03 грудня 2015 року 810/5242/15
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - суддя Виноградова О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Мкртчян Н.Ц.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом публічного акціонерного товариства "Вімм-Білль-Данн Україна"
до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
30 жовтня 2015 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося публічне акціонерне товариство "Вімм-Білль-Данн Україна" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2015 р. № НОМЕР_1.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2015 р. № НОМЕР_1 відповідачем винесено протиправно, оскільки 18 жовтня 2012 р. позивачем не було перевищено ліміт готівки в касі, адже 166 660 грн 55 коп. (сума перевищення ліміту каси) було видано згідно видаткового касового ордера від 18 жовтня 2012 р. Крім того, зазначив, що податкове повідомлення-рішення винесено з посиланням на п. 2.11 Положення про ведення касових опреацій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного Банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 (далі - Положення № 637), хоча в акті перевірки жодного посиалння на названий пункт немає.
Відповідач позов не визнав, подав до суду письмові заперечення, в яких у задоволенні позову просив відмовити посилаючись на те, що позивачем 18 жовтня 2012 р. було видано готівкові кошти згідно видаткового касового ордера на ім"я ОСОБА_3 в сумі 166 660 грн 55 коп. іншій особі, ім'я якої навіть не зазначено в цьому ордері, (ОСОБА_4І.), та без відповідних документів (довіреність тощо), що є порушенням вимог п. 2.8 Положення № 637. ВВраховуючи, що видача названої готівки відбувалась з порушенням п. 2.8 Положення № 637 та наказу позивача від 2 березня 2012 р. № 40 (а.с. 42) зазначені дії призвели до завищення залишку лімітів готівки в касі позивача на загальну суму 164 417 грн 74 коп. (а.с. 73-78).
Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.
30 серпня 1995 р. позивач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 21-22).
У період з 10 березня по 14 травня 2015 р. відповідачембуло проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2012 р. по 31 грудня 2014 р., за результатами якої 28 травня 2015 р. винесено акт перевірки № 168/10-13-22-02-20/00445937 (далі - акт перевірки № 168/10-13-22-02-20/00445937) (а.с. 10-20).
У розділі "Висновок" названого акта перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 2.8 Положення № 637, а саме, перевищено встановлені ліміти залишку готівки в касі на загальну суму 164 414 грн 74 коп. (а.с. 19).
10 липня 2015 р. відповідачем на підставі висновків акта перевірки № 168/10-13-22-02-20/00445937 винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції у сумі 328 829 грн 48 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1) (а.с. 9).
У зв"язку з тим, що позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким , що винесено протиправно, ним було подано даний позов до суду.
Спірні правовідносини врегульовані Положенням № 637.
Згідно з вимогами п. 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.
Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.
Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.
Вимоги до оформлення видаткових документів під час видачі коштів за довіреністю зазначені у п. 3.6 Положення № 637.
Наявні матеріали справи свідчать, що відповідачем під час перевірки встановлено, що 18 жовтня 2012 р. позивачем було перевищено ліміти залишку готівки в касі на суму 164 414 грн 74 коп.
Так, згідно з наказом позивача від 2 березня 2012 р. "Про затвердження лімітів залишків готівки в касі" № 40 з 6 березня 2012 р. встановлено ліміт головної каси позивача в сумі 9500 грн 00 коп. (а.с. 42).
18 жовтня 2012 р. касиром позивача ОСОБА_5 було оформлено видатковий касовий ордер № 000651 на ім"я ОСОБА_3 про видачу готівкових коштів у сумі 166 660 грн 55 коп. (далі - видатковий ордер № 000651) (а.с. 36).
Згідно з вимогами п. 3.6 Положення № 637 видачу готівки касир проводить тільки особі, зазначеній у видатковому касовому ордері або видатковій відомості. Якщо видача готівки проводиться за довіреністю, оформленою у встановленому порядку згідно із законодавством України, у тому числі й особи, що не має змоги у зв'язку з хворобою або з інших поважних причин поставити підпис власноручно, то в тексті ордера після прізвища, імені та по батькові одержувача готівки бухгалтер зазначає прізвище, ім'я та по батькові особи, якій довірено одержати готівку. У разі видачі готівки за видатковою відомістю перед підписом про одержання грошей касир робить у ній напис "За довіреністю". Видача готівки за довіреністю проводиться відповідно до вимог, передбачених у пункті 3.5 цієї глави. Довіреність залишається в касира і додається до видаткового касового ордера або видаткової відомості.
Як убачається з названого видаткового ордера, підставою для його видачі були "расчеты с подотчетными лицами на покупку молока".
Видатковий ордер № 000651 підписано керівником позивача ОСОБА_6 та головним бухгалтером ОСОБА_7 (а.с. 36).
Проте, судом встановлено, що готівкові кошти в сумі 166 660 грн 55 коп. згідно з видатковим ордером № 000651 було отримано особою без зазначення її прізвища, посади та паспортних даних.
У судовому засіданні судом було встановлено та не заперечувалось сторонами , що фактично готівкові кошти згідно видаткового ордера № 000651 були отримані ОСОБА_4, призвіще та паспортні дані якої в названому ордері зазначені не були.
При цьому в графі "найменування, номер, дата та місце видачі документа, який засвідчує особу одержувача" зазначені паспортні дані ОСОБА_8
Наявні матеріали спарви свідчать, що ОСОБА_8 у період з 6 вересня 2010 р. по 1 квітня 2015 р. працювала у позивача на посаді завідуючої приймальним пунктом молока в с. Сасанівка Хмельницької області, що підтверджується наказом № 414-К (а.с. 87).
Водночас, ОСОБА_4 у період з 26 січня 2004 р. по 15 липня 2015 р. працювала у позивача на посаді заступника голови правління по сировині та постачанню, що підтверджується наказом № 63-К (а.с. 88).
Згідно з посадовою інструкцією завідуючої приймальним пунктом молока, затвердженої головою правління позивача 1 листопада 2011 р., до обов"язків ОСОБА_8 входило:
- приймання сировини від постачальників та відвантаження сировини;
- перевірка відповідності прийнятої сировини діючому стандарту;
-контроль за перекачуванням, зливанням молока з автотранспорту в ємкість для зберігання;
- забезпечення параметрів зберігання сировини;
- ведення обліку сировини;
- ведення відповідної звітності (а.с. 91-92).
Наведене свідчить, що згідно зі своїми посадовими обов"язками ОСОБА_8 не могла визначити особу, яка знаходилася на посаді вищого рівня, відповідальною за отримання коштів за продукцію, яка приймалася від населення на приймальному пункті в с. Сасанівка Хмельницької області.
Крім того, при вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання представника позивача на те, що ОСОБА_4 діяла на підставі доручення від 1 січня 2012 р., оскільки в названому дорученні зазначено лише про те, що ОСОБА_8 доручала ОСОБА_4 отримувати в касі підприємства кошти для населення за молоко (а.с. 41).
Однак, в названому дорученні не зазначено період, коли ОСОБА_4 мала би отримувати такі кошти, їх суму та подальший рух названих коштів.
Водночас при вирішенні справи судом враховано, що позивачем не надано суду документів на підтвердження цільового використання в подальшому готівкових коштів в сумі 160 660 грн 55 коп. підзвітними особами.
Наведене свідчить, що готівкові кошти в сумі 160 660 грн 55 коп. згідно видаткового ордера № 000651 касиром ОСОБА_5 видано особі без зазначення її ім"я, прізвища, паспортних даних та підпису, що унеможливлює ідентифікацію такої особи.
Відповідно до вимог п. 7. 24 Положення № 637 у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що понадлімітний залишок готівкових коштів в касі позивача 18 жовтня 2012 р. становив 164 414 грн 74 коп. (173 914 грн 74 коп. (залишок готівки на кінець дня) - 9500 грн 00 коп. (ліміт каси)).
Відповідальність за перевищення лімітів залишків готівкових коштів у касах передбачена Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 р. № 436/95 (далі - Указ № 436/95)
Згідно з вимогами абз. 2 п. 1 Указу № 436/95 у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
Як вже зазначалося, понадлімітний залишок готівкових коштів в касі позивача 18 жовтня 2012 р. становив 164 414 грн 74 коп.
Отже сума штрафних санкцій, відповідачем була нарахована правильно та складала 328 829 грн 48 коп. (понадлімітний залишок готівки 164 414 грн 74 коп. у двократному розмірі).
Наведене свідчить, що відповідачем правомірно нараховано суму штрафних (фінансових) санкцій на підставі абз. 2 п. 1 Указу № 436/95 за порушення позивачем вимог п. 2.8 Положення № 637 .
При цьому суд зазначає, що зазначення відповідачем в податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 "абз. 4 п. 1" Указу № 436/95 як статті законодавчого акта, який є підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, було технічного помилкою. Фактично відповідачем штрафні санкції було розраховано згідно з вимогами абз. 2 п. 1 Указу № 436/95.
Отже, при вирішенні справи судом не може бути взяти до уваги посилання позивача на неправильне зазначення відповідачем в податковому повідомленні-рішенні № НОМЕР_1 встановлених під час перевірки порушень, а саме, п. 2.11 Положення № 637, оскільки в мотивувальній частині та висновках акту перевірки № 168/10-13-22-02-20/00445937 відповідачем зазначено, що позивачем порушено п. 2.8 Положення № 637, що підтверджується наявними матеріалами справи.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку щодо допущення відповідачем технічноїпомилки при оформленні податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яка не впливає на висновки про вчинене позивачем порушення та не може бути підставою для визнання спірного податкового повідомлення-рішення неправомірним.
Крім того, при вирішенні справи судом не може бути взято до уваги посилання позивача на порушення відповідачем строку для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки, в даному конкретному випадку суд керується ч. 2 ст. 250 Господарського кодексу України.
Тк, названою нормою передбачено, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України, Законом України "Про банки і банківську діяльність" та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, чого не було зроблено позивачем.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що і було зроблено відповідачем.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10 липня 2015 р. № НОМЕР_1 відповідачем винесено правомірно, а тому позовні вимоги є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Виноградова О.І.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 04 грудня 2015 р.