Копія
21 березня 2007 року м. Київ
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
Бутенка В.І., Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_2- представника ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 грудня 2005 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність прокуратури Львівської області, -
встановила:
В червні 2004 року, посилаючись на порушення Законів України "Про прокуратуру", "Про Інформацію", "Про друковані засоби масової інформації", ст. 40 Конституції України ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, в якій вказував, що з метою отримання статистичної інформації щодо кількості засуджених працівників органів внутрішніх справ Львівської області, кількості скарг на незаконні дії працівників органів внутрішніх справ Львівської області та інформації про вжиті заходи реагування, він звернувся до прокуратури Львівської області з відповідним запитом. Проте ніякої відповіді не отримав, у зв'язку з чим вважав бездіяльність прокуратури Львівської області неконституційною, незаконною і просив суд визнати її неправомірною, зобов'язавши суб'єкта оскарження надати йому обґрунтовану відповідь на вказані запити.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 29 грудня 2005 року, в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
В касаційній скарзі представник заявника ОСОБА_2 ставить питання про скасування постановлених по справі судових рішень на підставі порушення судами норм матеріального і процесуального права та просить винести нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_1, зобов'язавши прокуратуру Львівської області надати обґрунтовану відповідь на його звернення.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 211 КАС України, підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України, суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заяву ОСОБА_1 від 30.12.2003 р. суб'єктом оскарження було розглянуто та 09.02.2004 р. надано відповідь НОМЕР_1, що підтверджується записом в журналі вихідної кореспонденції прокуратури Львівської області, оглянутому в судовому засіданні (а.с. 39-43).
При встановленні наведених фактів судами не порушено норм матеріального чи процесуального права.
Доводи касаційної скарги про невідповідність почерку та чорнил в журналі вихідної кореспонденції встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи не спростовують та до уваги взятими бути не можуть.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 15 червня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 29 грудня 2005 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя