Головуючий у 1 інстанції - Панова Т.Л.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
01 грудня 2015 року справа №229/2739/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача ОСОБА_1, суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., при секретарі Святодух О.Б., за участю представника відповідача ОСОБА_2 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року у справі № 229/2739/15-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,-
29 липня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому зазначає, що з 2010 року вона перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком в розмірі 1732,49грн, призначену відповідно до загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Після призначення пенсії продовжує працювати вихователем у Дружківському дитячому будинку - інтернаті. З квітня 2015року з її пенсії щомісячно утримується 259,87грн, внаслідок чого вона отримує пенсію в розмірі 1472,62грн. Звернувшись до Пенсійного фонду, отримала відповідь, що зменшення пенсії пов'язане з тим, що з 01 квітня 2015року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", яким передбачено здійснення виплати призначеної пенсії працюючим пенсіонерам у розмірі 85% , але не менше півтора прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. При цьому порядок виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановлений цим законом, поширено на всіх пенсіонерів, незалежно від часу призначення пенсії. Вважає, що утримання з її пенсії здійснено з порушенням її конституційних прав. Призначена їй пенсія є її власністю, а тому позбавлення її частини пенсії, 15% від призначеного розміру, є примусовим вилученням частини її власності. Нормативно правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Пенсія їй призначена у 2010році, до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", отже поширення порядку виплати пенсії працюючим пенсіонерам, встановленого вказаним законом , порушує її конституційні права. В умовах постійного стрімкого зростання цін та тарифів, зменшення виплати пенсії негативно позначилося на її матеріальному становищі. Вона змушена працювати, оскільки призначений розмір її пенсії не забезпечує задоволення її життєвих потреб та достатній життєвий рівень.
Вилучення частини належної їй пенсії погіршує її матеріальний стан та призводить до порушення її конституційного права на достатній життєвий рівень. Крім матеріальної шкоди, їй неправомірними діями відповідача завдано моральну шкоду. Вона змушена нервувати, хвилюватись. Порушились її нормальні життєві зв'язки, її чоловік - інвалід війни 2групи, і потребує постійної лікування, а зменшення пенсії суттєво зменшило їхній сімейний бюджет. Моральну шкоду оцінює в 1000грн. Позивач просив визнати рішення відповідача про утримання частини її пенсії з 01 квітня 2015року протиправним та скасувати; зобов'язати відповідача поновити їй виплату пенсії з 01 квітня 2015року у призначеному їй розмірі 1732,49грн; стягнути з відповідача суму недоотриманої пенсії за період з квітня по 29 липня 2015року у розмірі 1039,48грн та моральну шкоду в розмірі 1000грн, судові витрати 73,08грн. Під час розгляду справи позивач зменшила розмір позовних вимог про що надала заяву і просить визнати рішення УПФУ про виплату їй пенсії в розмирі 85% призначеного розміру з 01.04.2015року протиправним та скасувати; зобов'язати відповідача поновити їй виплату пенсії з 01 квітня 2015року у призначеному розмірі 1732,49грн; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 1000грн та судові витрати в сумі 255,78грн . Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року у справі № 229/2739/15-а у задоволенні позову - відмовлено. Позивач із таким рішенням суду першої інстанції не погодилася, подав апеляційну скаргу, в якій, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 19,22,41,55,68 Конституції України. Також позивач зазначає, що підставою для скасування оскаржуваної постанови суду є невідповідність висновків суду обставинам справи. Під час апеляційного розгляду представники відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 195 ч.1 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Позивач перебуває на обліку у позивача з липня 2010 року, отримує пенсію за віком. Розмір призначеної пенсії складає 1732,49грн. (а.с.24). Встановлено, що позивач продовжує працювати вихователем у Дружківському дитячому будинку-інтернаті, що визнається сторонами у справі. З 01 квітня 2015 року по теперішній час позивачу фактично виплачується щомісячно пенсія в сумі 1472,62грн., що складає 85% від призначеної їй пенсії (а.с.25). Окремого рішення про виплату позивачу пенсії в розмірі 85% від призначеного, відповідач не приймав. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України , органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України. Відповідно до абзацу другого частини 1 загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015року № 213 - VIII) тимчасово, у період з 01 квітня 2015року по 31 грудня 2015року у період роботи на інших посадах/роботах пенсія , призначена особі відповідно до цієї статті, розмір якої перевищує 150% прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 % призначеного розміру, але не менше 150 % прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Зазначені положення Закону не визнанні неконституційними, а тому підлягають виконанню.
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач діяв відповідно до вимог вищевказаного Закону, а тому його дії щодо виплати позивачу пенсії в розмірі 1472,62грн є правомірними. Тому підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання рішення УПФУ про виплату їй пенсії в розмірі 85% від призначеного розміру, а також зобов'язання поновити їй виплату пенсії з 01 квітня 2015року в призначеному розмірі задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди, оскільки судом не встановлено неправомірності дій відповідача та завдання.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається. Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року у справі № 229/2739/15-а - залишити без задоволення. Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 12 жовтня 2015 року у справі № 229/2739/15-а за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці Донецької області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлено 07 грудня 2015 року.
Головуючий суддя А.А.. ОСОБА_1
Судді Т.Г. Гаврищук
ОСОБА_4