17 листопада 2015 року м. Київ К/800/43572/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року
у справі №804/14208/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО «Укрпромсервіс» ( надалі - ТОВ «НВО «Укрпромсервіс»)
до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі - ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська)
про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
встановив:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВО «Укрпромсервіс» по взаємовідносинам з ПП «ATM», ТОВ «Градієнт Тек», ПП «Сворог», ТОВ «Транс Бізнес Лайн», ТОВ «Поліметал-торг», ТОВ «Ангстрем Континенталь», за результатами якої складено акт № 379/04-61-22-3/33115728 від 02.09.2013р.;
- визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0004091501 , №0004081501 від 13.09.2013р.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2014р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2014р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська №0004091501 від 13.09.2013р., №0004081501 від 13.09.2013р. В решті позову відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову повністю.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «НВО «Укрпромсервіс» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Відповідно до ч.2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п.2 ч.1 ст.222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «НВО «Укрпромсервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів по взаємовідносинам з ТОВ «Градієнт Тек» за листопад 2012р., ПП «Сворог» за листопад 2012р., ТОВ «Транс Бізнес Лайн» за період з 01.06.2012р. по 31.10.2012р., ТОВ «Поліметал-торг» за червень та вересень 2012р., ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.08.2012р. по 31.10.2012р., ПП «ATM» за період з 01.06.2012р. по 30.11.2012р., за наслідками якої складено акт від 02.09.2013р. №379/04-61-22-3/33115728.
Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем: пп.135.5.4 п.135.5. ст.135, пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України; абз.«а» п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України.
На підставі висновків зазначеного акту ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- №0004091501 від 13.09.2013р., відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1030588,75 грн., в тому числі за основним платежем - 824471,00грн., за штрафними санкціями - 206117,75 грн.,
- №0004081501 від 13.09.2013р., згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 446142,50 грн., в тому числі за основним платежем - 356914 грн., за штрафними санкціями - 89228,50 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.
В силу приписів ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи, в тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо, мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
Так, згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної/контрактної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих/сплачених платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів, у тому числі при їх імпорті, та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Дані положення врегульовані ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Виходячи з наведених правових норм, можливо зробити висновок, що вони дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів/робіт/послуг та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судами також встановлено, що позивачем було укладено ряд угод на придбання товарів та послуг, а саме: з ПП «ATM» договір 0601-1 від 01.06.2012р., ТОВ «Градієнт Тек» договір №1107-1 від 07.11.2012р., ПП «Сворог» договір №111-1 від 19.11.2012р., ТОВ «Транс Бізнес Лайн» договір №0622-1 від 22.06.2012р., ТОВ «Поліметал-торг» договір №0611-1 від 11.06.2012р., ТОВ «Ангстрем Континенталь» договір №0830-1 від 30.08.2012р.
Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що на момент проведення перевірки ТОВ «НВО «Укрпромсервіс» мало необхідні, належним чином оформлені первинні документи, надані до перевірки, що свідчать про реальність господарських операцій позивача із названими контрагентами, а саме: договорами та специфікаціями до них, рахунками-фактур, видатковими накладними, податковими накладними, актами виконаних робіт (наданих послуг), актами приймання-передачі товару, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, довіреностями, витягами з журналів реєстрації довіреностей, банківськими квитанціями та платіжними документами, які підтверджують оплату позивачем грошовими коштами придбаних товарів та послуг. Використання ТОВ «НВО «Укрпромсервіс» придбаних товарів та послуг у власній господарській діяльності підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем.
Податковим органом, в свою чергу, не наведено переконливих доводів та не подано належних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.
На момент здійснення господарських операцій, позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавалися.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами здійснювалися в межах звичайної господарської діяльності підприємств, а тому вони є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, які містять усі обов'язкові реквізити та розкривають зміст та обсяг господарських операцій.
Посилання ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська на ряд актів про неможливість проведення зустрічної звірки та перевірок державних податкових інспекцій, обґрунтовано не взято судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались, а при перевірці та звірці господарські операції саме з позивачем податковим органом не досліджувались.
Поряд з цим, слід також зазначити, що чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів, а також не передбачено обов'язку здійснювати перевірку місцезнаходження контрагентів або сплати податків контрагентами тощо. При невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник.
В свою чергу, відповідачем не було доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо.
Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про протиправність прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ О.В. Вербицька
___________________ Ю.І. Цвіркун