29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" березня 2007 р. Справа №16/826-А
За позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності м. Хмельницький
до Хмельницького національного університету м. Хмельницький
про стягнення 31 455,76 грн. заборгованості по страхових внесках
Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Степчук Т.А.
Представники сторін:
Від позивача -Гураль С.М.-за довір. №07-01-292 від 05.02.2007 р.
Від відповідача -Сивак В.М.-представник за довіреністю
Нижник В.М. -за довір. №6/3 від 27.03.2007 р.
Корнік Н.Л. -за довір. №6/3 від 27.03.2007 р.
Постанова приймається 30.03.2007 р., оскільки в судовому засіданні 20.03.2007 р. оголошувалася перерва.
Ухвалою суду від 08.02.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судовий розгляд справи на 28.02.2007 р. Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 08.02.07 р. сторонам надіслана (Вих. № 01-29 від 12.02.07 р.). Ухвалою суду від 28.02.2007 р. судовий розгляд справи відкладено та призначено на 20.03.2007 р., про що сторони повідомлені належним чином. В судовому засіданні 20.03.2007 р. оголошено перерву до 30.03.2007 р.
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення 31455,76грн. заборгованості по страхових внесках. Представник позивача в судове засідання з'явився позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, зазначивши при цьому, що позивачем 20.09.2006 р. було проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання його коштів. За наслідками перевірки складено відповідний акт № 319, в якому позивачем донараховано університету страхові внески за 2005 р. -17 854,06 грн., за 2006 р. -5 536,13 грн., а всього на загальну суму 23 390,19 грн., доутримано страхові внески за 2005-2006 р.р. в сумі 8 065,58 грн., а також встановлено неправомірні витрати -2 116,96 грн.
На підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення № 368 від 10.10.2006 р., яким позивач визначив суму платежу: неправомірні витрати -2 116,96 грн., донараховані страхові внески -23 390,19 грн., доутримані страхові внески -8 065,58 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку частково сплатив визначену йому суму платежу, тому позивачем заявлено вимоги про стягнення 31 455,76 грн. При цьому позивач вказує, що позовні вимоги є правомірними, оскільки узгоджуються з вимогами Законів України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» та іншими.
Відповідач у відзиві та запереченнях проти позову, його представник в судовому засіданні проти позову заперечують вказуючи наступне:
Відповідно до норми п.п.1 п.1 ст.21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату з праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком доходів фізичних осіб. Згідно норми п.п.“г» п.п.4.2.9, п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо, а саме у вигляді суми грошового відшкодування втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету. Ст. 2 Закону України »Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» передбачено, що “кредиторська заборгованість Державного бюджету України, встановлена ст.1 цього Закону ,,є обов'язковою до погашення рівними частинами шляхом включення цих видатків у вигляді окремих цільових субвенцій безпосередньо з Державного бюджету України для категорій працівників, що фінансуються з Державного бюджету України». Отже суми заборгованості Держави перед працівниками Відповідача по виплатам, передбаченим ст.57 Закону України “Про освіту» в розумінні вищенаведеної норми п.п.»г» п.п.4.2.9, п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб» не входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу, тому не підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб, тому не відносяться до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників з яких сплачується податок, тому не включаються в розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, отже не є страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Згідно п.1 ст.13 Закону “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Виконавча дирекція Фонду забезпечує збір та акумуляцію внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням. Згідно норми ч. 1 ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Отже, відповідач не зобов'язаний сплачувати у Фонд 31 455,76 грн. з цільових державних субвенцій. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивач не має права ні своїм Рішенням №368, ні через суд вимагати від Відповідача сплати у Фонд 31 455,76 грн. з цільових державних субвенцій«
З норми ч.1 ст.1 Закону “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів випливає, що цим Законом визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України виплати, встановлені ст.57 Закону України “Про освіту» в частині абзацу 8 та 10 частини першої - у повному обсязі, що не були нараховані або не були виплачені. Отже Закон України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» однозначно визначає, що Держава зобов'язана згідно приписів цього Закону перерахувати з державного бюджету субвенції виключно як структурну частину виплат і допомоги (тому “реструктуризація»), і ця частина стосується виключно виплати працівникам надбавок і допомоги без врахування відрахувань в інші фонди, оскільки. Причина виникнення заборгованості - відсутність коштів в державному бюджеті на виплати, тому Держава сама призупинила виплату, сама повернула борг, але тільки в “частині», тільки працівникам, на фонди коштів у держави немає.
Нормою ч.2 ст.3 цього Закону передбачено, що кошти для погашення кредиторської заборгованості визначаються у Державному бюджеті України окремою статтею. Заборгованість за 1997-2002 р.р. сплачується Державою окремою статтею і як передбачено п. 3.2 Порядку “Погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2005 р. № 934 “Страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються.
Згідно п.п.37 п.1 ст.2 Бюджетного Кодексу України субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції. Таким чином на відміну від видатків бюджету (п.п.13 п.1 ст.2 Бюджетного Кодексу України) для того, щоб Відповідач мав право крім виплати допомоги і надбавок працівникам перерахувати кошти із сум субвенцій в будь-які інші фонди необхідно, щоб це було прямо зазначено в Законі “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів». Інакше це будуть не субвенції, а видатки бюджету.
Виходячи з вищевикладеного відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Крім того, відповідачем зазначається, що по-перше, сплата донарахованих і доутриманих страхових внесків 31 455,76 грн. неможлива, оскільки буде кваліфікуватися органами К “Нецільове використання коштів» через те, що ні до Загального університету (коштів Держбюджету), ні до Спеціального фонду (коштів, зі (за оплату освітніх послуг студентів контрактної форми навчання) коштів на сплату вищезазначених внесків не надходило.
По-друге, самовільна сплата із Спеціального фонду ректором та головним бухгалтером таких внесків без згоди студентів, органів студентського самоуправління, студентського профкому, що приведуть до зменшення вї на заплановані потреби (підручники, комп'ютерна техніка, комунальні платежі, тощо), можуть спричинити непередбачені наслідки (заяви до суду, прокуратури, страйки студентів, звернення в міжнародні захисні організації, тощо).
По-третє, для сплати вищезазначених внесків адміністрація університету зобов'язана переглянути вартість навчання студентів контрактної форми, збільшивши її рівномірно для всіх (800 студентам випускникам, які поступили у вересні 2002 р., або 9 200 студентам - контрактникам, що не мають жодного відношення до викладачів, які надавали освітні послуги у 1997-2002 р.) студентів - контрактників, що є порушенням Закону України “Про вищу освіту» (ст. 64 п. 6), де чітко вказано, що розмір плати за весь строк ... не може змінюватися протягом усього строку навчання. Така норма прописана і в контрактах студентів усіх форм навчання з 2002 по 2006 роки.
Четверте, у вартості навчання, розрахунки якої здійснює університет кожного року, у період 2002-2006 р.р. не закладено жодної копійки на відшкодування внесків до Фонду за борги держави, що виникли у 1997-2002 р.р., а це означає, що сплата донарахованих і доутриманих страхових внесків неможлива.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
Хмельницький Національний Університет є юридичною особою, що підтверджується довідкою №2460 Головного управління статистики у Хмельницькій області.
20.09.2006 р. позивачем проведено перевірку правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків, інших платежів до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та цільового і правильного витрачання його коштів. За наслідками перевірки складено відповідний акт № 319 від 20.09.2006 р. В розділі “результати перевірки» позивачем донараховано страхових внесків за 2005 р. 17 854,06 грн., за 2006 р. -5 536,13 грн., на фонд оплати праці в сумі 806 558 грн. Не проведено утримання страхових внесків в 2005-2006 р.р. в сумі 8 065,58 грн. із фонду оплати праці в сумі 806 558 грн., неправомірні витрати склали 2 116,96 грн. Позивачем в акті перевірки причини відхилення по нарахованих та утриманих страхових внесках визначено, що страхові внески не нараховувались на суми виплат, передбачених ст.57 Закону України “Про освіту» та Постановою КМ України № 934 від 19.09.2005 р.
На підставі акту перевірки від 20.09.2006 р. позивачем прийнято рішення № 368 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 10.10.2006 р. Рішенням № 368 позивач визначив суму платежу та вирішив зарахувати до бюджету Фонду у вигляді штрафних та фінансових санкцій в таких розмірах: - неправомірні витрати -2 116,96 грн.; - штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків - 1 058,48 грн.; - донараховані страхові внески - 23 390,19 грн.; - доутримані страхові внески -8 065,58 грн., всього на загальну суму 34 631,21 грн.
Відповідачем частково сплачено визначені у рішенні суми, а саме в розмірі 3 175,45 грн.
Позивачем надано в матеріали справи звіти відповідача про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2005-2006 р.р. Зазначеними звітами підтверджується подання відповідачем самої звітності та відображення відповідних нарахувань, сплати внесків до Фонду. Дані звіти відповідача позивачем не коригувалися, пропозиції з вимогами їх уточнення чи невідповідності не вносилися.
Відповідно до Паспорту бюджетної програми на 2006 р. відповідачу визначено осяг бюджетного призначення у розмірі 127 942,5 грн. на виплати на реалізацію положень Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів».
Обсяги видатків Державного бюджету України відповідачу, на реалізацію положень Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» підтверджується також Повідомленнями про зміни річного розпису призначень Державного бюджету на 2005-2006 р.р.
