03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
02 грудня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва
в складі: судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.
при секретарі: Юрченко А.С.
за участю: представників відповідача Гулейкова І.Ю., Шимонович Ю.В.
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року про у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» про стягнення депозитного вкладу, -
Справа № 757/34066/2015-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/15637/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Литвинова І.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» про стягнення депозитного вкладу.
08 жовтня 2015 року позивач ОСОБА_4 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача та належне йому нерухоме майно в межах суми позову для забезпечення можливості отримання позивачем присуджених коштів у разі задоволення позову.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_4 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
В судовому засіданні представники відповідача Гулейков І.Ю., Шимонович Ю.В. протии доводів апеляційної скарги заперечували Посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За роз'ясненнями, що містяться в п.п. 4, 7, 10, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів існування загрози невиконання рішення суду, а судом не встановлено, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, яке відповідає нормам законодавства та фактичним обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги відхиляються судом апеляційної інстанції, як безпідставні та як такі що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому ухвала є законною і обґрунтованою і підстав для її скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 312 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 305, 307, 312, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 - відхилити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили с моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: