Справа № 755/20044/15-ц
"01" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.
за участі секретаря Локоткова І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє у своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, малолітнього ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6, ОСОБА_7 підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», третя особа Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зміну договору найму житлового приміщення,-
Позивачі звернулися до суду із позовом до відповідачів про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зміну договору найму житлового приміщення.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що на даний час на ім'я ОСОБА_1 переоформлено особистий рахунок двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Крім неї, у квартирі зареєстровані донька ОСОБА_4, онук ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, донька ОСОБА_2 та онук ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2
Позивач ОСОБА_1 зазначає, що її ім'я як квартиронаймача, нараховуються платежі за житлово-комунальні послуги, оплата яких здійснюється лише ними (позивачами). Коштів на оплату за всіх осіб у них не вистачає, а відповідач відмовляється оплачувати спожиті комунальні послуги, а тому позивачі почали їх сплачувати частково. Внаслідок цього виникла заборгованість.
15 липня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася з письмовою вимогою до відповідача про сплату частини заборгованості за квартирну плату та спожиті комунальні послуги, однак така вимога була безрезультатна. Крім того, відповідач не приймає будь-яких заходів по утриманню квартири та проведенню ремонту, згоди на приватизацію житла не надає, що позбавляє позивачів реалізувати свої законні права.
З посиланням на вказані обставини та наявні конфлікти з відповідачем позивачі просять визначити їм у користування кімнату площею 15,1 кв.м., відповідачу з сином залишити у користуванні кімнату площею 10,3 кв.м. та укласти окремі договори найму на вказані кімнати.
Протокольною ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.12.2015 року за погодженням з позивачем ОСОБА_2 та представником позивача ОСОБА_1 було проведено заміну зазначеного у позові співвідповідача ОСОБА_8 підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва» на належного відповідача ОСОБА_8 підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», яке являється балансоутримувачем будинку № 7 по вул. Серафимовича у м. Києві.
Також до участі у справі судом було залучено законного представника малолітнього відповідача ОСОБА_5 - його батька ОСОБА_6
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, яка діє в своїх та в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_3, та представник позивача ОСОБА_1 ОСОБА_9 підтримали позов та викладені у ньому обставини. Позивач ОСОБА_2 додатково пояснила, що відповідач ОСОБА_4, яка є її сестрою, вже сім років зі своїм сином займають більшу кімнату яку закривають на замок, за житло відповідач не сплачує, вона із сином та матір'ю змушені проживати у меншій кімнаті, чим порушуються їхні права.
Відповідач ОСОБА_4 та законний представник малолітнього відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти позову. Відповідач ОСОБА_4 пояснила, що за житлово-комунальні послуги вона сплачує періодично коли отримує рахунки, оскільки кошти готівкою позивачам надавати не може, мешкають вони у окремих кімнатах, не спілкуються, кожен поставив собі на дверях замок, вона у своїй кімнаті зробила капітальний ремонт, через таку поведінку позивачів та неможливість без них отримати у ЖЕКу відповідні довідки вона не змогла у себе на роботі ще у 2004 р. стати на квартирний облік, проти приватизації житла вона ніколи не заперечувала.
Представник відповідача ОСОБА_7 підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» ОСОБА_10 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснила, що заявлені вимоги суперечать нормам чинного законодавства.
Представник третьої особи Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа була повідомлена належним чином, про причини неявки представника суд повідомлено не було.
Суд, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_2, яка також є законним представником малолітнього позивача ОСОБА_3, представника позивача ОСОБА_1, законних представників малолітнього відповідача ОСОБА_5, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Управлінням справами ЦК Компартії України на ім'я ОСОБА_11 у 1981 р. було видано Ордер № 42 на квартиру АДРЕСА_1. Вказаний ордер було видано на сім'ю із трьох осіб: ОСОБА_11, позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_12 (а.с. 6).
Відповідно до розпорядження представника Президента України у Харківській районній державній адміністрації м. Києва № 348 від 21.07.1993 року, особистий рахунок основного квартиронаймача ОСОБА_11 було переоформлено на позивача ОСОБА_1 у зв'язку із його переїздом на нове місце проживання (а.с. 7).
Як убачається з довідки форми 3 від 23.09.2015 року виданої ЖЕД №407, у квартирі АДРЕСА_2, яка не приватизована, зареєстровано п'ять осіб: позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4; власником особового рахунку цього житла є ОСОБА_1 (а.с. 8).
За даними викопіювання з поверхового плану, АДРЕСА_3 складається з двох кімнат, які є ізольованими. Загальна площа квартири складає 41,4 кв.м., житлова - 25,4 кв.м. Житлові кімнати мають наступні площі: 5 - 10,3 кв.м. та 6 - 15,1 кв.м. (а.с. 9).
Позивачі просять виділити їм кімнату площею 15,1 кв.м., відповідачам - кімнату площею 10,3 кв.м. та укласти окремі договори найму житлового приміщення на вказані кімнати.
Згідно положень ст. 104 ЖК УРСР, член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.
За змістом ст. 63 ЖК УРСР, предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок. Не можуть бути самостійним предметом договору найму: жиле приміщення, яке хоч і є ізольованим, проте за розміром менше від встановленого для надання одній особі (частина перша статті 48), частина кімнати або кімната, зв'язана з іншою кімнатою спільним входом, а також підсобні приміщення (кухня, коридор, комора тощо).
Відповідно до ст.ст. 47, 48 ЖК УРСР, норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України.
За змістом п. 53 постанови Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. N470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
Згідно п. п. 2, 3 постанови виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів та Президії Київської міської ради профспілок N582 від 15.07.85 «Про порядок застосування у м. Києві "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які мають жилу площу до 7,5 кв.м. включно на кожного члена родини. Жилі приміщення у м. Києві надаються громадянам у межах 13,65 кв.м жилої площі, але не більш однієї кімнати на одну особу і не менш, як 9 кв.м жилої площі. Виходячи з даних статистичної звітності, визначити рівень середньої забезпеченості громадян у м. Києві, жилою площею 9,0 кв.м на одну особу.
Судом безспірно встановлено, що між сторонами вже визначився наступний порядок користування спірною квартирою: відповідачі займають кімнату площею 15,1 кв.м., а позивачі кімнату площею 10,3 кв.м., яка має вихід на балкон, тому запропонований позивачами порядок встановлення користування житлом суперечить існуючому та позов відповідач не визнає.
Крім того, суд також приймає до уваги наступні обставини.
Як зазначено вище, площа кімнат у спірній квартирі становить 10,3 та 15, 1 кв.м., загальна житлова площа складає 25,4 кв.м., отже на кожного мешканця квартири припадає по 5,08 кв.м. жилої площі, тому кімнати у квартирі не відповідають вимогам ст. 63 ЖК України щодо ізольованості, оскільки на кожну зареєстровану особу припадає розмір площі, який менший встановленої норми.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Враховуючи встановлені судом обставини справи та вищезазначені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, оскільки вимоги не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Керуючись ст.ст. 47, 48, 63, 104 ЖК УРСР, постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 р. N470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», постановою виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів та Президії Київської міської ради профспілок N582 від 15.07.85 «Про порядок застосування у м. Києві "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", ст. ст. 4, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діє у своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_3, до ОСОБА_4, малолітнього ОСОБА_5, в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_6, ОСОБА_7 підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва», третя особа Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація про встановлення порядку користування житловим приміщенням та зміну договору найму житлового приміщення відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя