг №247/12/1 від 03.09.2012 грошових коштів у сумі 19 342,69 грн., яка складається з: 10 373, 73 грн. основного боргу, 8 047,26 грн. інфляційних втрат та 921,70 грн. 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобовязань щодо оплати отриманих від позивача послуг.
Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника у судові засідання, письмового відзиву на позов та інших документів, витребуваних ухвалою суду, не подав.
Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (пункт 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна правова позиція викладена в пунктах 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду про порушення провадження від 29.10.2015 та про відкладення розгляду справи від 12.11.2015 надсилались відповідачу за адресою, вказаною в Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна правова пункті 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”.
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача суд -
встановив:
03.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” (замовник) та Державним підприємством “Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції “Дор'якість” (виконавець) укладено договір на виконання послуг №247/12/1, відповідно пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець бере на себе обов'язки по проведенню послуг з інспекційного контролю якості робіт під час поточного ремонту автомобільної дороги Т-05-17 Єнакієве-Шахтарськ-Амвросіївка на ділянці км 23+700 - км 32+500.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що вартість послуг за даним договором складає 45 373,73 грн.
Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що після виконання наданих за цим договором послуг виконавець передає замовнику акт виконаних послуг. Замовник зобов'язаний в строк до 5-ти календарних днів від дня одержання акта здавання-прийняття послуг підписати та оплатити його або мотивувати відмову від прийняття виконаних послуг.
16.01.2013 згідно наказу Державного агентства автомобільних доріг України №7 найменування Державного підприємства “Державний науково-технічний центр інспекції якості та сертифікації дорожньої продукції “Дор'якість” змінено на Державне підприємство “Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції”, скорочене найменування - ДП “Дорцентр”, у зв'язку з чим 01.09.2013 сторони уклали договір, яким замінили найменування та реквізити виконавця в договорі про виконання послуг №247/12/1 від 03.09.2012.
На виконання умов договору №247/12/1 від 03.09.2012 позивач надав відповідачу послуги на суму 45 373,73 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими особами та скріпленим печатками обох сторін актом приймання-передачі виконаних робіт від 31.10.2012.
Позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання в частині оплати наданих послуг належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 10 373,73 грн., на підтвердження чого надав суду належним чином завірені копії виписок з власного банківського рахунку.
З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до ТОВ “Перша дорожньо-будівельна компанія” з вимогами №25/1-581 від 05.12.2014 та 25/17/447 від 17.08.15, в яких просив оплатити вказану заборгованість. Проте дані претензії залишені без відповіді та належного реагування, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.
Після порушення провадження у справі 13.11.2015 позивач направив відповідачу акт звірки взаємних розрахунків по договору №247/12/1 від 03.09.2012 за період з 01.01.2012 по 13.11.2015, але станом на дату судового засідання 03.12.2015 жодної відповіді від ТОВ “Перша дорожньо-будівельна компанія” не отримав.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Приписами частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно частини першої статті 854 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що на підрядника покладений обов'язок щодо виконання певного кола робіт, встановленого та обумовленого умовами договору. В свою чергу, на замовника покладений обов'язок щодо прийняття даних робіт та здійснення оплати.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що акт виконаних робіт підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений печатками підприємств без будь-яких претензій, що свідчило б про неповноту чи неякісне виконання позивачем своїх зобов'язань згідно договору, а тому роботи вважаються прийнятими без зауважень в повному обсязі.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи позивача відповідачем не спростовані.
З огляду на викладене вище, факт порушення ТОВ “Перша дорожньо-будівельна компанія” договірних зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований, у зв'язку з чим вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 10 373, 73 грн. за договором про виконання послуг №247/12/1 від 03.09.2012 підлягає задоволенню.
Також позовна заява містить вимоги щодо стягнення з відповідача 8 047,26 грн. інфляційних втрат та 921,70 грн. 3% річних за період з 06.11.2012 по 22.10.2015.
Згідно з приписами частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги щодо стягнення з відповідача 921,70 грн. 3% річних підлягає задоволенню.
Стосовно нарахованих позивачем інфляційних суд встановив, що розрахунок позивача виконаний арифметично невірно, у звязку з чим, судом було здійснено власний розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи “Ліга-Закон” та встановлено, що розмір інфляційних за заявлений позивачем період складає 7811,42 грн.
Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції
Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі
06.11.2012 - 22.10.201510373.731.7537811.4218185.15
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10373, 73 грн. основного боргу, 921,70 грн. 3% річних та 7 811,42 грн. інфляційних втрат. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша дорожньо-будівельна компанія” (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 57 А, оф. 11, код ЄДРПОУ 35174848) на користь Державного підприємства “Центр науково-технічного супроводу дорожніх робіт та сертифікації дорожньої продукції” (03680, м. Київ, вул. Горького, буд. 51, код ЄДРПОУ 21476215) - 10 373 (десять тисяч триста сімдесят три) грн. 73 коп. основного боргу, 921 (дев'ятсот двадцять одну) грн. 70 коп. 3% річних, 7 811 (сім тисяч вісімсот одинадцять) грн. 42 грн. інфляційних втрат та 1203 (тисячу двісті три) грн. 14 коп. судового збору.
3. В іншій частині у позові відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Н.Г. Шевчук
Дата підписання повного рішення: 08.12.2015