03 грудня 2015 рокусправа № 804/671/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року по справі
за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Територіального Південного управління Внутрішнього аудиту та контролю, 3 особи Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання незаконними дій, -
Позивач Військова частини НОМЕР_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Територіального Південного управління Внутрішнього аудиту та контролю (далі - ТУ ВАК), 3 особи Квартирно - експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська (далі - КЕВ м. Дніпропетровська), в якому просить визнати незаконними дії ТУ ВАК в частині внесення даних до п. 2.3.6 аудиторського звіту щодо недоотримання позивачем фінансових ресурсів внаслідок заниження ціни по оплаті мешканцями гуртожитків комунальних послуг (електроенергія та опалення) на загальну суму 1917167,67 грн.; визнати незаконними дії ТУ ВАК щодо надання рекомендацій №27 про зобов'язання оприбуткувати до 17.09.2013 року за бухгалтерським обліком недоотримання фінансових ресурсів, внаслідок заниження ціни по оплаті мешканцями комунальних послуг на загальну суму 1917167,67 грн., як дебіторську заборгованість та забезпечити її погашення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2015 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено, що ТУ ВАК проведено аудиторське дослідження Військової частини НОМЕР_1 за період з 01.11.2011 року по 29.07.2013 року, за результатами якої складено аудиторський звіт № 234/3/2/95аз від 23.08.2013 року.
Відповідно до викладених в звіті висновків під час проведення аудиторського дослідження встановлено порушення керівництвом будинкоуправління, яке підпорядковане Військовій частині НОМЕР_1 , чинного законодавства щодо нарахування оплати наданих послуг з утримання житлових будинків (гуртожитків) військових містечок, а саме аудитом проведених видатків КЕВ м. Дніпропетровська на оплату комунальних послуг (електроенергію) спожитих мешканцями житлових будинків (гуртожитків) Військової частини НОМЕР_1 встановлено, що протягом 2011-2013 років застосовувались тарифи, як для категорії споживачів «бюджетна установа», проте нарахування та відшкодування вартості спожитих послуг електроенергії мешканцям, будинкоуправлінням здійснювалося за тарифом для категорії споживачів «населення», що призвело до недоотримання Військовою частиною НОМЕР_1 фінансових ресурсів на загальну суму 1917167,67 грн.
За результатами проведеного аудиту командиру Військової частини НОМЕР_1 були надані відповідні рекомендації щодо усунення виявлених порушень та запобігання в подальшому неефективного та не результативного використання бюджетних коштів.
Не погодившись з висновками даного звіту та наданими в ньому рекомендаціями позивач оскаржив його в судовому порядку.
Відповідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої, судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч.3 ст. 26 БК України внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю.
Відповідно до п. 6.6 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту» № 1247 від 04.10.2011 року (далі - Наказ №1247), аудиторський звіт - документ, складений за результатами внутрішнього аудиту, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.
Пунктом 6.17 Наказу №1247 передбачено, що рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні містити конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності установи, щодо яких проводився внутрішній аудит.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку аудиторський звіт, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства не є правовим документом, який встановлює відповідальність та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні ч.1 ст. 17 КАС України, а є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства, документом, на підставі якого може бути прийняте рішення контролюючого органу, а тому оскарження позивачем висновків даного звіту та наданих рекомендацій є передчасними.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 10.09.2013 року у справі №21-237а13.
Доводами апеляційної скарги вказані обставини не спростовуються.
Оскільки судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини адміністративної справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова