ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"20" жовтня 2011 р. Справа № 2a-2929/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Біньковської Н.В.
при секретарі судового засідання Прут Ю.А.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до Комунального підприємства "Полігон ТПВ" про стягнення податкового боргу в сумі 320903,13 грн.,-
Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулась в суд з адміністративним позовом до комунального підприємства “Полігон ТПВ” про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 329337,16 грн. з розрахункових рахунків в банках та за рахунок готівки, що належить відповідачу.
Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 234417,47 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих декларацій на суму 200018,44 грн., штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 12826,14 грн., пені, що обліковується по особовому рахунку -12356,50 грн., пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 9216,39 грн. та заборгованості по сплаті податку на прибуток в сумі 94919,69 грн., який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданих декларацій на суму 73916,95 грн., штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання на суму 319,00 грн., пені, що обліковується по особовому рахунку в сумі 8634,07 грн. і пені, що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 12049,67 грн. Загальна сума податкового боргу відповідача становить 329337,16 грн., яка ним не сплачена.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про зменшення позовних вимог. Вказав, що податковий борг відповідача становить 320903,13 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні податковий борг визнав частково в сумі 84071,00 грн. Вказав, що строк тривалістю 1095 днів для звернення контролюючого органу з вимогою, пов'язаною зі стягненням податкового боргу поширюється лише на податковий борг, який виник починаючи з 01.01.2011 року. Вважає, що позовні вимоги про стягнення з платників податку податкового боргу за 2010 рік повинні пред'являтися протягом шести місяців з дня виникнення права на стягнення податкового боргу. Також вказав, що позивачем не надсилались та не вручались перша та друга податкові вимоги за 2010 рік. А тому, відповідач визнає податковий борг який виник з 01.01.2011 року на загальну суму 84071,00 грн. без нарахування штрафних санкцій, а саме по податку на прибуток за перший квартал 2011 року в сумі 16862,00 грн. та по податку на додану вартість на загальну суму 67209,00 грн. з січня 2011 року по квітень 2011 року. Просить суд адміністративний позов задоволити частково в сумі 84071,00 грн., а в частині стягнення решти суми просить відмовити.
Заслухавши представника позивача, представника відповідача, розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Суд зазначає, що правовідносини щодо предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України „Про систему оподаткування”, „Про податок на додану вартість”, „Про оподаткування прибутку підприємств”, „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в редакції, чинній на час їх дії. Частина правовідносин врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію з 01.01.2011 року.
Судом встановлено, що комунальне підприємство “Полігон ТПВ” зареєстроване виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради 27.09.2005 р. та взяте на облік Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську як платник податків 04.10.2005 року.
Відповідачем подано до Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську податкові декларації з податку на додану вартість №9003512692 від 19.05.2011 року, №9005104955 від 17.11.2010 року, №9004443057 від 19.10.2010 року, №9003805470 від 17.09.2010 року, №9003496940 від 19.08.2010 року, №90850 від 19.07.2010 року, №67358 від 18.06.2010 року, №9006148653 від 18.01.2011 року, №9000386499 від 17.02.2011 року, №9001121335 від 17.03.2011 року, №9002291398 від 19.04.2011 року, №9005724903 від 20.12.2010 року та уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість № НОМЕР_1 від 30.11.2010 року, в яких самостійно обчислена сума податкових зобов'язань в загальному розмірі 200018,44 грн. Також, відповідачем у відповідності до п.17.2 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” самостійно нараховано суму штрафу, у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 15 грн.
Згідно поданих відповідачем позивачу декларацій з податку на прибуток підприємства №9002806928 від 05.05.2011 року, №50850 від 06.05.2010 року, №104778 від 06.08.2010 року, №9004800560 від 04.11.2010 року, №9006769031 від 07.02.2011 року та уточненого розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток №9725 від 25.02.2011 року, самостійно визначені позивачем податкові зобов'язання з цього виду податку становлять 73916,95 грн. Також, відповідачем самостійно нараховано суму штрафу, у зв'язку з виправленням помилки в розмірі 319 грн.
Крім того, за результатами проведеної позивачем невиїзної документальної перевірки своєчасності і повноти сплати в бюджет податку на додану вартість позивачем встановлено порушення відповідачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині недотримання граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, сума якого затримувалась до сплати більше 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання та складено акт №20451/15-2/23645903. За наслідками перевірки позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0008851502/0 від 14.12.2010 року, яким відповідачу нараховано штрафні санкції в розмірі 12811,14 грн., яке ним отримане 14.12.2010 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.16).
Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання, визначеного зазначеним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до висновку, що застосовані позивачем штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірі 12811,14 грн. є узгодженими.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 5.1 та підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.1. пункту 16.1 статті 16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно підпункту 16.4.1. пункту 16.4 статті 16 вищевказаного Закону пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Такі ж вимоги визначені у Податковому кодексі України, відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 якого після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пунктом 129.4. статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Як встановлено судом, відповідачу за несвоєчасну сплату зазначених вище податкових зобов'язань та штрафних санкцій, нараховано пеню на загальну суму 12832,03 грн., в тому числі: з податку на додану вартість - розмірі 9216,39 грн., з податку на прибуток - в розмірі 3615,64 грн.
Крім того, з довідки про борг за платежами, що контролюються органами державної податкової служби і обліковуються в картках особових рахунків від 23.09.2011 року за №372 та облікової картки відповідача вбачається, що за КП “Полігон ТПВ” станом на 22.06.2011 року рахується пеня, яка обліковується по особовому рахунку за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість -в розмірі 12356,5 грн., з податку на прибуток -в розмірі 8634,07 грн.
Згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем надсилалися відповідачу податкові вимоги № 1/2671/29854/10/24-150/76/7609 від 03.11.2009 року та №2/2967/33247/10/24-150/8465 від 07.12.2009 року, які відповідачем отримані та не оскаржувались в установленому законом порядку.
Стосовно тверджень представника відповідача, що податковий борг за 2010 рік не підлягає стягненню, оскільки Державною податковою інспекцією в м.Івано-Франківську не надсилались та не вручались перша та друга податкові вимоги за 2010 рік, суд зазначає наступне.
Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 цього Закону визначено порядок направлення платнику податків першої та другої податкових вимог.
Відповідно до підпункту 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Згідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У відповідності до п.6.4 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків; рішення контролюючого органу про стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом; податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс; податковий борг визнається безнадійним.
Згідно пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
Оскільки, в судовому засіданні встановлено, що після надіслання відповідачу першої та другої податкових вимог податковий борг КП “Полігон ТПВ” є несплаченим, будь-яких доказів, які б свідчили про наявність підстав відкликання податкових вимог суду не надано, враховуючи, що податкове законодавство не містить норм, які б зобов'язували податковий орган щорічно направляти боржнику податкові вимоги, суд приходить до висновку про безпідставність таких доводів відповідача в обгрунтування заперечення проти частини позовних вимог.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання -це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та в строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Аналогічна норма відображена у підпункті 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України, за змістом вимог якої податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, податковий борг відповідача перед позивачем станом на 22.06.2011 року становить 320903,13 грн..
Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями №9003512692 від 19.05.2011 року, №9005104955 від 17.11.2010 року, №9004443057 від 18.10.2010 року, №9003805470 від 17.09.2010 року, №9003496940 від 19.08.2010 року, №90850 від 19.07.2010 року, №9006148653 від 18.01.2011 року, №9000386499 від 17.02.2011 року, №9001121335 від 17.03.2011 року, №9002291398 від 14.09.2011 року, №9002806928 від 04.05.2011 року, №50850 від05.05.2010 року, №104778 від 04.08.2010 року, №9004800560 від 04.11.2010 року, №9006769031 від 07.02.2011 року, актом перевірки №20451/15-2/23645903, податковим повідомленням-рішенням 0008851502/0 від 14.12.2010 року, довідкою про борг за платежами, що контролюються органами державної податкової служби і обліковуються в картках особових рахунків від 23.09.2011 року за №372, обліковими картками, які містяться в матеріалах справи.
Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав.
Стосовно тверджень представника відповідача, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу з платників податку за 2010 рік повинні пред'являтися протягом шести місяців з дня виникнення права на стягнення податкового боргу, суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно пункту 15.2.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним.
Такіж вимоги визначені у п.102.4 ст.201 Податкового кодексу України.
Таким чином, зазначені норми закону, які є спеціальними по відношенню до ст.99 КАС України, встановлюють строк примусового стягнення податкового боргу 1095 днів з дня узгодження податкового зобов'язання.
Із системного аналізу ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст.201 Податкового кодексу України суд приходить до висновку, що застосування строків давності, визначених зазначеними статтями, поширюється і на випадки стягнення заборгованості по податкових зобов"язаннях.
Отже, твердження представника відповідача стосовно пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду зі стягненням податкового боргу з платника податків за 2010 рік є безпідставними.
За наведених вище обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституцією України.
У відповідності до п.п.20.1.18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.4 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з КП "Полігон ТПВ" податкового боргу в розмірі 320903,13 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовільнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Полігон ТПВ" (код ЄДРПОУ 33645903) з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки податковий борг в сумі 320903 (триста двадцять тисяч дев'ятсот три) гривні 13 копійок. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя /підпис/ ОСОБА_3
Постанова складена в повному обсязі 25.10.2011 року.