В зв'язку з не нарахуванням відповідачем страхових внесків із виплат передбачених Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» позивачем прийнято відповідне рішення про їх донарахування, застосування штрафних санкцій та заявлено позов про їх стягнення.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Ст. 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених Законом.
П.10 ч.2 ст.2 цього Закону визначено, що страхові внески - відрахування на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Відповідно до ст.30 цього ж Закону страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків. П.5 ч.1 ст.30 Закону встановлено, що за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
Страховик має право накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства, що передбачено п.п.6 п.1 ст.28 цього Закону.
Ст.57 Закону України “Про освіту» встановлено гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів.
Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» передбачено, що кредиторська заборгованість Державного бюджету України, встановлена ст.1 цього Закону, є обов'язковою до погашення і погашається протягом п'яти років рівними частинами шляхом включення цих видатків відповідними законами України про Державний бюджет України починаючи з 2005 р. у вигляді окремих цільових субвенцій з Державного бюджету України відповідним місцевим бюджетам або безпосередньо з Державного бюджету України для категорій працівників, що фінансуються з Державного бюджету України (ст.2 Закону). Погашення кредиторської заборгованості проводиться виключно у грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України. Кошти для погашення кредиторської заборгованості визначаються у Державному бюджеті України окремою статтею (ст.3 Закону). Облік і звітність кредиторської заборгованості здійснюються окремо по кожному розпоряднику бюджетних коштів, а також наростаючим підсумком по періодах звітності та по року в цілому у межах кожного бюджету, який здійснював відповідні виплати (ст.4 Закону).
Згідно п.13 ч.1 Бюджетного кодексу України, видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум. Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції (п.37 ч.1 ст.1 Бюджетного кодексу України).
На виконання Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» Кабінетом Міністрів України 19.09.2005 р. прийнято Постанову “Про реалізацію Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України
“Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» № 934, якою затверджено “Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки».
П.3-1 вищевказаного Порядку встановлено, що нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування сплачуються у порядку, встановленому частиною шостою ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .
Між тим, п.3-2 Порядку передбачає, що страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на виплати не нараховуються. Порядок доповнено п.3-2 згідно з Постановою КМ № 745 від 25.05.2006 р.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем проведено перевірку відповідача 20.09.2006 р., а рішення про донарахування страхових внесків та застосування штрафних санкцій прийнято 10.10.2006 р., тобто після того як Постанову КМ України “Про реалізацію Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» № 934 було доповнено відповідними змінами 25.05.2006 р.
Порядок подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 04.03.2004 р. № 21, встановлює, що у разі, якщо орган Фонду внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданому страхувальником звіті (наприклад, невідповідність суми фонду оплати праці та нарахованих страхових внесків, відмінність показників в різних таблицях звіту щодо витрат за рахунок коштів Фонду, наведення у звіті перерахувань до Фонду, що не надійшли на рахунки органу Фонду, тощо), орган Фонду зобов'язаний самостійно визначити відповідні показники, врахувати їх при складанні зведеного звіту та письмово направити відкоригований звіт страхувальнику, після чого провести ревізію цього платника внесків. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться органом Фонду виключно на підставі даних, зазначених у звіті страхувальника, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника страхових внесків. Обов'язок доведення того, що будь-яке коригування, здійснене органом Фонду у зазначених випадках, є помилковим, покладається на страхувальників.
На час прийняття рішення позивачем, у відповідача відсутній обов'язок по нарахуванню, а відповідно і сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. (П.3-2 Порядку).
Крім того, позивачем порушено Порядок подання та обліку звітів по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, що затверджений постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 04.03.2004 р. № 21, який зокрема передбачає вчинення таких дій позивачем, як самостійно визначити відповідні показники, врахувати їх при складанні зведеного звіту та письмово направити відкоригований звіт страхувальнику, після чого провести ревізію цього платника внесків.
Судом також враховується, що нарахування відповідачем страхових внесків на суми виплат на реалізацію положень Закону України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст. 57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» не проводилося в зв'язку з відсутністю таких вимог в самому Законі та виданням Міністерством освіти і науки України та Міністерством фінансів України Листа № 1/9-681 від 30.11.2005р. “Щодо виконання постанови КМУ від 19.09.2005 р. № 934». В якому роз'яснено, що Законом України “Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених ст.57 Закону України “Про освіту» педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів» не передбачено проведення нарахувань - страхових внесків до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
За таких обставин, позовні вимоги позивач щодо стягнення 31 455,76 грн. заборгованості по страхових внесках, суперечать вимогам чинного законодавства, тому в їх задоволенні належить відмовити.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
В позові Хмельницького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Хмельницький до Хмельницького національного університету, м.Хмельницький про стягнення 31 455,76 грн. заборгованості по страхових внесках відмовити.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подається до апеляційного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Магера
Постанова оформлена і підписана 03.04. 2007 р.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.