03 грудня 2015 року м. Київ К/800/1665/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,
Суддів Ємельянової В.І.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 до Сумської митниці Міндоходів про скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
за касаційною скаргою Сумської митниці Міндоходів на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року,
У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в подальшому доповненим, про: скасування наказу Сумської митниці Міндоходів від 30 серпня 2013 року №261-о «По особовому складу» про припинення перебування на публічній службі ОСОБА_2; поновлення на посаді головного інспектора митного поста «Суми-центральний» Сумської митниці Міндоходів; стягнення з Сумської митниці Міндоходів середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року, позов задоволено. Скасовано наказ Сумської митниці Міндоходів від 30 серпня 2013 року №261-о «По особовому складу» про припинення перебування на публічній службі ОСОБА_2 Поновлено ОСОБА_2 на посаді головного інспектора митного поста «Суми-центральний» Сумської митниці Міндоходів. Стягнуто з Сумської митинці Міндоходів на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 8393 грн 24 коп.
У касаційній скарзі Сумська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з врахуванням наступного.
Судами встановлено, що наказом Сумської митниці Міндоходів №261-о від 30 серпня 2013 року припинено перебування на державній службі ОСОБА_2, головного інспектора митного поста «Суми-центральний» Сумської митниці Міндоходів відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ ( далі - Закон №3723).
Відповідно до вказаного наказу, підставою для звільнення стало те, що 29 серпня 2013 року у рамках досудового слідства, розпочатого за ознаками злочину, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України, співробітниками Управління служби безпеки України в Сумській області було затримано головного інспектора митного поста «Суми-центральний» Сумської митниці Міндоходів ОСОБА_2, за вимагання та отримання хабара. Зазначений факт негативно впливає на репутацію ОСОБА_2 як державного службовця та завдає шкоди авторитету Сумської митниці Міндоходів та державній службі в цілому.
Так, відносини щодо звільненням зі служби державних службовців, в тому числі працівників митниці, врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством, зокрема Законом №3723-ХІІ. При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Дія Закону №3723-ХІІ поширюється на державних службовців митних органів України, де статтею 14 передбачено, що до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює. Статтею 30 вказаного Закону передбачено спеціальні підстави припинення державної служби, зокрема, за порушення Присяги державного службовця.
Тобто, припинення державної служби у зв'язку із порушенням Присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням, а є спеціальною підставою припинення державної служби.
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту митної служби України службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.
Відповідно до статті 21 цього Закону, порушення службової дисципліни - це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема, невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.
Згідно зі статтею 22 Дисциплінарного статуту митної служби України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать: 1) порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників; 2) порушення порядку здійснення митного контролю та митного оформлення предметів, що переміщуються через митний кордон України.
З аналізу наведених норм права видно, що за вчинення посадовими особами митної служби України порушень службової дисципліни, дисциплінарних правопорушень допускається застосування дисциплінарних стягнень, найбільш суворим з яких є звільнення.
Отже, правильними є висновки судів, що державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можливо кваліфікувати як порушення Присяги.
Таким чином, колегія суддів вважає правильними висновки судів щодо протиправності наказу від 30 серпня 2013 року №261-о про звільнення позивача з посади за порушення Присяги, оскільки, зазначивши в оскаржуваному наказі, що факт затримання позивача співробітниками Управління Служби безпеки України в Сумській області негативно впливає на його репутацію та репутацію Сумської митниці, відповідач безпідставно кваліфікував вказану обставину, як порушення Присяги державного службовця.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій прийшли до правильних висновків про задоволення позовних вимог про поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосувалив норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Сумської митниці Міндоходів залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді В.І. Ємельянова
О.П. Стародуб