Головуючий у 1 інстанції - Котормус Т.І.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
"07" грудня 2015 р. справа №233/5607/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання - Челаховій О.О., за участі прокурора - Сущенка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 вересня 2015 року у справі № 233/5607/15-а за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до посадових осіб Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Прокуратура Донецької області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,-
21 вересня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, в інтересах якого діє ОСОБА_2,звернулись до суду з позовом до посадових осіб Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: Прокуратура Донецької області, Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про:
- скасування рішення, постанови і висновки, які винесені слідчими органами Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, як такі, що винесені з повним і умисним порушенням слідчих дій, вимог Закону України "Про міліцію", КПК України, Конституції України і повним порушенням процесуальних прав громадян по: кримінальній справі, зареєстрованій в ЄРДР за №12013050380003203 від 24 грудня 2013року; кримінальній справі, зареєстрованій в ЄРДР за №12014050380000241 від 14 лютого 2014року; службовій перевірці від 20 липня 2015року; заяві в МВ ГУМВС від 20 липня 2015року в інтересах ОСОБА_3;
- у відповідності до вимог ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України винести окрему ухвалу суду, якою зобов'язати Головне управління України в Донецькій області відсторонити від посади начальника Костянтинівського МВ ОСОБА_4 за бездіяльність по розслідуванню адміністративних і кримінальних правопорушень, приховуванні злочинів в змові групою посадових осіб;
- призначення службового розслідування по факту бездіяльності по розгляду адміністративних та кримінальних правопорушень, приховуванні злочинів в змові групою посадових осіб начальником Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4;
- у відповідності до вимог ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України винести окрему ухвалу суду, якою зобов'язати прокуратуру Донецької області порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 по факту бездіяльності з розслідування кримінальних справ, знищення матеріалів справи, службового підроблення, фальсифікації кримінальних справ, використання службового становища в змові групою посадових осіб;
- у відповідності до ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути з відповідачів компенсацію моральної шкоди;
- зобов'язання відповідачів дати оголошення в місцеві засоби масової інформації про розгляд в Костянтинівському міськрайонному суді адміністративної справи за позовом до посадових осіб Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області, за фактом бездіяльності по розслідуванню кримінальних справ, знищення матеріалів справи, службового підроблення, фальсифікації кримінальних справ, використання службового становища в змові групою посадових осіб(а.с. 1-3).
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 вересня 2015 року у справі № 233/5607/15-авідмовлено у відкритті провадження у справі(а.с. 10).
Не погодившись з судовим рішенням,ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 вересня 2015 року у справі № 233/5607/15-а та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що він оскаржує дії посадових осіб суб'єкта владних повноважень в порядку адміністративного судочинства, при цьому він просить притягнути цих осіб до відповідальності, зокрема, кримінальної, тому ця справа є справою адміністративною юрисдикції(а.с.18-19).
Позивачі та відповідачі у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином. В апеляційній скарзі позивач просить розглянути справу в письмовому провадженні.
Представник третьої особи - Прокуратури Донецької області просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,пояснення представника третьої особи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги,юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав.
В суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач звернувся із позовом до суду, зокрема, про скасування рішень, постанов, як таких, що винесені з порушенням слідчий дій, вимог чинного законодавства стосовно кримінальних справ (кримінальній справі, зареєстрованій в ЄРДР за №12013050380003203 від 24 грудня 2013року; кримінальній справі, зареєстрованій в ЄРДР за №12014050380000241 від 14 лютого 2014року) та щодо службової перевірці від 20 липня 2015року. Крім того позивач просить суд призначити службове розслідування по факту бездіяльності по розгляду адміністративних і кримінальних правопорушень, приховуванні злочинів в змові групою посадових осіб начальником Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4
Судом першої інстанції відмовлено у відкритті провадження у справі в зв'язку з тим, щодо дані вимоги мають розглядатися в поряду кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання не чинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Частиною 2 ст. 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Як вбачається з рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі. Отже, правовідносини, що мають місце під час розгляду заяв про злочини, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Тому перевірка скарг на рішення, дії чи бездіяльність вказаних суб'єктів владних повноважень має відбуватися у тому ж процесуальному порядку і тим же судом, на який відповідно до закону покладені повноваження щодо перевірки й оцінки доказів у кримінальній справі, тобто судом із розгляду кримінальних справ.
Зазначене обумовлює висновок, що компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ.
Відтак, скарги осіб стосовно прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень щодо заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини суди повинні розглядати і вирішувати у кримінальному судочинстві.
У справі, що розглядається, спір стосується правомірності дій посадових осіб Костянтинівського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України при розгляді скарги на дії посадових осіб, які здійснювали перевірку заяви про злочин, однак до позовних вимог включено і скасування постанов, висновки щодо службового розслідування по вищевказаним кримінальним справа та призначення службового розслідування по факту бездіяльності по розгляду адміністративних і правопорушень, приховуванні злочинів в змові групою посадових осіб начальником Костянтинівського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_4
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12 березня 2013 року № 230, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція), яка визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні.
Відповідно до п. 2.5 Інструкції,підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку.
За результатами службового розслідування затверджується висновок, який може бути оскаржений у строки і в порядку, що визначені законодавством України (п. 6.3.6 Інструкції).
Як вбачається з позовної заяви, позивачем оскаржуються дії та бездіяльність посадових осіб під час проведення службового розслідування, при здійсненні власних управлінських функцій, неповідомлення його про розгляд його письмових заяв, які стосуються не тільки прийнятих рішень в кримінальному провадженні,а порушень допущених посадовими особами під час здійснення їх функціональних обов'язків .
Відповідно до п.4 ч.1 ст.106 КАС України в разі подання позову до декількох відповідачів - позивач обґрунтовує зміст своїх позовних вимог щодо кожного з відповідачів, що судом першої інстанції не враховано при прийнятті оскаржуваної ухвали.
Враховуючи вищевикладене та те, що позовні вимоги не конкретизовані та є такими, що можуть відноситися також до адміністративної юрисдикції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі діяв передчасно, не уточнивши у позивача його вимоги, не витребувавши матеріали кримінальних проваджень та службових розслідувань,заяв позивача щодо проведення службових розслідувань,не з'ясувавши питання які саме функції здійснювались відповідачами та порушували його права, в чому полягала бездіяльність відповідачів, а відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направлення до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення п.1 ч. 1 ст. 204 КАС України.
Інші позовні вимоги позивача про застосування ст. 166 КАС України є похідні від вищевикладених та можуть розглядатись лише при розгляді справи по суті.
Що стосується вимог апелянта про новий колегіальний склад суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що зазначені питання не входять до компетенції апеляційної інстанції.
На підставі наведеного, керуючись статтями 195, 197, 199, 202,204,205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 вересня 2015 року у справі № 233/5607/15-а - задовольнити частково.
Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 вересня 2015 року у справі № 233/5607/15-аскасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вступну та резолютивну частини ухвали прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 07 грудня 2015 року.
Повний текст ухвали виготовлено 07 грудня 2015 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Т.Г.Арабей
ОСОБА_8
ОСОБА_9