24 листопада 2015 року Справа № 876/7153/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
Головуючогосудді ОСОБА_1,
суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.
з участю секретаря судового засідання Мартинишин Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року у справі № 813/2435/15 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000832101 та №0000842101 від 21.04.2015 року, -
13 травня 2015 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень №0000832101 та №0000842101 від 21.04.2015 року.
Вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків актів перевірки від 03.04.2015 року №13/52/2100/НОМЕР_1 та від 03.04.2015 року №13/55/2100/НОМЕР_1 про порушення позивачем п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування а відтак виключається його обов'язок обліковувати товарні запаси, у зв'язку з чим вважає, що рішення підлягають скасуванню.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року у справі № 813/2435/15 позов задоволено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на неї апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.
Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що згідно серії ВО2 свідоцтва №078202 про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 зареєстрований 07.05.2002 року як фізична особа-підприємець (а.с.17).
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на обліку в Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області.
Перевірку здійснено на підставі Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 рокуХа 2755-VІ, законів України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», постанов Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року №854 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями», від 13 травня 1996 року № 493 «Про Тимчасовий порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», від 31 березня І999 року № 500 «Про впорядкування видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на право оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним, плодовим і виноградним, алкогольними напоями та тютюновими виробами», від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», від 07 серпня 2001 року № 940 «Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та справляння акцизного збору», від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва»; Положення про Департамент контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, затвердженого наказом Міндоходів від 01.07.2013 № 224; наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 24.07.2002 № 218 «Про затвердження правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами» та інших нормативно-правових актів, які регулюють виробництво, зберігання та обіг спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів в Україні.
За результатами перевірки складено акти про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами:
- від 03.04.2015 року №13/52/2100/28940203296 (а.с.9-12), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, порушено вимоги : ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
- від 06.04.2015 року №13/55/2100/28940203296 (а.с.13-15), у висновках якого зафіксовано порушення позивачем вимог податкового законодавства, порушено вимоги : ст.ст.15,16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За результатами перевірки податковим органом винесено повідомлення - рішення від 21.04.2015 року №0000842101 та від 21.04.2015 року №0000832101, у зв'язку з порушенням п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 32 783,20 грн. та 50 988,00 грн.(а.с.7-8).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимогах у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірності винесення оскаржуваних рішень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.
Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Згідно ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій;
Тобто, в п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» міститься застереження щодо ведення обліку товарів на складах для осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів.
До кола таких осіб належать і фізичні особи-підприємці, які перебувають на обліку як платники єдиного податку.
Так, відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об'єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту.
Відповідно до пп. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої та п'ятої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.
Форми книги обліку доходів та книги обліку доходів і витрат, а також порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 № 1637.
Відповідно до п. п. 4, 5 Порядку ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2011 № 1637, (далі за текстом - «Порядок»), у Книзі відображається фактично отримана сума доходу від провадження діяльності із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік. Записи у Книзі виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема кошти, що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги).
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що книга обліку доходів, яка застосовується суб'єктами підприємницької діяльності - платниками єдиного податку, лише відображає рух готівки у процесі здійснення господарської діяльності по періодам та в розрізі загальної суми неперсоніфікованих доходів і витрат та є формою контролю за забезпеченням виконання податкових зобов'язань.
Таким чином, вищезазначеними нормативно-правовими актами визначено порядок ведення доходів і витрат фізичними особами-підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.
Так, форма книги обліку доходів та витрат передбачає лише ведення обліку доходів і не передбачає ведення обліку товарних запасів.
Аналогічної позиції притримується і Міністерство доходів і зборів шляхом надання роз'яснення платникам податків №107.07, яке розміщено в Єдиній базі податкових знань, ключовою суттю якого є те, що фізичні особи - підприємці, які є платниками єдиного податку, не здійснюють облік залишків товарних запасів, матеріалів, сировини та не відображають їх у книгах обліку доходів (книгах обліку доходів та витрат).
Аналіз вищенаведеного свідчить про те, що фізичні особи-підприємці, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, не повинні вести облік обсягів реалізованих товарів (наданих послуг). Оскільки на момент вчинення фактичної перевірки ОСОБА_2 перебував на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується довідкою від 21.05.2012 року серії А № 197166 (а.с.18), то цей факт виключає обов'язок суб'єкта господарювання обліковувати товарні запаси.
Враховуючи вищенаведене, колегія суду вважає, що дана апеляційна скарга є безпідставною, не обґрунтованою і не підлягає до задоволення.
А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при вирішенні оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 року у справі № 813/2435/15 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Р.П. Сеник
Судді : Р.Б. Хобор
ОСОБА_3