02 грудня 2015 року Справа № 876/8530/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Дяковича В.П.,
суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 липня 2015 року по справі № 348/27/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, яким просив визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області в перерахунку пенсії з урахуванням пільгового обчислення стажу та зобов'язати відповідача зарахувати в пільговому обчисленні (зарахувавши кожний рік роботи за один рік і шість місяців) період роботи з 01.12.1994 року по 01.09.1997 року, з 24.09.1997 року по 29.12.1997 року, як трудовий стаж вироблений в районах Крайньої Півночі; зобов'язати відповідача зробити перерахунок та виплатити йому пенсію з врахуванням пільгового обчислення стажу з січня 2000 року (з моменту призначення пенсії).
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 липня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії в частині вимог за період з січня 2000 року по 09 липня 2013 року залишено без розгляду.
Постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 липня 2015 року адміністративний позов задоволено: визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області в перерахунку пенсії з врахуванням пільгового стажу позивачу та зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області зарахувати позивачу в пільговому обчисленні періоди роботи в районах Крайньої Півночі з 01.12.1994 року по 01.09.1997 року і з 24.09.1997 року по 29.12.1997 року як трудовий стаж, вироблений в районах Крайньої Півночі, зарахувавши один рік роботи за один рік шість місяців; зобов'язано відповідача зробити перерахунок пенсії позивачу з врахуванням пільгового стажу з 09.07.2013 року.
Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що обов'язковою умовою надання пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі один рік роботи за один рік 6 місяців є наявність письмового трудового договору про роботу у вказаній місцевості. А оскільки до заяви не було додано необхідних підтверджуючих документів, а саме - письмових договорів про роботу в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, то відповідно і не було правових підстав для обчислення позивачу стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовільнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що період роботи позивача з 01 грудня 1994 року по 01 вересня 1997 року та з 24 вересня 1997 року по 29 грудня 1997 року в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці та довідками від 08.12.1994 р., 04.12.1996 р., 05.08.1997 р., 22.01.2009 р., вих. № 01-16-2/52, чеками про отримання заробітної плати з яких вбачається, що позивач отримував заробітну плату з врахуванням районного коефіцієнту і північної надбавки, тому відповідачем безпідставно було відмовлено позивачеві у пільговому розрахунку стажу.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За правилами абзаців першого та другого пункту 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу від 10 лютого 1960 року, постанови № 148, Указу від 26 вересня 1967 року.
Указом від 10 лютого 1960 року передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Статтею 5 цього Указу встановлено надання додаткових пільг, зокрема, зарахування одного року роботи у вказаних районах за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності працівникам, які переводились, направлялись або запрошувались на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, прирівняні до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей країни, за умови укладення ними трудових договорів про роботу в цих районах строком на п'ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.
Аналогічні умови щодо застосування пільг, передбачених статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, передбачені й Інструкцією про порядок надання пільг особам, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженою постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.
Абзацом першим пункту 5.9 Положення про вахтовий метод встановлено, що працівникам підприємств та організацій, які виїжджають для виконання робіт вахтовим методом у райони Крайньої Півночі або в прирівняні до них місцевості з інших районів держави, надаються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, з врахуванням змін та доповнень, внесених статтями 1 та 2 Указу від 26 вересня 1967 року.
Таким чином, пільги передбачені статтею 5 Указу від 10 лютого 1960 року, в тому числі зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються на працівників, що працювали вахтовим методом.
Судом встановлено, що позивач працював в Івано-Франківському УБР-філіалі АТЗТ «Укрсибнефтегазхолдинг» з 01.12.1994 року по 01.09.1997 рік, та період з 24.09.1997 року по 29.12.1997 рік вахтово-експедиційним методом в районах Крайньої Півночі.
Отже, робота позивача вахтовим методом у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за трудовим договором із підприємством, що не було розташоване у цих районах, не дає йому права на пільги з кратного обчислення трудового стажу (один рік за один рік і шість місяців).
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що на працівників, які працювали вахтовим методом в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, поширюються пільги, передбачені статтями 1-4 Указу від 10 лютого 1960 року, а додаткові пільги, передбачені статтею 5, зокрема зарахування одного року роботи у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців роботи при обчисленні стажу, що дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності, не поширюються. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 27 жовтня 2015 року у справі №338/1079/14-а, а відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати і винести нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області задоволити.
Постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 30 липня 2015 року по справі № 348/27/14-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.П. Дякович
Судді Т.В. Онишкевич
ОСОБА_2