№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10602/2015
Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М.
26 листопада 2015 року колегія суддів судової палати по розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі
головуючого: судді Білич І.М
суддів Болотова Є.В., Поліщук Н.В.
при секретарі Багацькій М.М.
за участю: представника заявника ОСОБА_3
представника боржника ОСОБА_4
розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року
у справі за заявою ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_5 щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №767/13 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до TOB «Екотех Плюс», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу за кредитним договором.
ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Acoціації українських банків у справі за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Екотех Плюс», ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу за кредитним договором. Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вказане рішення прийнято без належної повідомлення відповідачів. У зв'язку з чим під час розгляду справи в третейському суді ОСОБА_5 не змогла висловити свою позицію та здійснити захист своїх інтересів, чим було порушено ч.4 ст.7 Регламенту постійно діючого Третейського суду. А відтак, третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі порушивши принцип змагальності сторін. Крім того, вона зазначала про те, що не укладала договорів поруки з ПАТ «Укрсоцбанк» від 17.05.2012 року, який є підставою для звернення ПАТ «Укрсоцбанк» з третейського суду та стягнення з останньої суми заборгованості по договору овердрафту.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4, що діє в інтересах ОСОБА_5 щодо скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків по справі №767/13.
Не погоджуючись з ухвалою суду представник заявника подав апеляційну скаргу де ставив питання про скасування ухвали суду, та ухвалення рішення про задоволення заяви. Вказуючи при цьому на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
Зазначаючи що, судом першої інстанції не враховані посилання ОСОБА_5 та надані докази про належним чином поінформовансть про розгляд страви постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» про стягнення боргу за кредитним договором. Вона не була присутня на жодному засіданні третейського суду та навіть взагалі не знала про наявність вищевказаного позову.
Судом не було досліджено також ту обставину, що ОСОБА_5 взагалі ніколи не підписувала договір поруки, тобто даний договір є неукладеним та відповідно нікчемним.
Представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу.
Представник ПАТ «Укрсоцбанк» не визнав апеляційну скаргу заперечував проти її задоволення.
Інші учасники справи будучи повідомленими належним чином про розгляд справи у судове засідання не з'явилися, поважність причин своєї неявки суду не повідомили.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у їх відсутність в силу вимог ст.305 ЦПК України.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано до суду доказів, які б вказували на підстави для скасування рішення третейського суду у відповідності до ст. 395-5 ЦПК України. Як і доказів того, що договір поруки від 17 травня 2012 pоку, який був укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» з однієї сторони та з ТОВ «Екотех Плюс» (позичальник), ОСОБА_5 (поручитель) визнано недійсним у відповідності до вимог ст.215 ЦК України.
З матеріалів третейської справи №767/13, вбачається, що Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків при розгляді вказаної справи неодноразово на адресу відповідачів направлялись поштові повідомлення, у відповідності до положень Регламенту постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків. Що свідчить про те, що третейським судом при розгляді вказаної справи були виконані дії щодо належного сповіщення учасників процесу щодо слухання справи.
Розглядаючи спір судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив правовідносини сторін і закон який їх регулює.
Звертаючись до суду з апеляційною скаргою апелянт вказував на те, що ОСОБА_5 жодного разу не була повідомлена третейським судом про розгляд справи. А відтак у відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 51 закону України „Про третейські суди" це рішення підлягає скасуванню з підстав того, що третейський суд вирішив питання про права і обов'язки сторін, які не беруть участь у справі.
Колегія суддів вважає, що зазначені вище доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах діючого законодавства.
Так як відповідно до положень п.5 ч. 2 ст. 389 - 5 ЦПК України підставами для скасування рішення третейського суду є те, що третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Однак, такі доводи апелянта не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи. Як вбачається із матеріалів третейської справи апелянт була визначена позивачем стороною у справі у якості відповідача ( згідно умов договору поруки). Про день і час розгляду справи третейський суд повідомляв її шляхом направлення рекомендованих листів, які повернулися на адресу суду за закінченням терміну зберігання.
А з урахуванням положення Регламенту Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків - документи та інші письмові матеріали направляються за останнім відомим місцем проживання фізичної особи рекомендованим листом повідомленням про вручення чи в інший спосіб, що передбачає отримання доказів доставки документів та інших письмових матеріалів адресатові, та вважаються такими, що отримані в день такої доставки, навіть якщо на цей час одержувач за цією адресою не знаходиться чи не проживає, а про зміну своєї адреси ним не було повідомлено.
Необґрунтованими є також доводи апелянта в частині того, що справа не підлягала розгляду у третейському суді. Так як підставою для звернення до третейського суду з позовом було невиконання відповідачами умов договору овердрафту ( укладений між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Екотех Плюс» та договорів поруки які були укладені на його забезпечення ( між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Екотех Плюс», ОСОБА_5), а не споживчого кредиту. Що б давало право апелянту з посиланням на внесення змін в 2011 році до ст. ( пунк 14) Закону України „Про третейські суди" ставити питання щодо непідвідомчості справи третейському суду на час звернення банку з позовом до третейського суду.
Крім того апелянт ( відповідач по справі) не є споживачем послуг, так як виступала як поручитель.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції було постановлено судове рішення з порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.
Керуючись ст.ст. 303, 304. 305, 307, 311, 312, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5-ОСОБА_4 відхилити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 17 червня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: