Справа № 755/13308/15-ц
"01" грудня 2015 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Локоткова І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Богуславської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини,-
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа Опікунська рада Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, у якому просять усунути перешкоди у спілкуванні і вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та визначити способи участі позивача бабусі ОСОБА_1 у вихованні дівчинки шляхом систематичного спілкування (побачення) з дівчинкою три рази на тиждень протягом трьох годин - у вівторок з 15.00 по 18.00 год., четвер з 15.00 по 18.00 год., суботу з 10.00 по 13.00 год. для спільного відпочинку (прогулянки, розваги тощо), спільного відвідування місця проживання дитини і місця проживання бабусі і щорічного тривалого курортного оздоровлення дитини на протязі не менше 14 днів, а також визначити способи участі позивача батька ОСОБА_2 у вихованні дівчинки шляхом систематичного спілкування (побачення) з дитиною два рази на тиждень протягом трьох годин - у суботу з 13.00. до 16.00 год., у неділю з 13.00 до 16.00 год. для спільного відпочинку (прогулянки, розваги тощо), спільного відвідування місця проживання дитини і місця проживання батька та щорічного тривалого курортного оздоровлення дитини на протязі не менше 14 днів.
Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_5 перебували у зареєстрованому шлюбі з 03.11.2011 року від якого народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням суду від 02.10.2014 року шлюб було розірвано.
У серпні 2014 року відповідач забрала дитину і переїхала в інше місце, не повідомивши адресу свого проживання.
Від дня народження позивач ОСОБА_1, яка є бабусею дитини, спілкувалася з онукою, допомагала матеріально та приймала участь у вихованні дитини, дівчинка з нетерпінням чекала зустрічей з бабусею, спілкування з нею, позивач та дитина прив'язалися один до одного.
Після зникнення невістки спілкування бабусі з онукою та батька з донькою припинилося з ініціативи відповідача, чим остання створила перешкоди у вихованні дівчинки, місце знаходження дитини не відоме. Відповідач лише вимагає матеріальної допомоги - купівлі речей для дитини та грошей.
Відповідач у категоричній формі припинила спілкування дитини з батьком, останньому не відомо хто виховує та забезпечує матеріально його доньку.
Позивачі зазначають, що їхні законні права щодо цього порушені, відповідач лише приймає від ОСОБА_2 матеріальну допомогу - речі та грошові кошти.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2015 року було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Орган опіки та піклування Богуславської районної державної адміністрації Київської області (а.с. 37).
В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_6 підтримав позов та викладені у заяві обставини, додатково пояснив, що між сторонами наявні конфліктні відносини, через що у позивача ОСОБА_1 після спілкування у опікунській раді був гіпертонічний криз, відповідач надає неправдиву інформацію, так як з вересня проживає у м. Києві у новій сім'ї, у зустрічах з дівчинкою відповідач позивачам чинить перешкоди, чим порушує права останніх та права дитини.
Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково, спочатку не заперечувала проти надання позивачам права спілкування з дитиною один раз у два тижні протягом трьох годин за місцем її проживання, в подальшому вказала, що погоджується щодо встановлення зустрічей з дитиною позивачам один раз на місяць протягом трьох годин за місцем проживання її батьків у м. Богуслав, вул. Лермонтова, 33, та надання такої можливості гарантує у разі коли позивачі своєчасно нададуть їй відомості про день та час своїх відвідин. Проти викладених у позові обставин заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях, пояснила, що позивачі вводять суд в оману, оскільки їм відоме місце її проживання за адресою її батьків, однак вони туди не приїздили, із ОСОБА_4 не бачилися, хоча вона їм телефонувала і запрошувала відвідати місце проживання дитини, на адресу її мешкання двічі надсилалися аліменти по 400 грн. У серпні 2014 року позивачі «виставили» її з дитиною з квартири позивачки та з того часу батько дитини і бабуся ОСОБА_1 ніколи не цікавилися життям і вихованням ОСОБА_4, навіть у телефонному режимі. Вимоги позивачів не можуть прийматися судом до уваги, оскільки у такому разі вона не зможе здійснювати своє право на працю (а.с. 31, 63).
У подальшому після оголошення у розгляді справі перерви для витребування висновку органу опіки та піклування щодо розв'язання спору відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи бала повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Представники Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Органу опіки та піклування Богуславської районної державної адміністрації Київської області в судове засіданні не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи треті особи були повідомлені належним чином, про причини неявки представника Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації суд повідомлено не було, Органом опіки та піклування Богуславської районної державної адміністрації Київської області подана заява з проханням розглянути справу без участі їхнього представника.
За таких обставин судом ухвалено розгляд справи без участі відповідача та представників третіх осіб на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивачів, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 03 лютого 2011 року (свідоцтво про шлюб - а.с. 10). У шлюбі народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 02.10.2014 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 12).
Відповідно ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Як убачається зі свідоцтва про народження, позивач ОСОБА_1 є матір'ю позивача ОСОБА_2, отже бабусею дитини сторін по справи ОСОБА_4 (а.с. 5).
Судом безспірно встановлено, що відповідач з серпня 2014 року мешкає окремо від позивачів, дитина ОСОБА_4 проживає з матір'ю.
Відповідач суду пояснила, що вона з дитино проживає у своїх батьків за адресою м. Богуслав, Київської області, вул. Лермонтова, 33, донька відвідує дитячий садок.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01.10.2015 року з Органу опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Органу опіки та піклування Богуславської районної державної адміністрації Київської області, згідно вимог ч. ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, були витребувані висновки щодо розв'язання спору з приводу визначення часу побачень і спілкування батька ОСОБА_2 та бабусі ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою 02125, м. Київ, бул. Перова, 24, кв. 53, та проживає за адресою 09700 м. Богуслав, Київської області, вул. Лермонтова, 33 (а.с. 38, 39).
На ухвалу суду служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації листом від 01.10.2015 року повідомила про те, що за з'ясованими обставинами справи неповнолітня дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_3 у Богуславському районі, тому відповідно вимог чинного законодавства питання про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини повинно розглядатися комісією з питань захисту прав дитини Богуславської районної державної адміністрації Київської області за місцем фактичного проживання дитини ОСОБА_4 (а.с. 65).
Богуславською районною державною адміністрацією Київської області на ухвалу суду був наданий лист від 23.10.2015 року та висновок щодо розв'язання спору участі одного з батьків та інших осіб у вихованні дитини від 26.11.2015 року за № 07-34/3504 у яких зазначено, що орган опіки та піклування Богуславської РДА робить висновок про неможливість визначення способів участі батька дитини ОСОБА_2 та баби дівчинки ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у зв'язку з тим, що учасники процесу не проживають на території району та ними не надано необхідних документів, тому не має можливості з'ясувати в необхідному обсязі обставини, що призвели до виникнення спору між батьками, матір'ю та бабою дитини щодо участі у вихованні. Дане питання розглядалося на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини на які за запрошеннями позивачі та відповідач по справі не з'явилися, в ході розгляду питання комісією вивчено позов з доданими матеріалами, акт обстеження умов проживання малолітньої ОСОБА_4 від 10.06.2015 року за адресою м. Київ, бул. Перова, 24, кв. 53 та витребувані документи щодо перебування дитини в дошкільному навчальному закладі м. Богуслава і перебування дівчинки під наглядом педіатра в м. Богуслав, акт обстеження умов проживання від 20.10.2015 року за адресою м. Богуслав, вул. Лермонтова, 33, що належить на праві власності дідові дівчинки ОСОБА_7 На даний час інформація про постійне проживання дитини з матір'ю за адресою м. Богуслав, вул. Лермонтова, 33 не підтверджується.
Службою у справах дітей Богуславської районної державної адміністрації Київської області суду надано копію Акту обстеження житлово-побутових умов № 59 від 20.10.2015 року у якому зазначено про те, що у будинку за адресою м. Богуслав, вул. Лермонтова, 33 створені умови для проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 ОСОБА_8, батьки дитини розлучені, дитина проживає з матір'ю, періодично мешкає за даною адресою (а.с. 58).
За повідомленням Богуславського дошкільного навчального закладу № 1 «Малятко» від 22.10.2015 року, дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, була вихованкою даного ДНЗ з 19.09.2014 року та відрахована з 29.09.2015 року на підставі наказу № 51 від 29.09.2015 р. (а.с. 54).
Згідно повідомленням комунального закладу «Богуславський районний Цент первинної медико-санітарної допомоги» від 22.10.2015 року № 702, дитина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка тимчасово проживала за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 у своєї бабусі ОСОБА_9 з 18.03.2014 року по 29.09.2015 року, перебувала під наглядом педіатра та медичної сестри (а.с. 61).
У позовній заяві позивачі та в судовому засіданні їхній представник зазначають про те, що відповідач перешкоджає позивачам у зустрічах з дитиною, не повідомляє позивачів про місце знаходження дитини, проти чого відповідач заперечує, пояснюючи, що намірів щодо побачень з дитиною ОСОБА_4 та участі у її вихованні позивачі з часу окремого проживання ніколи не виявляли, перешкод їм у цьому ніхто не чинив, адреса проживання дівчинки їм була відома. При цьому на підтвердження вказаних обставин будь-яких доказів сторонами у справі суду не надано та про такі заявлено не було.
Відповідно до ст. ст. 150, 151, 152 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину; піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною освіти; батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини, обирати форми та методи виховання, крім тих, що суперечать закону та моральним засадам суспільства; право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
За нормою ст. ст. 153, 155, 157 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою; здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають грунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Питання виховання дитини вирішується батьками спільно; той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно до ст. 159 СК України у разі спору між батьками, суд визначає способи участі одного із батьків у вихованні дитини, місце та час їхнього спілкування, з урахуванням віку, стану здоров'я дитини, поведінки батьків а також інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення (ст.. 257 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст. 263 СК України, спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Отже, між сторонами у справі виникли конфлікти, які носять особистий характер, у зв'язку з даними обставинами загострилися взаємовідносини між відповідачем та позивачами, така ситуація у їхніх особистих відносинах не дає можливості мирним шляхом вирішити питання про визначення порядку спілкування з дитиною, який мав би влаштовувати кожного з них, що зумовлює вирішення даного питання в судовому порядку у межах заявлених вимог, оскільки саме такий спосіб захистити право на спілкування та виховання дитини визначений сімейним законодавством у разі порушення його з боку батьків дитини.
Відповідачем не було заявлено суду щодо обставин неналежної, аморальної поведінки позивачів та/або стану їх здоров'я, що спричиняло б негативний вплив на розвиток малолітньої дитини і виключало б можливість у спілкуванні позивачів з дитиною, та визнаються заявлені вимоги про зустрічі з дитиною один раз на місяць протягом трьох годин.
Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» та статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків, або одного з них має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Згідно ч. ч. 1, 3, 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обставини справи свідчать про те, що першочерговими кроками для можливості значного та тривалого часу спілкуватися з дитиною, про що просять позивачі у своїх позовних вимогах, є налагодження стосунків, належного спілкування між сторонами - між батьками дівчинки та відповідачем і бабусею дитини в інтересах малолітньої дитини.
При розв'язанні спору суд бере до уваги вік дитини, а також те, що між сторонами наявні конфліктні, неприязні відносини, дитина постійно за повідомленою відповідачем адресою у м. Богуславі не проживає, мешкає з матір'ю, законом покладений обов'язок на батька брати участь у вихованні і утримувати дитину та право баби у спілкуванні і вихованні онуки, та з урахуванням працевлаштування позивача ОСОБА_2 і режиму його роботи, який за повідомленням його представника має вихідний переважно у неділю; пенсійного віку позивача ОСОБА_1, яка не працює; інтересів відповідача, яка також у разі працевлаштування у вихідний день має проводити час з донькою; дитина тривалий час не спілкувалася з позивачами, суд вважає, що побачення мають носити систематичний характер, тому з урахуванням інтересів самої дитини та усіх інших істотних обставин справи у їх сукупності встановлює спосіб спілкування та виховання дитини позивачу ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом побачень з дитиною щонеділі з 14.00 год. до 19.00 год. і за погодженням з матір'ю дитини періоду щорічного санаторно-курортного оздоровлення дитини до 14 календарних днів. Позивачу ОСОБА_1 суд встановлює спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітньої онуки ОСОБА_4 шляхом визначення побачень з дитиною щовівторка з 15.00 год. до 18.00 год. та щочетверга з 15.00 год. до 18.00 год. і за погодженням з матір'ю дитини періоду щорічного санаторно-курортного оздоровлення дитини до 14 календарних днів.
В решті заявлених вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути сплачений останньою судовий збір у розмірі 243,60 грн., що підтверджується квитанцією (а.с. 4).
Керуючись ст. ст. 141, 150, 151, 152, 153, 155, 157, 159, 257, 263 СК України, Законом України «Про охорону дитинства», ст. ст. 1, 4, 60, 88, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Богуславської районної державної адміністрації Київської області про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та встановлення способу участі у вихованні дитини задовольнити частково.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні малолітньої онуки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом визначення порядку побачень з дитиною щовівторка з 15.00 год. до 18.00 год. та щочетверга з 15.00 год. до 18.00 год. і за погодженням з матір'ю дитини періоду щорічного санаторно-курортного оздоровлення дитини до 14 календарних днів.
Усунути перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, шляхом визначення порядку побачень з донькою щонеділі з 14.00 год. до 19.00 год. і за погодженням з матір'ю дитини періоду щорічного санаторно-курортного оздоровлення дитини до 14 календарних днів.
В решті заявлених вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя