Справа: № 826/14090/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Грибан І.О.
Іменем України
03 грудня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючий-суддя Грибан І.О.
судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.
за участі :
секретар с/з Артюхіна М.А.
пр-к апелянта Рукін В.В.
пр-к відповідача Сперкач С.В.
розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо-Вікна» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо-Вікна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії-
Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 17586/10/26-55-22-08 від 16 березня 2015 року Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві про непогодження застосування податкового компромісу до податкового повідомлення-рішення № 0005552201 від 15 жовтня 2013 року;
- зобов'язати відповідача погодити застосування податкового компромісу до податкового повідомлення-рішення № 0005552201 від 15 жовтня 2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 03 березня 2015 року позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві із заявою № 25 про намір досягнення податкового компромісу по податковому повідомленні-рішенні від 15 жовтня 2013 року № 0005552201.
Рішенням від 16 березня 2015 року № 17586/10/26-55-22-08 Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м.Києві не погодила застосування податкового компромісу, оскільки суми податкових зобов'язань ТОВ «Вінсо-Вікна» з податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 15 жовтня 2013 року № 0005552201 є узгодженими в розумінні п.п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 254 КАС України, відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 Податкового кодексу України та п.п. 2.2 п. 2 наказу № 13 застосування у даному випадку не є можливим.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності рішення державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві 16 березня 2015 року № 17586/10/26-55-22-08 щодо непогодження застосування податкового компромісу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 11-2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України підставою для примирення сторін на будь-якій стадії процесу є досягнення податкового компромісу щодо сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
За визначенням пункту 1 підрозділу 92 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.
Пунктом 8 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України податковий компроміс вважається досягнутим після сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань згідно із цим підрозділом.
З системного аналізу наведених норм вбачається, що у разі несплати платником податків податкового зобов'язання у відповідному розмірі, таке зобов'язання вважається неузгодженим, натомість якщо платник сплатив таку суму, то компроміс вважається досягнутим, при цьому, момент узгодження грошового зобов'язання в такому випадку переноситься на момент звернення платника із заявою про ініціювання процедури податкового компромісу.
Податковий компроміс не може вважатися досягнутим до моменту здійснення оплати відповідної суми (п.8), водночас несплата такої суми в будь-якому випадку має наслідком неузгодженість податкового зобов'язання в силу пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (останнє речення).
При цьому, відповідно до пункту 56.18 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно із ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, заява про застосування податкового компромісу стосувалась податкового зобов'язання, визначеного на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013 року № 0005552201.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 826/16872/14 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 грудня 2014 року, в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо-Вікна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки відносно позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «ТМЦ СПЕЦТОРГ» за період з 01.05.2013 по 31.05.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 15.08.0213 № 624/22-01/33308473 та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013 року № 0005552201 відмовлено повністю.
Отже, з 25 лютого 2015 року податкове зобов'язання, визначене на підставі податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013 року № 0005552201, є узгодженим у відповідності до пункту 56.18 Податкового кодексу України у зв'язку із набранням законної сили судовим рішенням.
Із заявою про застосування податкового компромісу позивач звернувся до податкового органу 03.03.2015 року, а визначені законом 5 % від суми податкового зобов'язання сплатив 04.03.2015 року.
З огляду на викладене, в даному випадку, підстави для застосування податкового компромісу у контролюючого органу були відсутні.
Доводи апелянта щодо тривалості процедури судового оскарження в зв'язку з подання касаційної скарги, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки касаційне провадження відкрито ухвалою ВАСУ від 24.03.2015 року, тоді як оскаржуване рішення прийнято відповідачем 16.03.2015 року.
На підставі викладеного, суд першої інстанції вірно вважав, що прийняте контролюючим органом рішення про відмову застосування податкового компромісу є правомірним.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінсо-Вікна» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя І.О.Грибан
Суддя О.О.Беспалов
Суддя А.Б.Парінов
Повний текст виготовлено - 04.12.2015 р.
.
Головуючий суддя Грибан І.О.
Судді: Парінов А.Б.
Беспалов О.О.