Справа № 161/16074/15-ц
Провадження № 2/161/4962/15
(заочне)
01 грудня 2015 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.
при секретарі Заболотько Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
ОСОБА_1 13.10.2015 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Свій позов мотивує тим, що 08 червня2015 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно умов якого він передав, а ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 12000 грн., 200євро, 600 доларів США, в присутності свідків, останній зобов'язався повернути кошти до 30.06.2015р., про що свідчить розписка від 08.06.2015 року, написана відповідачем власноручно. По закінченню строку повернення грошових коштів він неодноразово звертався до відповідача, проте останній коштів йому в добровільному порядку не повертає.
Посилаючись на вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 в його користь заборгованість в розмірі 12000 гривень, 200 євро, що станом на 13.10. 2015 року становить 4962 грн., 600 доларів США, що станом на 13.10.2015 року становить 13092 грн., а також просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначив, що позов підтримує з наведених у позовній заяві мотивів.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчать надіслані повідомлення. Суд вважає можливим провести заочний розгляд справи по наявних доказах, відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Судом встановлено, що 08 червня2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно умов якого ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 отримав грошові кошти в сумі 12000 грн., 200євро, 600 доларів США, в присутності свідків. Останній зобов'язався повернути кошти до 30.06.2015р. Факт отримання відповідачем у позивача зазначеної суми коштів підтверджується складеною 08.06.2015 року, і власноручно підписаною відповідачем розпискою. (а.с.5)
Судом встановлено, що станом на день розгляду справи, відповідач кошти позивачу не повернув.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримати« певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно наданого позивачем і перевіреного в суді розрахунку, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 12000 грн., 200 євро та 600 доларів США.
Відповідно до довідки Національного Банку України станом на 13.10.2015 року курс гривні до євро становить: 100 євро - 2482 грн., курс гривні до долара США становить: 100 доларів США - 2181грн. Таким чином, 200 євро у гривні становить 4962 грн., 600 доларів США становить 13092 грн.
За таких обставин, відповідач зобов'язаний на підставі ст. 1049 ЦК України, повернути грошові кошти в розмірі 12000грн., 200 євро, що станом на 13.10.2015 року становить 4962 грн. та 600 доларів США, що станом на 13.10 2015 року становить 13092 грн. Ціна позову складає 12000 грн.+4962 грн.+13092 грн.= 30054 грн.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому з відповідача слід стягнути сплачене позивачем державне мито (судовий збір) .
Таким чином, оцінивши зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з відповідача слід стягнути в користь позивача встановлену в судовому засіданні суму боргу за договором позики в сумі 30054грн. та судові витрати по справі в розмірі 487,20 грн.
Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 599, 1046-1047, 1218 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 12000грн. (дванадцять тисяч гривень), 4962грн. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні), що еквівалентно 200 євро, 13092грн. (тринадцять тисяч дев'яносто дві гривні), що еквівалентно 600 доларів США, та 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) понесених останнім судових витрат по справі.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через ввЛуцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта