03 грудня 2015 рокусправа № 804/16976/14
ОСОБА_1 апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Компанія Севеко»
на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року по справі
за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Компанія Севеко» до ОСОБА_1 митниці Міндоходів про скасування рішення,-
Позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Компанія Севеко» (далі - ТОВ «Компанія Севеко») звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 митниці Міндоходів, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №110050004/2014/000059/1 від 04.07.2014 року.
Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 07.11.2014 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ТОВ «Компанія Севеко» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів ст.49,51,52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, яка визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України; митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Приписами ч.2,3 ст.53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5,6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;
У разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
Із матеріалів справи вбачається, що 19.12.2013 року між ТОВ «Компанія Севеко» та ОАО «Беларуский металургический завод - управляющая компания холдинга «Беларусская металлургическая компанія» укладено договір купівлі - продажу №13025736, відповідно до якого контрагент взяв на себе зобов'язання поставляти позивачу товар визначений у додатках до даного договору, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар.
На підставі вищезазначеного контракту позивачем на митну територію України ввезений товар - «сталь вуглецева для армування залізобетонних конструкцій періодичного профілю в прутках d 12 мм, S500 СТБ1704-2012 (арматура d 12 S500) немірної довжини в кількості 67680 т., митна вартість 1т становить 15 630 російських рублів.
Для митного оформлення товару представником позивача ТОВ ОПТТОРГБРОКСЕРВІС» подана митна декларація №110050004/2014/003261 від 04.07.2014 року, в якій зазначена вартість товару за ціною угоди - 1 057 838,4 рос. рублів.
До вантажної митної декларації додані наступні документи: 1) облікова картка суб'єкта ЗЕД №110/2013/0001124 від 06.06.2013 року; 2) накладна УМВС №03363477 від 29.06.2014 року; 3) платіжне доручення №11 від 18.06.2014 року; 4) рахунок-фактура №75441769 від 29.06.2014 року; 5) рахунок на попередню оплату №65048768 від 16.06.2014 року; 6) зовнішньоекономічний контракт № 13025736 від 19.12.2013 року; 7) додаткові угоди №1 від 19.12.2013 року, №2 від 21.01.2014 року; 8) додатки №2 від 19.12.2013 року, №14 від 10.06.2014 року; 9) довідка радіологічного контролю №2719 від 29.06.2014 року; 10) сертифікат про походження товару ВУІІА4312010467 від 29.06.2014 року; 11) сертифікат якості №р5028 від 29.06.2014 року; 12) копія декларації країни відправлення №14336/290614/0024569 від 29.06.2014 року.
Згідно положень ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом послідовного застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються; другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості; г) резервного; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
За приписами ч.1-3 ст. 54, 58 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу, при цьому метод визначення митної вартості за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Із матеріалів справи вбачається, що митним органом при перевірці заявленої позивачем митної вартості товару встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме: рахунок - фактура № 75441769 від 29.06.2014 року не містить дані про умови та строки оплати; рахунок експортера ОАО «Беларуский металургический завод - управляющая компания холдинга «Беларусская металлургическая компанія» №3012115184071, зазначений в наданому рахунку фактурі № 75441769 від 29.06.2014 року не відповідає рахунку зазначеному в розділі XII юридичні, поштові та банківські реквізити сторін угоди № 13025736 від 19.12.2013 року, а також рахунку одержувача №3012115184097 в платіжному дорученні на попередню оплату № 11 від 18.06.2014 року; рахунок-фактура № 75441769 від 29.06.2014 року містить банківські реквізити імпортера ПАО «ВТБ Банк» м. Київ, що також не відповідає даним угоди та платіжного доручення №11 від 18.06.2014 року, де зазначені реквізити банка платника АТ «УкрСібБанк», м. Харків; надані до митного оформлення декларація відправника №14336/290614/0024569 від 29.06.2014 року та сертифікат про походження ВУUА4312010467 від 29.06.2014 року не містить дані щодо довжини арматури (Н/Д згідно рахунку № 75441769); в сертифікаті якості зазначено перший сорт арматури, а в рахунку - фактурі № 75441769 от 29.06.2014 року вказано «мелкий сорт», що встановлює протиріччя в якісних та фізичних показниках оцінюваного товару, крім того під час здійснення контролю заявленої митної вартості товару за основним методом відповідачем виявлено, що заявлена позивачем митна вартість товару нижча, ніж при попередньому оформленні такого товару, що спричинило необхідність здійснити перевірку правильності її визначення, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів, на підставі чого на адресу позивача надіслане повідомлення про необхідність надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 3) виписку з бухгалтерської документації, проте електронним повідомленням від 04.07.2014 року позивач відмовився від надання додаткових документів.
Митний орган 04.07.2014 року відмовив в прийнятті поданої декларації, надав картку відмови в митному оформлені товарів №110050004/2014/00110 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №110050004/2014/000059/1 за другорядним методом 2а) за ціною договору щодо ідентичних товарів.
Матеріали справи свідчать, що після випуску товару у вільний обіг, відповідно до поданих до митного органу митних декларацій №110050004/2014/003288 від 04.07.2014 року, №110050004/2014/003303 від 07.07.2014 року, №110050004/2014/00378 від 09.07.2014 року, №110050004/2014/003407 від 10.07.2014 року позивачем 02.09.2014 року надано відповідачу додаткові документи, а саме: копію інформаційного листа №91/1759 від 27.08.2014 року; копію інформаційного листа №91/1778 від 01.09.2014 року; копію додаткової угоди №5 від 10.02.2014 року до контракту №13025736 від 19.12.2013 року; копію рахунків-фактур № 75441769 від 29.06.2014 року, № 75441887 від 30.06.2014 року, № 75442422 від 03.07.2014 року, № 75442511 від 04.07.2014 року, № 75442599 від 05.07.2014 року; копії сертифікатів про походження товарів № ВУUА4312010467 від 29.06.2014 року, № ВУUА4312010469 від 30.06.2014 року, №BYUА4312010488 від 03.07.2014 року, № BYUА НОМЕР_1 від 04.07.2014 року, № BYUА НОМЕР_2 від 05.07.2014 року; копії сертифікатів якості №р5028 від 29.06.2014 року, №р5091 від 30.06.2014 року, №р5207 від 03.07.2014 року, №р5259 від 04.07.2014 року, №р 5301 від 05.07.2014 року; копії митних декларацій №110050004/2014/003288 від 04.07.2014 року, №110050004/2014/003303 від 07.07.2014 року, №110050004/2014/00378 від 09.07.2014 року, №110050004/2014/003407 від 10.07.2014 року.
Проте суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що дані документи не підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару за ціною договору, так як надіслані позивачем копії рахунків-фактури, сертифікатів про походження товару, сертифікатів якості товару надавалися позивачем під час проведення митного контролю та митного оформлення декларацій №110050004/2014/003288 від 04.07.2014 року, №110050004/2014/003303 від 07.07.2014 року, №110050004/2014/00378 від 09.07.2014 року, №110050004/2014/003407 від 10.07.2014 року.
Наданий позивачем лист виробника товару №91/1778 від 01.09.2014 року містить роз'яснення щодо діючого розрахункового рахунку ОАО «Беларуский металургический завод - управляющая компания холдинга «Беларусская металлургическая компанія» та його помилкового зазначення у всіх рахунках-фактурах, наданих до митного оформлення вказаних митних декларацій, проте розбіжності виявлені в банківських реквізитах не спростовані наданою копією додаткової угоди №5 від 10.02.2014 року, якою було внесено доповнення до контракту №13025736 від 19.12.2013 року, щодо додання до існуючих і інших розрахункових рахунків покупця товару у інших банківських установах.
У митних деклараціях №110050004/2014/003288 від 04.07.2014 року, №110050004/2014/003303 від 07.07.2014 року, №110050004/2014/00378 від 09.07.2014 року, №110050004/2014/003407 від 10.07.2014 року позивачем також заявлені відомості про банківські реквізити імпортера ПАТ «УКРСИББАНК», що не відповідають змінам, внесеним додатковою угодою №5 від 10.02.2014 року, яка є невід'ємною частиною зовнішньоекономічного контракту з дати її підписання.
В наданому позивачем платіжному дорученні №11 від 18.06.2014 року в графі «Банк посередник» зазначено реквізити отримувача вантажу- ОАО «Сбербанк России», рахунок - 30101810400000000225, SWIFТ-код 044525225, проте інформація про ці банківські реквізити не зазначена в жодному з наданих відповідачу документів.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач не виконав умови, передбачені ст.58 МК України для митного оформлення товару при декларуванні митної вартості товару за ціною договору, а тому прийняте відповідачем 04.07.2014 року рішення про коригування митної вартості товарів №110050004/2014/000059/1 є правомірним.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Компанія Севеко» - залишити без задоволення.
Постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова