02 грудня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/120/15-а
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- ОСОБА_1
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року у справі за позовом Херсонської міської громадської організації бізнес-Асоціація «Солідарність» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області про захист порушених прав,
Херсонська міська громадська організація бізнес-Асоціація «Солідарність» (далі - позивач, ХМГО «Солідарність») звернулась з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні) про захист порушеного права члена організації ХМГО «Солідарність» ОСОБА_2, шляхом визнання недійсним податкових повідомлень-рішень від 24.03.2014р. за №0001651702, №0001641702 та рішення №7 від 24.03.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що права члена організації ФОП ОСОБА_2 порушені відповідачем при здійснені державного контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів. Права ФОП ОСОБА_2 порушені відповідачем внаслідок невиконання норм ч.2 ст.19 та ст.68 Конституції України, а також ст.ст.77, 79, 86 ПК України.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, оскільки оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.03.2014р. за №0001651702, №0001641702 та рішення №7 від 24.03.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно ненарахованого єдиного внеску винесені правомірно, у межах повноважень та на підставі законодавства України.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано неправомірними податкові повідомлення-рішення від 24.03.2014р. №0001651702, №0001641702 та рішення №7 від 24.03.2014р. про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
На зазначену постанову Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати у повному обсязі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ФОП ОСОБА_2 є членом Херсонської міської громадської організації бізнес-Асоціація «Солідарність», то дана організація є належним позивачем у даній справі, оскільки згідного Статуту для виконання статутних завдань, у порядку встановленому чинним законодавством, може представляти і захищати свої права і права своїх членів в органах державного управління і місцевого самоврядування, судах, арбітражних і третейських судах, а також перед іншими фізичними і юридичними особами, що відповідає положенням ст. 20 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності».
Колегія суддів не може погодитися із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень п.8 ч.1 ст.3 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Згідно ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Положеннями ч.1 ст.55 Конституції України, пункту другого мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №9-зп від 25.12.1997 року (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) будь-яка особа має право звернутись до суду, якщо її права порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
З аналізу вказаних норм та висновку Конституційного Суду України вбачається, що адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача.
В даному випадку колегія суддів вважає, що оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 24.03.2014 року №0001651702 та №0001641702, а також рішення №7 про застосування штрафних санкцій за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску жодним чином не порушують прав, свобод або інтересів ГО «Солідарність», оскільки ці рішення ДПІ носять виключно індивідуальний характер та стосуються виключно прав та обов'язків ФОП ОСОБА_2
Згідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Пунктом 2 ч.1 ст.21 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачено право громадського об'єднання звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.
Згідно до ст.20 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» громадські організації мають право здійснювати захист прав і свобод інтересів суб'єктів господарювання.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013 року №12-рп/2013 - «громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб».
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що право громадської організації на захист в суді прав, свобод та інтересів як своїх членів, так і інших осіб може бути реалізовано виключно у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до положень ч.1 ст.60 КАС України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Крім того, згідно до ч. 2 цієї статті прокурор наділений правом звернення до суду з адміністративним позовом з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді.
Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що діюче законодавство не містить норм, які б наділяли громадські організації правами звернення до адміністративного суду з позовами на захист прав та інтересів інших осіб, на відміну від Уповноваженого з прав людини та прокурора, які наділені такими правами Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та «Про прокуратуру», відповідно.
Таким чином, громадські організації можуть захищати в адміністративному суді права як своїх членів, так і інших осіб виключно на підставі представництва відповідно до положень ст.56-59 КАС України.
Оскільки податкові повідомлення-рішення від 24.03.2014р. №0001651702, №0001641702, а також рішення №7 від 24.03.2014р. про застосування штрафних санкцій не зачіпають прав, свобод чи інтересів ГО «Солідарність», а законодавство не наділяє цю громадську організацію правами на звернення до суду з позовом на захист прав та інтересів інших осіб, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ГО «Солідарність».
Колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції щодо неправомірності податкових повідомлень-рішень від 24.03.2014р. №0001651702, №0001641702, а також рішення №7 від 24.03.2014р. про застосування штрафних санкцій, оскільки правова оцінка цим рішенням може бути надана судом лише під час розгляду адміністративної справи за позовом належного позивача.
Разом з тим адміністративно-процесуальне законодавство не передбачає можливості застосування апеляційною інстанцією передбаченого ст.52 КАС України механізму заміни неналежного позивача на стадії апеляційного перегляду справи.
Враховуючи викладені обставини колегія суддів приходить до висновку, що при вирішені даного спору судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, які призвели до прийняття помилкового рішення, у зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі вимог ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог позивача.
Відповідно до вимог ст.98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат.
Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення.
01 вересня 2015 року набрали законної сили зміни до Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких за подачу апеляційної скарги на постанову судовий збір сплачується в розмірі 110% ставки, що підлягала сплаті при подачі адміністративного позову.
Під час подання адміністративного позову ставка судового збору складала 1827 грн.
Оскільки ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року апелянту відстрочена сплата судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року до ухвалення судового рішення у справі, судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 5359,20 грн. (4872 грн. * 110% = 5359,20 грн.) підлягає стягненню з апелянта.
Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2015 року скасувати, ухвалити у справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Херсонської міської громадської організації бізнес-Асоціація «Солідарність» у справі №821/120/15-а.
Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області судовий збір за подачу апеляційної скарги до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 5359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 коп.
Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.
Повний текст судового рішення виготовлений 04.12.2015 року.
Головуючий: О.В.Джабурія
Суддя: А.В.Крусян
Суддя: О.І.Шляхтицький