03 грудня 2015 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Перепелюк Л. М.
суддів: Винту Ю.М., Кулянди М.І.
секретар: Герман Я.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, інтереси якої за дорученням представляє ОСОБА_2, на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на прибудинкові об'єкти, -
встановила:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась в червні 2015 року з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на прибудинкові об'єкти.
Посилалась на те, що вона та відповідачка є спадкоємцями за законом та за заповітом нерухомого майна, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що розташоване в м. Сторожинець по вул. Карюкіна, 30 після смерті їхньої матері ОСОБА_4 Позивачці ОСОБА_1 належить 3/8 частки, а відповідачці ОСОБА_3В - 5/8 часток вказаного нерухомого майна.
Між нею та відповідачкою виник спір з приводу прибудинкових об'єктів, оскільки її право власності на них відповідачка ОСОБА_3 не визнає. Зазначала, що спірні обєкти - криницю, віконні блоки, огорожу, ворота з хвірткою, газову мережу та газовий лічильник вона будувала та придбавала за власні кошти при житті спадкодавця ОСОБА_4 та за домовленістю з нею, однак вони ввійшли в загальну спадкову масу, а відповідачка ОСОБА_3 не визнає факту належності зазначених об'єктів лише їй, позивачці по справі.
Просила визнати за нею, ОСОБА_1, право власності на новостворені
№22-ц/794/1569/15. Головуючий у І інстанції Казюк О.О.
Категорія 2 Доповідач Перепелюк Л.М.
об'єкти, а саме: на криницю, віконні блоки, огорожу, ворота, хвіртку, газову мережу та газовий лічильник.
Рішенням Сторожинецького районного суд Чернівецької області від 08 жовтня 2015 року в позові відмовлено.
На дане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги повністю.
У своєму запереченні на апеляційну скаргу апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права та є незаконним.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Колегія суддів вважає, що висновок суду про безпідставність та недоведення позовних вимог позивачки ОСОБА_1 є правильним, таким, що ґрунтується на обставинах справи, встановлених на підставі наданих сторонами доказів, та нормах матеріального права.
Так, судом встановлено, що позивачка та відповідачка є спадкоємцями за законом та за заповітом нерухомого майна, яке складається з житлового будинку з надвірними будівлями, що розташоване в м. Сторожинець по вул. Карюкіна, 30 після смерті їхньої матері ОСОБА_4, та батька ОСОБА_5 Позивачці належить за законом 3/8 частки, а відповідачка ОСОБА_3- є власником за заповітом 5/8 часток зазначеного нерухомого майна.
Вказані обставини підтверджуються рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 24 вересня 2008 року та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 5 грудня 2012 року, свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 29 листопада 2012 року.
Відповідно до ст.179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю.
Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ст.187 ЦК України складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення.
При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тому, висновок суду про те, що об'єкти, які просить визнати право власності позивачка, є невід'ємною частиною всього будинковолодіння, яке знаходиться у м.Сторожинець по вул..Карюкіна буд.30, і яке є спільниою часткою власністю з визначеними свідоцтвом про право на спадщину віл 29.11.2012 року частками за позивачкою та відповідачкою.
Посилання апелянта на те, що між нею, власницею ? житлового будинку та надвірних будівель і споруд, та співвласницею ? житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами ОСОБА_4, до її смерті, тобто,на час, коли проводились позивачкою зазначені нею у позовній заяві роботи по покращенню нерухомого майна та створенню деяких споруд, були домовленості щодо належності тільки їй, позивачці по справі, згаданих об'єктів, спростовується рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 24.09.2008 року(а.с.44-47), згідно якого встановлено, що між сторонами існував спір щодо права на спадкове майно, що складається із спірного будинковолодіння, з часу відкриття спадщини після смерті спадкодавця ОСОБА_5
Згаданим рішенням визнано частково недійсним свідоцтво на спадщину за законом, яке було видано ОСОБА_1 29 грудня 2004 року державним нотаріусом Сторожинецької державної нотаріальної контори на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по вул.Карюкіна № 30 м.Сторожинець Чернівецької області.
Визнано за ОСОБА_4 право власності на ? частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по вул..Карюкіна №30 м.Сторожинець Чернівецької області.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на ? частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по вул. Карюкіна № 30 м.Сторожинець Чернівецької області.
Крім того, згаданим рішенням уже визнано за позивачкою її право на ? будинковолодіння, в тому числі і на господарські будівлі і споруди.
Більше того, судом першої інстанції також враховано, що частка позивачки у спірному будинковолодінні збільшилась після смерпі матері ОСОБА_4 і на день розгляду справи судом становить вже 3/8 частки, в тому числі це стосується і спірних об'єктів, на які претендує апелянт.
Посилання апелянта на те, що суд безпідставно не прийняв до уваги надані ОСОБА_1 письмові докази та пояснення свідків, які підтверджують, факт її особистих витрат на спірні прибудинкові об'єкти, спростовуються правостановчими документами про право власності на спірні об'єкти.
Зокрема, на а.с. 49 знаходиться свідоцтво про право на спадщину за законом від 05 грудня 2012 року, згідно якого посвідчено, що спадкоємцем 1/6 (однією шостою) від ? (трьох четвертих) часток майна ОСОБА_4, яка померла 11.02.2012 року є її донька ОСОБА_1
Спадщина складалася із ?-житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в м.Сторожинець віл.Карюкіна буд.30.
На земельній ділянці розташовано житловий будинок загальною площею 55, 10 кв.м., в тому числі житловою площею 30,40 кв.м., що в плані зазначено літерою «А-І», веранда літ. «а», літня кухня літ «Б», шість сараїв літ. «Г», «Д», «Е», «Ж», «З», «І», тамбур літ. «б», вбиральня літ. «К», лазня «М», літня кухня літ. «Н», ганок літ. «м», ганок літ. «м1», огорожа №1, ворота з хвірткою №3, криниця №4.
Таким чином, ворота з хвірткою, криниця, огорожа входять як до складу спадкового майна (3/4), так і належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 (1/4), а не є новоствореним майном, як стверджує позивачка, на яке слід визнати право власності.
Більше того, якщо згадане майно, на переконання позивачки ОСОБА_1, є виключно її власністю, то воно повинно було бути виключено з власності спадкодавця, про що позивачка вимоги ніколи не заявляла.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.
Усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, апелянт не надав суду належні та допустимі докази на спростування висновків суду першої інстанції.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 08 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.
Головуючий:
Судді: