Рішення від 07.12.2015 по справі 753/20912/15-ц

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20912/15-ц

провадження № 2/753/9193/15

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"07" грудня 2015 р.Дарницький районний суд міста Києвау складі:

головуючого судді -Комаревцевої Л.В.

за участі секретаря - Драгой В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд-1», третя особа ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (надалі - Відповідач -1), Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд-1» (надалі - Відповідач -2), третя особа ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позивач зазначив, що 29.07.2015о 08 год. 00 хв. в м. Києві по просп. Червонозоряному, 64, за участю транспортного засобу «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, який працює водієм ТОВ «Спецтрансбуд-1», та автомобіля НОМЕР_2, власником якого є позивач сталося ДТП, в результаті якого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.09.2015 винним вищезазначеній ДТП визнано ОСОБА_4 за ст. 124 КпАПУ та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави, 340 грн.

Відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 цивільно-правова відповідальність Відповідача-2 на момент настання ДТП була застрахована ПрАТ «Страхова компанія«Україна» (Відповідач-1) відповідно до Полісу № АІ/ 3752870.

Позивач, як потерпіла особа, повідомив Страхову компанію про настання страхового випадку, а згодом надав страховику усі необхідні від нього документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України №1961- IV, а тому числі Заяву про страхове відшкодування. Проте, відповідач -1 страхового відшкодування не виплатив.

Відповідно Звіту №12011/1 про визначення вартості матеріального збитку TOB «ЕАК «Довіра» від 29.07.2015 вартість збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_2, становить 67 839,19 грн.

Таким чином, враховуючи ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну за Полісом № АІ/ 3752870, позивач просить стягнути з відповідача -1, як Страховика, страхове відшкодування в сумі 50 000,00 грн., кошти за проведення автотоварознавчого дослідження щодо встановлення розміру матеріального збитку600 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 506,00 грн.

Разом з тим, з відповідача-2 підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана її працівником, третьою особою, що не покривається страховою виплатою в сумі 67 839,19 грн. - 50 000 грн. = 17839,19 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 178,40 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання ПАТ «Страхова компанія «Україна» свого представника не направив. Про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку, заяв про участь у розгляді справи не надійшло, заперечень на позов не надав.

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд-1» в судове засідання свого представника не направив. Про розгляд справи повідомлений в установленому законом порядку, заяв про участь у розгляді справи не надійшло, заперечень на позов не надав.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлена в установленому законом порядку, заяв про участь у розгляді справи не надійшло.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних та доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позо впідлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.07.2015 08 год. 00 хв. в м. Києві по просп. Червонозоряному, 64 трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_4,підкеруванням ОСОБА_4. та автомобіля «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_5, власником якого є ОСОБА_2. Внаслідок зазначеної ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, в тому числі автомобіль «Skoda Superb» д.н.з. НОМЕР_5, чим Позивачу було завдано шкоди.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.09.2015 винним у настанні описаної ДТП визнано ОСОБА_4 за ст. 124 КпАПУ та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави, 340 грн.

Як зазначено в постанові суду, ОСОБА_4 працював водієм в ТОВ «Спецтрансбуд-1» (Відповідач-2), тобто під час керування транспортним засобом «КАМАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 та скоєння ДТП, водій виконував свої трудові обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до абз. З п. 6 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» від 01.03.2013 р. (далі - Постанова №4), не вважається особою, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, якщо з нею укладено цивільно-правовий договір. Така особа, враховуючи характер відносин, які між ними склалися, може бути притягнута до відповідальності роботодавцем лише у регресному порядку відповідно до статті 1191 ЦК.

Таким чином, оскільки ОСОБА_4 працював водієм в ТОВ «Спецтрансбуд-1» на момент ДТП 29.07.2015, матеріальна відповідальність за завдану шкоду покладається на ТОВ «Спецтрансбуд-1».

Разом з тим, на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 (надалі Закон України № 1961-IV від 01.07.2004 ) цивільно-правова відповідальність Відповідача-2 на момент настання ДТП була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Україна» (Відповідач-1) відповідно до Полісу № АІ/ 3752870.

ПреамбулоюЗакону України № 1961-IV від 01.07.2004 визначено, що вказаний нормативно-правовий акт регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно із статтею 3 зазначеного Закону вказано, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Крім того, ст. 6 цього закону передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України № 1961-IV від 01.07.2004 р., Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Враховуючи зазначені норми закону,Позивач, як потерпіла особа, повідомив Страхову компанію про настання страхового випадку, а згодом надав страховику усі необхідні від нього документи, надання яких передбачається ст. 35 Закону України №1961- IV, а тому числі Заяву про страхове відшкодування. (а.с.11)

Проте, страхова компанія не виконала своє зобов'язання щодо здійснення страхового відшкодування потерпілій особі, чим порушила права позивача, передбачені, зокрема нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Пунктом 34.2. ст.34 Закону України № 1961-IV, встановлено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортнупригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісараабоексперта) на місценастання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Надалі у п. 34.3 цього ж Закону йдеться про наступне: якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Оскільки відповідачем-1 зазначені вимоги закону виконано не було, позивач змушений був самостійно звернутися до спеціаліста - суб'єкта оціночної діяльності TOB «ЕАК «Довіра», з метою визначення вартості матеріального збитку, якого він зазнав внаслідок ДТП 29.07.2015

Відповідно до Звіту вих. №12011/1 від 29.09.2015 р. про визначення вартості матеріального збитку, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_2, становить 67 839,19 грн.

Згідно ст. 9 Закону України № 1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Відповідно до ст. 88 ч. 1 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторонни понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, враховуючи ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну за Полісом № АІ/ 3752870, із ПрАТ «Страхова компанія «Україна», як Страховика, на користь позивача, як потерпілого, підлягає стягненню 50 000,00 грн. страхового відшкодування та витрати за проведення автотоварознавчого дослідження щодо встановлення розміруматеріального збитку в сумі 600 грн. , сплачені за Квитанцією №12011/1 від 29.09.2015 р., що узгоджується з п. 34.3 ст.34 Закону України № 1961-IV, судові витрати в сумі 506.00 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести тіобставини, на які вона посилається як на підставусвоїхвимог і заперечень. Доказування не можеґрунтуватися на припущеннях.

За ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як встановлено Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 07.09.2015 ОСОБА_4 на момент ДТП, 29.07.2015 працював водієм ТОВ «Спецтрансбуд-1».

Враховуючи викладене, з відповідача-2 підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана її працівником, третьою особою, що не покривається страховою виплатою в сумі 67 839,19 грн. - 50 000 грн. = 17839,19 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 178,40 грн.

Керуючисьст.ст. 3, 10, 11, 58- 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд-1», третя особа ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування та шкоди, завданої внаслідок ДТП- задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (код ЄДРПОУ 30636550) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) страхове відшкодування в розмірі 50 000 грн. (п'ятдесят тисяч гривень 00 копійок), витрати за проведення автотоварознавчого дослідження щодо встановлення розміру матеріального збитку в сумі 600 грн. (шістсот гривень 00 копійок), витрати по сплаті судового збору в сумі 506.00 (п'ятсот шість гривень 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд-1» (код ЄДРПОУ 38526904) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) матеріальну шкоду,що не покривається страховою виплатою в сумі 17 839,19 грн. (сімнадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять гривень 19 копійок), витрати по сплаті судового збору в сумі 178,40 (сто сімдесят вісім гривень 40 копійок).

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя Комаревцева Л.В.

Попередній документ
54087013
Наступний документ
54087015
Інформація про рішення:
№ рішення: 54087014
№ справи: 753/20912/15-ц
Дата рішення: 07.12.2015
Дата публікації: 10.12.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування