Головуючий у 1 інстанції - Юзефович І.О.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
"07" грудня 2015 р. справа №428/10550/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 листопада 2015 року у справі № 428/10550/15-а про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області в особі заступника начальника ОСОБА_3 та начальника юридичного відділу ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, визнання порушеними права, визнання дій умисними та систематичними, визнання використання норм такими, що порушили вимоги ст. 19, 113, 116 Конституції України, визнання порушення ст. 92 Конституції України, визнання зобов'язання виконати вимоги ст. 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік та попередні роки, відшкодування матеріальної шкоди за 2014 рік у розмірі 100 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. , -
19 жовтня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області в особі заступника начальника ОСОБА_3 на начальника юридичного відділу ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, визнання порушеними права, визнання дій умисними та систематичними, визнання використання норм такими, що порушили вимоги ст. 19, 113, 116 Конституції України, визнання порушення ст. 92 Конституції України, визнання зобов'язання виконати вимоги ст. 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік та попередні роки, відшкодування матеріальної шкоди за 2014 рік у розмірі 100 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. (а.с. 1-6).
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 листопада 2015 року позовну заяву ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області в особі заступника начальника ОСОБА_3 на начальника юридичного відділу ОСОБА_4 залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з даним позовом (а.с. 25-26).
Не погодившись з судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 листопада 2015 року у справі № 428/10550/15-а за позовом Управління соціального захисту населення Орджонікідзевського району Марпіупольської міської ради до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області в особі заступника начальника ОСОБА_3 на начальника юридичного відділу ОСОБА_4 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду. Крім того, апелянт просить суд прийняти окрему ухвалу про порушення суддею Юзефовичем І.О. присяги судді та передати в правозахисні органи для порушення кримінальної справи та припинення корупції.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, вказував на невірне застосування ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані правовідносини повинні регулюватися Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» та нормами Цивільного кодексу України (а.с. 30-32).
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с. 32).
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити на продовження розгляду, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову та матеріалів справи, 13 жовтня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про порушення ним прав позивача у 2014 році.
17 жовтня 2014 року Управління праці та соціального захисту населення надало позивачу відповідь № 4018/03 на його заяву. Цю відповідь отримано ОСОБА_2
25 жовтня 2014 року (а.с. 7). Тобто, саме з 25 жовтня 2015 року позивач мав право оскаржувати її у судовому порядку.
Позовна заява по даній справі подана до суду 19 жовтня 2015 року, що вбачається зі штампу вхідної кореспонденції суду на позовній заяві (а.с. 1). Питання щодо поновлення строку подання позовної заяви позивачем не ставилось.
Суд першої інстанції залишив позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку із пропущенням процесуального строку для подання вказаного позову (а.с. 25-26).
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
В своїй позовній заяві позивач зазначає, що він звертається з даним позовом не в перший раз, а повторно після 20 січня 2015 року та 22 червня 2015 року (а.с. 1).
Дійсно, при розгляді справи, колегією суддів встановлено, що 22 червня 2015 року позивач звернувся до суду першої інстанції із вимогами про порушення та фальсифікацію вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», порушення принципу верховенства права, порушення цивільних прав, позбавлення права на отримання інформації та відшкодування спричиненої матеріальної шкоди.
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 14 липня 2015 року у справі № 428/5570/15-а адміністративний позов ОСОБА_2 повернуто позивачу (а.с. 43-44).
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2015 року ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 45-44).
16 вересня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_2 у справі № 425/5570/15-а знов повернуто судом першої інстанції у зв'язку з невиконанням ухвали про залишення позовної заяви без руху (а.с. 47-48).
Як вбачається з матеріалів справи, 19 жовтня 2015 року повторно звернувся до суду із позовом, суд першої інстанції залишив позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду (а.с. 1, 25-26).
Однак, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, залишаючи позовні вимоги без розгляду, діяв передчасно, всупереч вимогам Кодексу адміністративного судочинства, оскільки не перевірив зазначені позивачем обставини у справі, а саме не перевірив чи звертався позивач до суду у січні та у червні 2015 року із тими самими вимогами, що і заявлені в даному позові.
Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду діяв передчасно, не з'ясувавши чи мав факт повторного звернення до суду з однаковими вимогами, а відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направлення до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення п.1 ч. 1 ст. 204 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 197, 199, 202, 204,205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 листопада 2015 року у справі № 428/10550/15-а - задовольнити частково.
Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 листопада 2015 року у справі № 428/10550/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради Луганської області в особі заступника начальника ОСОБА_3 на начальника юридичного відділу ОСОБА_4 про визнання дій протиправними, визнання порушеними права, визнання дій умисними та систематичними, визнання використання норм такими, що порушили вимоги ст. 19, 113, 116 Конституції України, визнання порушення ст. 92 Конституції України, визнання зобов'язання виконати вимоги ст. 21 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік та попередні роки, відшкодування матеріальної шкоди за 2014 рік у розмірі 100 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 50 000 грн. - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Г.Арабей
ОСОБА_5
ОСОБА_6